Аналіз змісту підготовки майбутніх робітників в професійно-технічних навчальних закладах швейного профілю

Нова педагогіка » Стан та розвиток професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю в Україні в 1958-2008 рр » Аналіз змісту підготовки майбутніх робітників в професійно-технічних навчальних закладах швейного профілю

Сторінка 4

У 1973 році видання “Положення про профтехучилища по підготовці кваліфікованих робітників з середньою освітою” посилило вимоги до рівня не тільки фахової підготовки, а й рівня загальної освіти робітників. Це спричинило підвищення статусу професійних навчальних закладів: вони стали середніми професійно-технічними училищами, на базі яких здійснювалось суміщення професійної та загальної освіти, збільшився і термін навчання у них до 3-4 років.

Так, особливу увагу було приділено створенню навчальних планів і програм для середніх профтехучилищ. З 1972-1973 рр. навчального року на перших курсах середніх профтехучилищ були введені нові навчальні плани та програми, згідно з чинним переліком.

Відмінна риса середнього профтехучилища полягала в тому, що оволодіння професією і основами наук складав єдиний навчально-виховний процес протягом усього терміну навчання. Загальноосвітні предмети не тільки служили базою для вивчення спеціальних дисциплін, а й сприяли підвищенню професійної підготовки учнів. Вивчення спеціальних предметів не тільки допомагало закріпленню знань із загальноосвітніх дисциплін, а й доповнювало і поглиблювало їх у зв'язку з розглядом наукових основ техніки, технології, організації та економіки виробництва. Нові навчальні плани і програми були розроблені з таким розрахунком, щоб учні могли продовжувати загальноосвітню підготовку за програмами IX-X класів середньої школи.

Проаналізувавши навчальні плани СПТУ 1975-1984 років виявлено, що з’явилися такі загальноосвітні предмети, як російська мова, математика, історія, географія, біологія, фізика, хімія, основи економіки праці та виробництва , курс “Питання вітчизняного права” та спеціальний предмет, як спеціальний малюнок.

Навчальні плани середніх профтехучилищ будувалися на основі раціонального поєднання виробничого навчання та теоретичної підготовки, спеціального (теоретичного і практичного), загальноосвітнього циклів.

У роки 1966-1985 роки за новими навчальними планами тижневе навантаження учнів становило 36 годин. При цьому здійснено більш тісний зв'язок предметів професійно-технічного та загальноосвітнього циклів як за змістом, послідовності, так і за темпом їх вивчення. На виробниче навчання і предмети професійно-технічного циклу відводилось до 78% навчального часу, на професійно-теоретичну підготовку – 11%, а загальноосвітню – 11%. Такий розподіл має забезпечити освоєння учнями обраної професії, отримання спеціальних і технічних знань, необхідних для роботи на сучасному виробництві, що представлено у табл.1.15, додаток З, табл.1.16.

Аналіз програм свідчить про посилення ролі виробничої практики, про що свідчить відокремлення її в розділ. Програмами передбачалось розкриття загального змісту виробничої практики, стисла характеристика рекомендованих видів робіт відповідно до рівня кваліфікації, що вимагався. Крім того кожне училище самостійно розробляло власні програми з виробничої практики, які націлювали на формування в учнів міцних знань, вмінь та навичок ведення технологічних процесів з використанням сучасного обладнання, засвоєння ними досвіду роботи новаторів виробництва, наукової організації праці безпосередньо на підприємствах, врахування конкретних умов та специфіки організації виробництва .

Велика роль у створенні і перевірці нових навчальних програм належало залученими до роботи Державним комітетом Ради Міністрів СРСР з професійно-технічної освіти науково-дослідним установам, окремим вченим, досвідченим працівникам училищ.

Значну увагу було приділено розробці вихідних документів, що розкривали зміст професії, рівень спеціальних, загально-технічних і загальноосвітніх знань.

У 1977 році виробниче навчання вже була органічною складовою навчального процесу і вимагала правового забезпечення. Так, у Положенні про виробниче навчання учнів професійно-технічних училищ, що готували кваліфікованих робітників для текстильної промисловості, транспорту, зв’язку, торгівлі, суспільного харчування та галузей, що обслуговують населення були визначена особлива роль виробничому навчанню та виробничій практики у процесі підготовки кваліфікованих робітників та вимоги щодо її проведення.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Сенс педагогічної взаємодії класного керівника і сім'ї
Виховує все: люди, речі, явища, але перш за все і найдовше – люди. З них на першому місці – батьки і педагоги. Індивідуальність дитини спочатку формується в сім'ї. Виховна робота школи не м ...

Здоровий спосіб життя як визначальний фактор здоров'я
Здоров'я – поняття багато планове .Це не лише відсутність хвороб , але й високий рівень пристосування , благополуччя, комфортне психологічне самопочуття, толерантні соціальні відносини. На ...

Загальні рекомендації щодо техніки діалогу
1. Формулюйте ясні, стиснуті, змістовні фрази. 2. Звертайтесь до учасників на ім'я. 3. Не дозволяйте собі коментарії, проміжні оцінки щодо висловлювання учасників. 4. Виявляйте повагу та ув ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.edudirect.net