Вплив сили мотивації на рівень занять фізичною культурою учнів 10–11 класів загальноосвітньої школи

Нова педагогіка » Дослідження взаємозв’язку мотивації до занять фізичним вихованням та рівня фізичного розвитку та підготовленості учнів старших класів ЗОШ » Вплив сили мотивації на рівень занять фізичною культурою учнів 10–11 класів загальноосвітньої школи

Сторінка 1

Мотивація посідає провідне місце в структурі особистості і є одним з основних понять, що використовується для пояснення рушійних сил поведінки. Тому тема мотивації – одна з найактуальніших для вчителів фізичної культури, психологів, педагогів, медичних працівників та представників багатьох інших спеціальностей.

Вона лежить як в основі спонукання інших людей до виконання ( або невиконання) певних дій, так і само мотивації, яка дає можливість досягти бажаних результатів в обраній діяльності.

Термін “мотивація” вперше вжив Артур Шопенгауер у статті “Чотири принципи достатньої причини”. Згодом психологи використовували його для пояснення причин поведінки людини.

Мотивація – процес стимулювання, необхідний для продуктивного виконання ухвалених рішень і намічених робіт, будь-якої конкретної людини або групи людей до діяльності, спрямованої на досягнення цілей.

Під мотивом маються на увазі внутрішні спонукання, які змушують людину робити ті чи інші вчинки. Як мотив можуть виступати потреби, інтереси, вподобання, емоції, установки, ідеали. Мотив у працях вітчизняних психологів розуміється і як усвідомлена потреба, і як предмет потреби й ототожнюється з потребою.

Мотив може бути як зовнішнім, так внутрішнім залежно від ставлення людини до діяльності. Зовнішній мотив формується під впливом, який чинять на людину інші люди або обставини, а внутрішній – виробляється свідомо нею самою для досягнення поставленої мети в результаті виконання певної роботи.

Однією з характеристик мотиву є його сила. Вона впливає не лише на рівень активності людини, а й на успішність виявлення цієї активності, зокрема на ефективність діяльності.

При аналізі мотивації необхідно відповісти на такі запитання:

Чи сприяє високий рівень мотивації високим досягненням?

Чи варто залучати додаткові мотиви ( створювати ситуацію змагання, актуалізувати почуття відповідальності тощо) для поліпшення рівня досягнення мети?

Хто краще здійснюватиме діяльність: високо мотивована чи середньо мотивована людина?

Де той оптимальний рівень мотивації ( оптимум мотивації), за якого робота буде виконуватися щонайкраще?.

Закон оптимуму мотивації. Установлено, що за слабкої і надзвичайно сильної мотивації успішність діяльності невисока, а оптимальний ( не завжди середній, а саме оптимальний) рівень мотивації є найсприятливішим. Така залежність визначається законом Йорка – Додсона. Американські професори психології Роберт Йоркс і Джон Додсон, чиїми іменами названо цей закон, у 1908 році встановили, що існує прямий взаємозв’язок між інтенсивністю мотивації і якістю виконання діяльності. “Відповідно до цього закону внаслідок збільшення інтенсивності мотивації якість діяльності спочатку дещо збільшується, але після досягнення найвищих показників успішності діяльності (оптимуму мотивації) поступово знижується”.

Щодо управління дітьми, тобто їх навчання, цей закон діє в такий спосіб: сильна зовнішня мотивація може поліпшити показники лише простої роботи. Для досягнення успіху в складній роботі учень повинен бути насамперед зацікавлений самим предметом роботи, а не винагородою.

Закон Йоркса – Додсона цілком узгоджується із законом оптимуму – песимуму, сформульованим російським фізіологом Миколою Введенським (1905). На його думку, однією з умов високої успішності розумової праці є розміреність і ритм роботи. “Людина, якщо йде занадто швидко, швидко стомлюється, – писав Микола Введенський, – але якщо занадто повільно – теж (наприклад, коли дорослий, гуляючи з дітьми, пристосовується до дитячого кроку). Поривчастість у роботі, раптове її посилення виявляється несприятливим для її продуктивності”.

Зв'язок сили мотивації та емоцій. Рівень мотивації, за якого діяльність виконується максимально успішно, називається оптимумом мотивації. Оптимум (оптимальний рівень) мотивації не обов’язково є середнім показником її сили.

Андрес Ліндслей, професор Оксфордського університету, довів, що за надмірної активації діяльності людини ефективність її роботи погіршується, з’являються ознаки дезорганізації та послаблення самоконтролю.

Соціальний психолог з Каліфорнії Мелоді Даффі встановила, що результати діяльності людей, які були надміру напружені (напруження вимірювалося за допомогою динамографа), виявилися гіршими. Вона знову висловила думку про існування оптимуму напруженості, яка залежить від завдання та індивідів.

Із посиленням мотивації підвищується якість виконання, але до певної межі: якщо вона непомірно велика, виконання погіршується.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Абсолютна і відносна похибка наближеного значення числа
Значення чисел, якими користуються у практичних розрахунках, бувають точними і наближеними. Причини появи наближених значень чисел і величин можуть бути різними: неточність методу розв'язув ...

Відображення властивостей дійсного світу через поняття величини
Поняття величини є складовою змісту багатьох наук: математики, фізики, хімії, біології та ін. Без поняття величини вивчення дійсного світу обмежувалося б лише спостереженнями і залишалось б ...

Механізми мовлення: висловлювання. Мовленнєвий акт
У процесі мовленнєвої діяльності, творення мовлення структурною одиницею прийнято вважати висловлення. Це одиниця мовленнєвого спілкування. Це така одиниця, яка має відносну самостійність, ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net