Аналіз змісту підготовки майбутніх робітників в професійно-технічних навчальних закладах швейного профілю

Нова педагогіка » Стан та розвиток професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю в Україні в 1958-2008 рр » Аналіз змісту підготовки майбутніх робітників в професійно-технічних навчальних закладах швейного профілю

Сторінка 1

Основним каналом підготовки висококваліфікованих робочих для підприємств легкої промисловості є система початкової професійної освіти. Вона покликана оперативно і з випередженням реагувати на безперервні зміни змісту і характеру праці робочих, враховувати перспективи розвитку даної галузі промисловості і вимоги ринку праці, зростаючі вимоги до особи і професійних якостей тих, що працюють і своєчасно відображати ці вимоги в змісті освіти, формах і методах навчання і виховання.

Основний зміст підготовки кваліфікаційних робітників представлено у навчальному плані (документ, що визначає загальноосвітній рівень тих, хто вступає, перелік навчальних предметів, розподілених за видами (циклів) підготовки, їх обсяг, порядок та послідовність вивчення за курсами і півріччях, а також форми, періодичність, терміни контролю та кваліфікаційної атестації та плановий урівень кваліфікації) та навчальній програмі (документ, що визначає зміст предмету, порядок вивчення всіх тем, їх об’єм і зміст).

Навчальні програми складались з загальної частини, яка призначена для всіх спеціальностей даної групи і що носило загальнопрофесійний, політехнічний характер, і специфічний, що відображало характерні особливості даної приватної спеціальності.

Державний комітет Ради Міністрів СРСР з професійно-технічної освіти підготував для професійно-технічних і технічних училищ програми, побудовані за принципами типізації та уніфікації, за якими будуть навчатися робітники різних професій і спеціальностей.

Один з складних питань училищ - організація виробничого навчання як основна частина навчально-виховного процесу учнів. У період виробничого навчання учні закріплюють уміння, знання та навички на виконання робіт на основі технічної документації; вивчення і застосування високопродуктивних прийомів і способів праці, інструментів, пристосувань.

У програмах виробничого навчання серйозну увагу приділялось не тільки на оволодіння основами професійного майстерства, але і на виховання в процесі виробничого навчання найважливіших якостей робочого.

Так, у 60 роки у формуванні учнів важливу роль відігравали такі предмети, як суспільствознавство, історія, які сприяли розвитку в учнів естетичних смаків, інтересу до мистецтва, до естетики праці та виробництва, творчого ставлення до праці. Однак не менш важливе значення було приділено і спеціальним дисциплінам, таким як матеріалознавство (8,1%), обладнання швейного виробництва (2,4%), спеціальна технологія (8,1%).

Так, у 1958-1965 рр. у професійно-технічних училищах цього періоду для підготовки робітників швейного профілю, з терміном навчання два роки, що представлено у табл.1.13, додаток Е, табл.1.14 додаток Ж, свідчить, що основна увага приділялась дисциплінам професійно-практичного спрямування, бо значна кількість годин приходилась на професійно-практичну підготовку і відводилось приблизно 72% з фонду всього часу підготовки кваліфікованого спеціаліста. Це доводить, що у професійно-технічних училищах цього періоду для підготовки робітників швейного профілю, з терміном навчання два роки приділялось більше професійно-практичній підготовці. На професійно-теоретичну підготовку відводилось 15%, на загальноосвітню підготовку відводилось 13%.

З 1964 року в навчальні плани були введені два предмета: фізичне та естетичне виховання. Крім того, були введені консультації, що дозволяли своєчасно планувати надання допомоги учням у виконанні завдань. Подальший розвиток отримала художня самодіяльність. За спеціальною технологією був збільшений обсяг знань у порівнянні з кваліфікованими вимогами.

Починаючи з 1966 року у навчальні плани вперше була введена політична економіка.

У 70-х роки, на основі наказу Міністерство освіти СРСР видало перший наказ про необхідність розробки кваліфікаційних характеристик для системи освіти.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Формування часових уявлень в процесі розв’язування задач на тривалість події
Задачі на визначення тривалості подій розглядають як в третьому, так і в четвертому класі. Підготовчими вправами до вивчення цієї теми можуть бути такі: Який час показує годинник? Який час ...

Фізичні якості школяра
Великого значення для гармонійного розвитку набуває вироблення у молодших школярів життєво важливих фізичних якостей: спритності, сили, швидкості, витривалості, гнучкості, а також уміння до ...

Вимоги до вчителя, що бажає працювати з комп’ютерним забезпеченням
Сучасний учитель - різнобічно розвинена людина, яка володіє високим рівнем самопізнання i здатністю до саморозвитку, з яскраво вираженим почуттям особистої відповідальності, уміє самоактуал ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net