Вплив сили мотивації на рівень занять фізичною культурою учнів 10–11 класів загальноосвітньої школи

Нова педагогіка » Дослідження взаємозв’язку мотивації до занять фізичним вихованням та рівня фізичного розвитку та підготовленості учнів старших класів ЗОШ » Вплив сили мотивації на рівень занять фізичною культурою учнів 10–11 класів загальноосвітньої школи

Сторінка 14

Для визначення рівня фізичної підготовленості учнів 10–11 класів загальноосвітньої школи використовувалися тести, запропоновані в “Державних тестах і нормативах оцінки фізичної підготовленості населення України”.

1. Тестування швидкості – біг 30 м (с). За командою “На старт” учасники тестування стають у положення високого старту. За сигналом стартера вони якнайшвидше переборюють задану дистанцію.

Результат тестування – це час подолання дистанції з точністю до десятої частини секунди.

2. Тестування швидкісно–силових здатностей – стрибок у довжину з місця. Учасники тестування стають носками до лінії, роблять змах руками назад, потім різко виносять їх уперед, відштовхуючись ногами, стрибають якнайдалі.

Результатом тестування є дальність стрибка в кращій із трьох спроб.

3. Тестування гнучкості – нахил тулуба вперед з положення сидячи. Учасник сидить на підлозі, відстань між п’ятами 20–30 см. Ноги в колінах закріплені. За командою “Можна” учасник тестування плавно нахиляється вперед, не згинаючи ніг. Намагається дотягтися руками якнайдалі. Положення максимального нахилу потрібно утримувати протягом двох секунд, фіксуючи пальці на відмітці. Тест повторюється два рази.

Результатом дослідження є позначка на перпендикулярній оцінці в сантиметрах, до якої учасник дотягнеться кінчиками пальців рук кращий із двох спроб.

4. Тестування спритності – човниковий біг 4 по 9 м. За командою “На старт” учасник займає положення високого старту. За командою “Марш” він пробігає 9 метрів до другої лінії, бере один із двох кубиків, що лежать у колі, і ставить його в стартове коло. Потім повертається за другим кубиком й, взявши його, повертається назад.

Результатом є час від старту до моменту, коли учасник покладе другий кубик у стартове кільце.

5. Тестування сили – підтягування (кількість разів). Учасник тестування береться за перекладину. За командою “Можна” учасник тестування починає підтягуватися, тобто згинати руки так, щоб підборіддя перебувало над перекладиною.

Результатом тестування є кількість правильно виконаних підтягувань.

6. Тестування витривалості – біг 2000 м (с). За командою “На старт” учасники стають у положення високого старту. За командою “Марш” починають біг, намагаючись закінчити дистанцію якнайшвидше.

Результатом тестування є час подолання дистанції з точністю до секунди.

Тестування анатомо-фізіологічних особливостей (антропометричні дані)

1. Зріст. Дерев’яним ростометром вимірювався зріст у сантиметрах від п’ят до верхівки голови (точність до 0,5 см).

2. Вага. За допомогою медичних вагів вимірювалася чиста вага (без верхнього одягу та взуття, точність до 50 г).

3. ЧСС у спокої. За командою дослідника учні накладали пальці руки на променево–зап’ястну або сонну артерію та вимірювали частоту серцевих скорочень за 10 с, після чого помножали отриманий результат на 6 и отримували показник ЧСС за 1 хвилину.

4. Артеріальний тиск. Вимірювався СТ, ДТ за допомогою тонометра в мм рт. ст.

5. Окружність грудної клітини. Вимірювався за допомогою еластичного сантиметру позаду – під нижнім кутом лопатки, спереду – над молочною залозою у дівчат і по лінії сосків у хлопців.

6. ЖЕЛ. Життєва ємність легень вимірювалась за допомогою сухо–повітряного спірометру ( з трьох спроб враховувалась максимальна).

Результати тестування були оброблені методами математичної статистики. Нами визначалися:

середнє арифметичне;

середнє квадратичне відхилення;

середня помилка середньо арифметичного;

критерій Стьюдента.

Дослідження проводилися на базі Харківської гімназії № 23, у якому брали участь учні 10 й 11 класів. У 10–А класі – 29 учнів (15 хлопців, 14 дівчат), у 11–Б класі – 24 учні (13 хлопців, 11 дівчат). Дослідження проводилося протягом 2008–2009 навчального року.

З початку проводилася оцінка фізичної підготовленості на основі визначення рівня розвитку основних фізичних якостей.

Потім визначалася мотивація до занять фізичною культурою учнів 10–11 класів за допомогою анкетування. Після проведення дослідження проводилася обробка й аналіз отриманих даних, які дозволили виявити рівень фізичної підготовленості учнів, а також установити мотивацію до занять фізичною культурою. На базі цього були зроблені висновки й практичні рекомендації.

Страницы: 9 10 11 12 13 14 

Рекомендуємо почитати:

Види навчання у вищій школі
Види навчання розрізняються за основними способами передачі та засвоєння змісту навчання. У своєму комплексному вигляді вони щільно поєднуються з словесними, наочними та практичними методам ...

Психологічні основи сприймання художніх творів молодшими школярами
Методика аналізу художнього твору в початкових класах не може враховувати особливості сприймання художнього твору дітьми молодшого шкільного віку. Адже поряд з чуттєвою формою пізнання чита ...

Педагогічні інновації
Метою державної Національної програми «Освіта» («Україна ХХІ ст.») є виведення освіти в Україні на рівень розвинутих країн світу, що можливо лише за умов відходу від авторитарної педагогіки ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net