Вплив сили мотивації на рівень занять фізичною культурою учнів 10–11 класів загальноосвітньої школи

Нова педагогіка » Дослідження взаємозв’язку мотивації до занять фізичним вихованням та рівня фізичного розвитку та підготовленості учнів старших класів ЗОШ » Вплив сили мотивації на рівень занять фізичною культурою учнів 10–11 класів загальноосвітньої школи

Сторінка 11

У пізнім середньовіччі елементи психофізичної підготовки до професійної праці вже присутні в ряді систем виховання й утворення молоді. На роль фізичних вправ у підготовці підростаючого покоління до праці звертали увагу видатні педагоги 15–19 ст. Франсуа Рабе (1494–1553), Джон Локк (1632–1704), Іоганн Густс–Мутс (1756–1839), Жорж Домені (1850–1917). Саме в цей період виникав й формувався самостійний напрямок у вивченні психофізичних можливостей людини з метою найбільш продуктивного його використання й певнім виробництві.

В 20–30-х рр. 20 століття в нашій країні була опублікована серія робіт, у яких розглядалися питання спрямованого використання засобів фізичної культури для швидкого і якісного освоєння трудових навичок, підвищення ефективності праці, активного відпочинку й профілактики захворювань.

Систематичне фізичне тренування якісно впливає на підвищення фізичної працездатності, удосконаленню вольових якостей, допомагає непохитно переносити фізичні й психічні навантаження в умовах життєдіяльності школярів. Проведені дослідження показали, що систематичне фізичне тренування підсилює стійкість організму до впливу малих доз іонізуючих випромінювань, температурних змін, загартовування, захищає від різних інфекцій.

Учені установили, що багато спортивних й особливо ігрових моментів можуть моделювати можливі життєві ситуації у колективі при виконанні професійних видів робіт. Вихована в спортивній діяльності звичка дотримуватися встановлених норм і правил поведінки (почуття колективізму, витримка, повага до суперників, працьовитість, самодисципліна) переносяться в повсякденне життя і діяльність школярів. Свідоме подолання труднощів у процесі регулярних занять фізичною культурою й спортом, боротьба з наростаючим стомленням, відчуттями болю й страху виховують волю, самодисципліну, упевненість в собі.

За даними вчених рухову діяльність людини, його трудову активність визначають такі компоненти, як м’язова сила, витривалість, швидкість, координація рухів, здатність до концентрованої й стійкої уваги, реакція вибору й інші психофізичні якості. Загальновизнано, що всі ці складові так само, як і професійні властивості особистості, у певних умовах і межах тренуються. Психофізіологічне поняття “трудова діяльність” за психофізичними компонентами аналогічно поняттю “спорт”. Так само подібні й принципові вимоги й умови їхнього вдосконалення.

Елементи змагальності, сполучені з підвищеними фізичними й психічними навантаженнями, дозволяють широко використовувати спорт у процесі вдосконалення фізичної підготовки школярів старших класів. Специфіка, своєрідність і складність роботи вчителя фізичної культури полягає у тому, що він постійно має справу з дітьми несхожими один на одного, зі своєю психікою, своїм характером, схильностями, особистими інтересами, особливостями.

Багато авторів припускають, що вся структура організації спортивної діяльності дуже впливає на формування особистості людини. По-перше, вона розширює діапазон рухових, особливо, професійно значимих навичок і умінь. Підвищує працездатність. Формує всебічно розвинену людину. По-друге, фізична культура сприяє вихованню організаторських навичок. По-третє, дуже впливає на моральний й естетичний розвиток особистості, фізична культура та спорт є факторами формування багатого духовного світу й морального вдосконалення. Отже, фізичне виховання також повинне бути підлегле головному завданню – формуванню особистості учнів школи.

Негативні емоції, що зустрічаються під час навчання в школі, а також навколишнє середовище впливають на стан нервової системи. Високі умови при навчанні дітей пред’являються до гортані й голосового апарата (на уроках учні повинні багато й голосно говорити), до зору і слуху. Тому навчальна діяльність у школі є причиною патологічних станів нервово-психічної сфери учнів, захворювань у них органів подиху, слуху, зору. Психосоціальні, психофізичні й психологічні подразники, приводять до нервово-психічної напруги ЦНС і до її захворювань. До психосоціальних відносяться подразники соціального походження (відношення між учнями і вчителями, колективом, дітьми і батьками та ін.). До психофізичних – порушення гігієнічних умов праці, шум дітей. До психологічних – особисте відношення до своєї діяльності (інтерес, задоволеність). Причиною нервово-психічних захворювань може бути вплив спадковості, оточуючих умов життя. У учнів 10-11х класів часто зустрічаються захворювання серцево-судинної системи та ШКТ .

Основною умовою успішного здійснення підготовки учнів по фізичному вихованню є озброєння вчителів системою знань, умінь та навичок з організації, контролю й керівництва фізичним вихованням школярів. Зміцнення здоров’я, розвиток фізичних здатностей, розширення функціональних можливостей організму, підвищення розумової й фізичної працездатності, виховання моральних і вольових якостей дітей – професійний борг всіх вчителів фізичної культури.

Страницы: 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Рекомендуємо почитати:

Графічне інтегрування
Задача графічного інтегрування полягає в наступному: за графіком неперервної функції потрібно побудувати графік її первісної функції. (3.1) Іншими словами, потрібно побудувати таку криву , ...

Особливості застосування дидактичних ігор на уроках української мови
Найефективнішими є ті уроки української мови, на яких використовують різноманітні форми роботи, збагачують їх знахідками своїх творчих шукань. У процесі гри в учнів виробляється звичка зосе ...

Методика ознайомлення із задачами на розкриття конкретного змісту арифметичних дій
До задач, які розкривають конкретний зміст арифметичних дій, належать задачі на знаходження суми, остачі, добутку, на ділення, на вміщення і рівні частини. Задачі на знаходження суми й оста ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net