Характеристика навчально-виховного процесу в професійно-технічних закладах швейного профілю

Нова педагогіка » Стан та розвиток професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю в Україні в 1958-2008 рр » Характеристика навчально-виховного процесу в професійно-технічних закладах швейного профілю

Сторінка 3

Як відомо, на інженерів-педагогів покладалась велика відповідальність за навчання та виховання учнів.

Аналіз педагогічної літератури показував серйозну роботу, що була у 1979 році пророблена великими групами працівників професійно-технічних училищ з питання використання проблемного методу навчання як в теоретичному, так і виробничому навчанні. У початковий період цією роботою керував доктор психологічних наук Т.В. Кудрявцев. Як відомо, проблемне навчання, що набув поширення в останні роки, засноване на тому, що, пропонуючи або повідомляючи окремі факти, педагог не давав готового, а спонукав учнів слідкувати за рухом думки, за пошуком правди, пропонувати свої рішення і варіанти. Таким чином, учні стають співучасниками пошуку. У результаті знання, одержуване учнями, стає більш значущим, більш усвідомленим. Учні привчались не покладатися на готове, а дивитись в корінь знання. Проблемне навчання різко підвищувало інтерес до матеріалу, що вивчався. Складність полягала в тому, щоб у кожному навчальному предметі, в кожній темі було треба знайти найбільш важливий матеріал, який доцільно піднести за допомогою проблемного навчання, виділити проблемні питання, проблемні ситуації, дати класифікацію проблем, характерних для даного предмету. Ця робота і була пророблена великою групою викладачів і майстрів виробничого навчання навчальних закладів Харкова, Москви, Ленінграда.

У зазначених умовах досить гарний результат виходить постановкою доступних учням простих проблемних питань з урахуванням мінімуму знань, набутих учнями під час виробничого навчання. Майстер спільно з учнями обговорював способи її вирішення, і з цією метою виконувались деякі пробні дії. З учнями обговорювались результати і знаходили найкращі способи виконання завдання.

Аналіз періодичної преси показував працю методистів та психологів, що працюють в області теоретичного та виробничого навчання (особливо В.В. Чебишева, К.К. Платонов, Т.В. Кудрявцев, Н.Д. Левітів, Б.В. Ломов, Л.Б. Ітельсон та ін.), які встановили, що засвоєння теоретичних знань, само по собі не забезпечує уміння застосовувати їх на практиці в процес праці. Потрібна спеціальна методика навчання, що передбачала методи активізації навчальної діяльності учнів, розвиток їх пізнавальних здібностей. Кращі майстри виробничого навчання та викладачі профтехучилищ вміло реалізовували методичні рекомендації і широко використовували у навчально-виховному процесі такі його форми і методи: навчання раціональному плануванню своєї праці - послідовності виконання роботи, розподілу і обліку часу, підбору інструментів, організації робочого місця, розподілу робіт між учнями; навчання самоаналізу і самоконтроль, колективного аналізу типових помилок, розробці способів їх попередження і усунення; вироблення знань за допомогою довідників та технічної документації; виконання громадських доручень; доручення обов'язків бригадирів учнівських бригад; проведення групових виробничих нарад; організація взаємодопомоги.

У результаті удосконалювалась структура уроку, розроблялась єдина система уроків та їх перспективне планування, що дозволила значно урізноманітнити навчальний процес. Викладачі та майстри виробничого навчання дійшли висновку, що справжнє оволодіння навчальним матеріалом неможливе без міцного засвоєння та закріплення ЗУН. Тому в навчальному процесі на кожному уроці одночасно вирішувались такі дидактичні задачі, як оволодіння новими знаннями, уміннями та навичками, їх закріплення й зміцнення, постійний контроль за якістю оволодіння поняттями, фактами і ідеями.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Рекомендуємо почитати:

Фінляндія – лідер у становленні суспільства знань та інноваційної економіки XXI століття
Зміна парадигми суспільного розвитку, пов'язана з визначальним впливом інформації та знань на всю систему соціально-економічних відносин, зумовила появу нових явищ і процесів, що потребують ...

Розвиток загальних психофізичних особливостей своєї особистості, які є передумовою оволодіння вміннями професійно - педагогічного мовлення
Маємо на увазі насамперед розвиток уяви (відтворювальної і творчої), асоціативної і образної нам'яті. Ми вже згадували, що обов'язковою умовою виразності мовлення вчителя є бачення ним тих ...

Технологія практикуму
Завдання практикуму — сформувати уміння та навички здійснення розумових і практичних дій та операцій. Під час практикуму застосовуються теоретичні знання: закони, закономірності, положення, ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net