Характеристика навчально-виховного процесу в професійно-технічних закладах швейного профілю

Нова педагогіка » Стан та розвиток професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю в Україні в 1958-2008 рр » Характеристика навчально-виховного процесу в професійно-технічних закладах швейного профілю

Сторінка 7

Так підвищенню якості виробничого навчання немало сприяли еталонні зразки швейних виробів, письмовий інструктаж учнів. Письмовий інструктаж допомагав майстру виробничого навчання вести навчання самоконтролю цілеспрямовано і містив вказівки учням не тільки по освоєнню трудових умінь, навиків, але й самостійній перевірці їх правильності.

Так, наприклад, досвід майстрів виробничого навчання ПТУ №8 м. Одеси, Маянцева та Куртика, доводить, що для розвитку у учнів відповідальності за якість виготовляємої продукції, має сенс систематично проводити конкурси серед учнів на кращі вироби.

Також важливим засобом формування самоконтролю була організація роботи учнів над помилками, що допускались ними в роботі, розгляд по бракованих виробах типових помилок за характерними ознаками, їх аналіз зі встановленням причин та шляхів запобігання браку.

При навчанні учнів способам самоконтролю позитивний результат давала також організація між учнями взаємоконтролю в різних його формах. Оскільки відомо, що учні підліткового віку бачать недоліки раніше у своїх одногрупників, а потім вже свої.

Проте, самі собою учні самоконтролем не оволодівали. Потрібна була систематична, цілеспрямована робота майстра та викладача по навчанню учнів самоконтролю, а головне – контроль й вимогливість до учнів. Щоденний післяопераційний контроль, контроль по темам та навчальним півріччям був тим засобом, який привів до навиків самоконтролю у учнів.

Педагог З.С. Абасов вважав, що найпродуктивніший підхід у вдосконаленні оцінки полягав в перетворенні учня в активного суб'єкта контрольно-оцінного компоненту, в переході від оцінки педагога до самооцінки учня або, що ще краще, поєднанні цих двох видів оцінки. Тільки сформованість навиків контролю і оцінки роблять учня суб'єктом навчальної діяльності. Йшлося, таким чином, про те, щоб учень сам оцінював свою навчальну діяльність.

В 1960-90-ті роки ХХ століття, як виявлено в ході дослідження, склалися три основні підходи до модернізації та гуманізації бальної оцінки використовуваної в більшому або меншому ступені в рамках традиційної класно-урочної системи. Перш за все, це творчі пошуки липецьких педагогів у середині 1960-х років, що отримали оформлення в понятті "поурочний бал". Пропонувалося оцінювати в сукупності всі види активності учня на уроці, надати йому можливість для виправлення первинної, можливо невдалої відповіді. Подібний підхід, поза сумнівом, грав стимулюючо-мотиваційну роль, посилював пізнавальний інтерес учнів та істотно нівелював негативні сторони відмітки. Не дивно, що "поурочний бал" був позитивно прийнятий педагогами, з успіхом дуже широко застосовувався, а в 1962-63-м рр. навіть обов'язково і повсюдно.

Модифікацією поурочного бала в 70-80-ті роки виявився його пролонгований варіант, коли за окремі невеликі відповіді, доповнення, індивідуальні роботи кожна з яких не "тягнула" на п'ятірку, виставлялася певна кількість плюсів (як правило, від одного до трьох). В результаті включався механізм своєрідного накопичення, коли протягом тижня або двох учень при відомому завзятті міг оформити свої плюси в повноцінну п'ятірку. Такий прийом ефективно стимулював учнів коли їх активність на уроці звичайно досягала низького рівня.

Як показало дослідження, ці та подібні прийоми не виходили за рамки п’ятибальної шкали та тому цілком відповідали традиційній системі досліджуваного періоду.

Важливо відзначити, що з метою підвищення якості знань учнів у 1979 р. в середніх ПТУ були проведені єдині контрольні роботи, перевірочні роботи з виробничого навчання та з теоретичних занять серед учнів, конкурси професійної майстерності на кращого учня з професії, огляди-конкурси майстерень, кабінетів і навчальних господарств.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Рекомендуємо почитати:

Особливості агресивності у дітей молодшого шкільного віку
Розглянемо психологічну характеристику дітей молодшого шкільного віку. Аналіз робіт Нємова Р.С., К. Бютнера щодо особливостей дітей молодшого шкільного віку показав, що у дітей у цьому віці ...

Рельєфне карбування
Слід зазначити, що учні 7-го класу, які вже два роки займаються в гуртку карбування, можуть приступати до роботи над складнішою його технікою - рельєфною. Вона відрізняється від плоскорельє ...

Робота з підручником
Самостійна робота учня – головний шлях виховання самостійності й прагнення до самоосвіти. Теоретичні знання – фундамент для практики. Особливу роль у цьому питанні грає вміння працювати з п ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net