Аналіз змісту підготовки майбутніх робітників в професійно-технічних навчальних закладах швейного профілю

Нова педагогіка » Стан та розвиток професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю в Україні в 1958-2008 рр » Аналіз змісту підготовки майбутніх робітників в професійно-технічних навчальних закладах швейного профілю

Сторінка 4

У 1973 році видання “Положення про профтехучилища по підготовці кваліфікованих робітників з середньою освітою” посилило вимоги до рівня не тільки фахової підготовки, а й рівня загальної освіти робітників. Це спричинило підвищення статусу професійних навчальних закладів: вони стали середніми професійно-технічними училищами, на базі яких здійснювалось суміщення професійної та загальної освіти, збільшився і термін навчання у них до 3-4 років.

Так, особливу увагу було приділено створенню навчальних планів і програм для середніх профтехучилищ. З 1972-1973 рр. навчального року на перших курсах середніх профтехучилищ були введені нові навчальні плани та програми, згідно з чинним переліком.

Відмінна риса середнього профтехучилища полягала в тому, що оволодіння професією і основами наук складав єдиний навчально-виховний процес протягом усього терміну навчання. Загальноосвітні предмети не тільки служили базою для вивчення спеціальних дисциплін, а й сприяли підвищенню професійної підготовки учнів. Вивчення спеціальних предметів не тільки допомагало закріпленню знань із загальноосвітніх дисциплін, а й доповнювало і поглиблювало їх у зв'язку з розглядом наукових основ техніки, технології, організації та економіки виробництва. Нові навчальні плани і програми були розроблені з таким розрахунком, щоб учні могли продовжувати загальноосвітню підготовку за програмами IX-X класів середньої школи.

Проаналізувавши навчальні плани СПТУ 1975-1984 років виявлено, що з’явилися такі загальноосвітні предмети, як російська мова, математика, історія, географія, біологія, фізика, хімія, основи економіки праці та виробництва , курс “Питання вітчизняного права” та спеціальний предмет, як спеціальний малюнок.

Навчальні плани середніх профтехучилищ будувалися на основі раціонального поєднання виробничого навчання та теоретичної підготовки, спеціального (теоретичного і практичного), загальноосвітнього циклів.

У роки 1966-1985 роки за новими навчальними планами тижневе навантаження учнів становило 36 годин. При цьому здійснено більш тісний зв'язок предметів професійно-технічного та загальноосвітнього циклів як за змістом, послідовності, так і за темпом їх вивчення. На виробниче навчання і предмети професійно-технічного циклу відводилось до 78% навчального часу, на професійно-теоретичну підготовку – 11%, а загальноосвітню – 11%. Такий розподіл має забезпечити освоєння учнями обраної професії, отримання спеціальних і технічних знань, необхідних для роботи на сучасному виробництві, що представлено у табл.1.15, додаток З, табл.1.16.

Аналіз програм свідчить про посилення ролі виробничої практики, про що свідчить відокремлення її в розділ. Програмами передбачалось розкриття загального змісту виробничої практики, стисла характеристика рекомендованих видів робіт відповідно до рівня кваліфікації, що вимагався. Крім того кожне училище самостійно розробляло власні програми з виробничої практики, які націлювали на формування в учнів міцних знань, вмінь та навичок ведення технологічних процесів з використанням сучасного обладнання, засвоєння ними досвіду роботи новаторів виробництва, наукової організації праці безпосередньо на підприємствах, врахування конкретних умов та специфіки організації виробництва .

Велика роль у створенні і перевірці нових навчальних програм належало залученими до роботи Державним комітетом Ради Міністрів СРСР з професійно-технічної освіти науково-дослідним установам, окремим вченим, досвідченим працівникам училищ.

Значну увагу було приділено розробці вихідних документів, що розкривали зміст професії, рівень спеціальних, загально-технічних і загальноосвітніх знань.

У 1977 році виробниче навчання вже була органічною складовою навчального процесу і вимагала правового забезпечення. Так, у Положенні про виробниче навчання учнів професійно-технічних училищ, що готували кваліфікованих робітників для текстильної промисловості, транспорту, зв’язку, торгівлі, суспільного харчування та галузей, що обслуговують населення були визначена особлива роль виробничому навчанню та виробничій практики у процесі підготовки кваліфікованих робітників та вимоги щодо її проведення.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Методика розвитку та засоби вдосконалення сили
У методиці виховання сили існує декілька напрямків, кожен з яких спрямований на вдосконалення певного фактора, від якого вона залежить. Розглянемо кожен з них . Методика розвитку максимальн ...

Метод Симпсона
Якщо в квадратурній формулі Ньютона-Котеса (2.12) взяти то здобудемо таку формулу (2.3.1) За формулою (2.11) знаходимо . Врахувавши властивості коефіцієнтів Котеса, знаходимо . Після підста ...

Основні принципи навчання біології
Принципи навчання -— це провідні положення, нормативні вимоги до організації та здійснення навчально-виховного процесу, які мають характер загальних указівок, правил і норм, що випливають з ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net