Характеристика навчально-виховного процесу в професійно-технічних закладах швейного профілю

Нова педагогіка » Стан та розвиток професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю в Україні в 1958-2008 рр » Характеристика навчально-виховного процесу в професійно-технічних закладах швейного профілю

Сторінка 10

В основі імітаційних технологій лежить імітаційне або імітаційно-ігрове моделювання, тобто відтворення в умовах навчання з тією чи іншою мірою адекватності процесів, що відбуваються в реальній системі. Побудова моделей і організація роботи студентів з ними дають можливість відобразити в навчальному процесі різні види професійного контексту і формувати професійний досвід в умовах квазі-професійної діяльності.

Таким чином, використання нових технологій у навчальному процесі доцільно, проте даний вид технологій ще не отримав достатнього розповсюдження через високу вартість засобів навчання.

В 90-ті роки в професійно-технічних навчальних закладах стали в дослідно-експериментальному ключі апробовуватися нові підходи до оцінювання пізнавальної діяльності учнів. Вони полягали в переході від п’ятибальної на багатобальну систему (від 100 до 1000), відому як модульно-рейтингову.

Сутність її полягала в тому, що кожне завдання залежно від складності, нестандартності, креативності оцінювалося по певній, пропорційно збільшення шкалі. При цьому учень міг вибрати завдання відповідно до самооцінки, рівнем амбіцій.

Використовувалися й різні методики оцінювання пізнавальної діяльності учнів училищ по кінцевих результатах. Однією з таких форм була здача в кінці півріччя всього освоєного матеріалу в ході залікового тижня і відповідно отримання заліку або не заліку. Перевага даного підходу в його аналогічності вузівській системі навчання. Проте на практиці спостерігалися й характерні для такої системи оцінювання недоліки - учні по-студентські "відкладали все на потім" й марно намагалися протягом залікового тижня оволодіти непосильним для них об'ємом матеріалу.

Суперечки навкруги питання про контроль та оцінку знань, вмінь та навичок учнів, пошуки нових форм та їх вдосконалення велися постійно. Практикувалися різні форми контролю - залік, іспит, тестування, але суть залишалася одна: учень та його пізнавальна діяльність залишався об'єктом оцінки вчителя.

В період 1970-1990 років для оцінки знань, вмінь та навичок учнів використовувалась п’ятибальна шкали оцінювання, яку же називали традиційною системою досліджуваного періоду.

Форми і методи поточного та тематичного контролю рівня навчальних досягнень учнів, слухачів визначають викладачі та майстри виробничого навчання. Державна підсумкова атестація із загальноосвітніх предметів та Державна кваліфікаційна атестація проводиться в терміни, передбачені робочими навчальними планами відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 14.12.2000 р. N 588, та наказу МОН України від 30.05.2006 р. № 419 « Про затвердження Положення про організацію навчально-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах».

Таким чином, навчально-виховний процес у професійно – технічних навчальних закладах швейного профілю постійно удосконалювався, що представлено у табл.1.21.

Страницы: 5 6 7 8 9 10 

Рекомендуємо почитати:

Модульно-розвиваюче навчання
Одним з підходів до навчання, що визначають його новий напрямок, є модульно-розвиваюче навчання, що створює передумови для найбільше сприятливого комплексного рішення розглянутих задач, що ...

Казка - учбовий матеріал для дітей різного віку
Казка відома дітям з дошкільних років. Її привабливість – у сюжетності, таємничості, фантастичності. Неможливо уявити дитяче мислення без казки, живої, яскравої, яка засвоюється свідомістю, ...

Естетика шкільного кабінету хімії
Важливим у досягненні вчителем дидактичних цілей є естетика шкільного кабінету хімії. Оснащення кабінету хімії та умови роботи в ньому мають бути такими, щоб забезпечувати вчителеві й учням ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net