Аналіз змісту підготовки майбутніх робітників в професійно-технічних навчальних закладах швейного профілю

Нова педагогіка » Стан та розвиток професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю в Україні в 1958-2008 рр » Аналіз змісту підготовки майбутніх робітників в професійно-технічних навчальних закладах швейного профілю

Сторінка 3

Єдність і наступність загальноосвітньої та професійно-технічної підготовки в середніх профтехучилищах були закладені у навчальних планах, де відповідне розташування предметів загальноосвітнього та професійно-технічного циклів дозволяло "пов'язати" їх таким чином, щоб загальноосвітня підготовка була базою для загально-технічної, на яку в свою чергу спиралися спеціальні предмети та виробниче навчання. Послідовність розташування навчального матеріалу в програмах предметів професійно-технічного циклу, його зміст визначався з урахуванням матеріалу загальноосвітніх предметів. Нарощування знань учнів в ході вивчення загальноосвітніх предметів дозволяло підвищити глибину розкриття матеріалу з окремих тем.

Нові програми були орієнтовані на застосування в навчальному процесі комплексних міжпредметних зв'язків і відображало професійну спрямованість загальноосвітніх предметів на певні групи споріднених професій. В першу чергу враховувалися наступні види зв'язків: загальноосвітніх предметів між собою і предметами професійного циклу (загально-технічних, спеціальними, виробничим навчанням), загально-технічних і спеціальних предметами (між собою і виробничим навчанням); предметів професійного циклу з загальноосвітніми предметами. При цьому керувалися виробленими практикою принципами: навчальний матеріал того чи іншого предмета повинен бути яскравим, переконливим, дохідливою, без штучного "притягування" його до досліджуваного матеріалу. Кожен предмет повинен зберігати свою самостійність; зв'язок повинен бути систематичним, щоб пронизував весь навчально-виховний матеріал. Комплексні роботи повинні ставити учнів перед необхідністю використовувати загальноосвітні, загально-технічні та виробничі знання, уміння та навички.

У навчальних програмах з спецтехнології та виробничого навчання міжпредметні зв'язки були відображені таким чином, щоб в них враховувався вплив загальноосвітніх предметів на підвищення науково-теоретичного та практичного рівня викладання спеціального предмета, оволодіння вміннями та навичками роботи за професією.

Одне з важливих вимог програм - орієнтування на перспективу росту виробничої кваліфікації робітника, який закінчив середнє профтехучилище. Програми предметів професійно-технічного циклу і виробничого навчання розроблялися на основі Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника (ЄТКД) Державного комітету Ради Міністрів СРСР з праці та соціальних питань. При визначенні обсягу виробничих вмінь, які закладалися в програмах, враховувалися вимоги ЕТКД, які передбачені для того рівня кваліфікації, на який готувався робочий відповідно до кваліфікаційної характеристики.

Навчальні програми з виробничого навчання, предметів професійно-технічного та загальноосвітнього циклів, зберігаючи сформований характер професійної підготовки і вивчення основ наук, передбачали розвиток самостійного мислення учнів, більш високий рівень узагальнень, формування діалектико-матеріалістичного світогляду у майбутніх молодих робітників, їх науково-атеїстичних переконань.

Особливістю того часу було те, що новий зміст навчання в середніх профтехучилищах і робота з новими планами і програмами ретельно вивчалися і аналізувалися співробітниками ВНДІ профтехосвіти в опорних навчальних закладах у течіях на протязі трьох років з моменту введення навчальної документації, у результаті чого вносились певні зміни у зміст теоретичного та практичного навчання.

Зміст виробничого навчання найбільшою мірою залежав від технічного прогресу на виробництві, змін в техніці, технології та організації виробництва, від змін професійно-кваліфікаційного складу. У зв'язку з цим були перебудовані програми виробничого навчання.

ВНДІ профтехосвіти, центральний навчально-методичний кабінет та інші методичні центри проробили значну роботу з визначення перш за все принципів складання програм виробничого навчання. Відмовившись від раніше прийнятого принципу складання програм виробничого навчання з кожної професії та спеціальності, вчені та методисти запропонували принцип типізації та уніфікації програм з урахуванням того, що багато спеціальностей родинні й можуть бути за тими чи іншими ознаками об'єднані в групи.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Правовий аспект роботи соціального педагога
У дітях - майбутнє кожної країни, перспективи її економічного, соціального і демографічного розвитку. У «Програмі дій Міжнародної конференції по народонаселенню і розвитку» (1994 р.) підкре ...

Значення і смисл слова. Розвиток значення слова
Походження слова. Відомо, що мова є складною системою кодів, яка сформувалася у суспільній історії. При детальнішому розгляді зрозуміло, що нас цікавитеме слово і його семантична будова, т. ...

Рекомендації щодо удосконалення здоров’язберігаючого компонента підручників для початкової школи
Узагальнення напрацьованого дає нам змогу розробити рекомендації, спрямовані на удосконалення здоров’язберігаючого компонента підручників для початкової школи. Насамперед у процесі реалізац ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net