Аналіз змісту підготовки майбутніх робітників в професійно-технічних навчальних закладах швейного профілю

Нова педагогіка » Стан та розвиток професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю в Україні в 1958-2008 рр » Аналіз змісту підготовки майбутніх робітників в професійно-технічних навчальних закладах швейного профілю

Сторінка 3

Єдність і наступність загальноосвітньої та професійно-технічної підготовки в середніх профтехучилищах були закладені у навчальних планах, де відповідне розташування предметів загальноосвітнього та професійно-технічного циклів дозволяло "пов'язати" їх таким чином, щоб загальноосвітня підготовка була базою для загально-технічної, на яку в свою чергу спиралися спеціальні предмети та виробниче навчання. Послідовність розташування навчального матеріалу в програмах предметів професійно-технічного циклу, його зміст визначався з урахуванням матеріалу загальноосвітніх предметів. Нарощування знань учнів в ході вивчення загальноосвітніх предметів дозволяло підвищити глибину розкриття матеріалу з окремих тем.

Нові програми були орієнтовані на застосування в навчальному процесі комплексних міжпредметних зв'язків і відображало професійну спрямованість загальноосвітніх предметів на певні групи споріднених професій. В першу чергу враховувалися наступні види зв'язків: загальноосвітніх предметів між собою і предметами професійного циклу (загально-технічних, спеціальними, виробничим навчанням), загально-технічних і спеціальних предметами (між собою і виробничим навчанням); предметів професійного циклу з загальноосвітніми предметами. При цьому керувалися виробленими практикою принципами: навчальний матеріал того чи іншого предмета повинен бути яскравим, переконливим, дохідливою, без штучного "притягування" його до досліджуваного матеріалу. Кожен предмет повинен зберігати свою самостійність; зв'язок повинен бути систематичним, щоб пронизував весь навчально-виховний матеріал. Комплексні роботи повинні ставити учнів перед необхідністю використовувати загальноосвітні, загально-технічні та виробничі знання, уміння та навички.

У навчальних програмах з спецтехнології та виробничого навчання міжпредметні зв'язки були відображені таким чином, щоб в них враховувався вплив загальноосвітніх предметів на підвищення науково-теоретичного та практичного рівня викладання спеціального предмета, оволодіння вміннями та навичками роботи за професією.

Одне з важливих вимог програм - орієнтування на перспективу росту виробничої кваліфікації робітника, який закінчив середнє профтехучилище. Програми предметів професійно-технічного циклу і виробничого навчання розроблялися на основі Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника (ЄТКД) Державного комітету Ради Міністрів СРСР з праці та соціальних питань. При визначенні обсягу виробничих вмінь, які закладалися в програмах, враховувалися вимоги ЕТКД, які передбачені для того рівня кваліфікації, на який готувався робочий відповідно до кваліфікаційної характеристики.

Навчальні програми з виробничого навчання, предметів професійно-технічного та загальноосвітнього циклів, зберігаючи сформований характер професійної підготовки і вивчення основ наук, передбачали розвиток самостійного мислення учнів, більш високий рівень узагальнень, формування діалектико-матеріалістичного світогляду у майбутніх молодих робітників, їх науково-атеїстичних переконань.

Особливістю того часу було те, що новий зміст навчання в середніх профтехучилищах і робота з новими планами і програмами ретельно вивчалися і аналізувалися співробітниками ВНДІ профтехосвіти в опорних навчальних закладах у течіях на протязі трьох років з моменту введення навчальної документації, у результаті чого вносились певні зміни у зміст теоретичного та практичного навчання.

Зміст виробничого навчання найбільшою мірою залежав від технічного прогресу на виробництві, змін в техніці, технології та організації виробництва, від змін професійно-кваліфікаційного складу. У зв'язку з цим були перебудовані програми виробничого навчання.

ВНДІ профтехосвіти, центральний навчально-методичний кабінет та інші методичні центри проробили значну роботу з визначення перш за все принципів складання програм виробничого навчання. Відмовившись від раніше прийнятого принципу складання програм виробничого навчання з кожної професії та спеціальності, вчені та методисти запропонували принцип типізації та уніфікації програм з урахуванням того, що багато спеціальностей родинні й можуть бути за тими чи іншими ознаками об'єднані в групи.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Система розвитку творчої особистості
Швидкі темпи розвитку суспільства, характерні для останніх років, необхідність пошуку шляхів виходу нашої економіки з занепаду, впровадження нових технологій – усе це потребує докорінних зм ...

Розвиток сенсорних здібностей
Сенсорний розвиток дитини – це розвиток її сприймання і формування уявлень про зовнішні властивості предметів: їх форму, колір, величину, положення у просторі. З розвитком сенсорики у дитин ...

Діагностика рівня сформованості патріотичних почуттів молодших школярів
Ми спрямували своє наукове дослідження на вивчення реального стану проблеми вихованості патріотизму у молодших школярів. Враховуючи вимоги соціально-економічного розвитку країни, досвід шкі ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net