Аналіз змісту підготовки майбутніх робітників в професійно-технічних навчальних закладах швейного профілю

Нова педагогіка » Стан та розвиток професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю в Україні в 1958-2008 рр » Аналіз змісту підготовки майбутніх робітників в професійно-технічних навчальних закладах швейного профілю

Сторінка 2

Кваліфікаційна характеристика складалась на підставі Єдиних тарифно-кваліфікаційних довідників робіт і професій робочих, зайнятих в певних галузі. У даному документі відбиті: точне найменування професії і спеціальності; рівень кваліфікації (розряд, клас, категорія) по даній професії (спеціальності); зміст і складність роботи, яку повинен виконувати робочий даного кваліфікаційного розряду; що пред’являються до робочим вимоги відносно знань і вмінь, необхідні для кваліфікаційного виконання робіт по даному тарифно-кваліфікаційному розряду. Вимоги кваліфікаційної характеристики до робочим певної кваліфікації в рамках певної професії у вигляді переліку знань і умінь конкретизовані в навчальному плані і навчальних програмах предметів. Розробці професійно-кваліфікаційних характеристик передувала велика робота психологів, що займаються проблемами психофізіологічними професійно-технічної освіти. Дослідження психологів показали, що в основі характеристик повинні лежати так звані психограмми або професіограми, що дають характеристику психофізіологічних показань і протипоказань для даної професії. ВНДІ профтехосвіти була проведена розробка єдиних педагогічних принципів створення навчально-програмної документації, групування споріднених професій, відбору дидактично доцільного матеріалу, і що, очевидно, важливо при підготовці робочих по величезному переліку професій та спеціальностей.

На основі схваленої єдиної моделі коригуються навчальні плани по групах професій. Розпочато роботу з корегування навчальних програм, навчальної літератури.

Факт появи такої характеристики мав позитивне значення для розвитку системи освіти, тому що цей документ поліпшував систему планування, ураховував вимоги до фахівців при розробці змісту освіти. Але наявні на той час документи мали низку істотних недоліків, а саме:

- у розділі “Призначення фахівця ” простежувався екстенсивний підхід і не вказувалися чіткі види діяльності, до яких готується фахівець у процесі навчання;

- у розділі “Кваліфікаційні вимоги до фахівця ” вказувалися тільки вимоги до інформаційного забезпечення навчального процесу, або вимоги до того обсягу інформації, який необхідно засвоїти учневі, що не давало уявлення про характер роботи фахівця, перелік типових завдань його діяльності

Усі ці недоліки призвели до того, що розроблені документи не були повною мірою затребувані в системі освіти.

У 1967 році Центральний навчально-методичний кабінет поклав початок розробки типових і уніфікованих програм, потім ця робота була продовжена вже на новій основі.

У нових програмах 1972-1973 років знайшов відображення досвід роботи середніх профтехучилищ, в якій були реалізовані пропозиції і положення працівників училищ, міністерств, підприємств, висловлені на нарадах і в пресі, враховувались також відгуки на діючі програми навчально-методичних кабінетів, викладачів і майстрів виробничого навчання. При їх розробці широко практикувалась типізація структури, змісту та обсягу окремих (наскрізних) тем і розділів програм спеціальної технології (спеціальної дисципліни) і виробничого навчання. Розробка таких "уніфікованих" програм, а також включення в них типових розділів і тем дозволяли дотримуватися єдності вимог до навчальних програмах і до певної міри виключали суб'єктивність у визначенні змісту навчального матеріалу. Це значно спрощувало сам процес розробки, сприяло економії коштів. У нових програмах здійснювався більш ретельний відбір фактів і понять, при цьому відбирався такий професійно-політехнічний матеріал, який мав би універсальне значення для вивчення трудових прийомів, операцій і процесів, необхідних для даної професійної групи.

Крім того, особливу увагу при розробці програм технічного циклу було звернено на відображення в них сучасних досягнень і основних напрямків вдосконалення техніки і технології, перспектив розвитку відповідної галузі виробництва. Виробниче навчання передбачало на основі вказівок формування в учнів високої професійної майстерності на базі новітньої техніки і технології. У програмах глибоко обґрунтовувалися теоретичні принципи пристрою і роботи швейних машин та їх механізми, розкривалися наукові основи типових технологічних процесів.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Використання народних ігор та їх роль у розвитку пізнавальної активності до фізичної культури
Останнім часом особливо гостро постає питання про напрями розвитку фізичного виконання в загальноосвітніх школах. Чинна навчальна програма, яка передбачає два уроки фізичної культури щотижн ...

Розвиток образного мислення
Вважають, що основою розвитку мислення є формування і вдосконалення мисленнєвих дій. Спершу дитина діє у зовнішньому плані, оперуючи безпосередньо з предметами і змінюючи їх стан чи властив ...

Техніка слухання
Слухання — важливий етап, умова та засіб спілкування. Ефективність слухання забезпечує дотримання правил: 1. Під час слухання не допускайте ніяких сторонніх думок. Вслуховуйтесь. 2. Швидкіс ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net