Виховна робота в професійно-технічних навчальних закладах

Нова педагогіка » Стан та розвиток професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю в Україні в 1958-2008 рр » Виховна робота в професійно-технічних навчальних закладах

Сторінка 3

Змагання в педагогічному процесі будується вчителем з обліком того безсумнівного соціально-психологічного факту, учням найвищою мірою властиве прагнення до здорового суперництва, пріоритету, першості, самоствердженню. Залучення учнів у боротьбу за досягнення найкращих результатів у навчанні, праці й суспільній діяльності піднімає відстаючих на рівень передових, стимулює розвиток творчої активності, ініціативи, новаторських починів, відповідальності й колективізму.

Заохочення – спосіб вираження суспільної позитивної оцінки поводження й діяльності окремого учня або колективу. Його стимулююча роль визначається тим, що в ньому втримується суспільне визнання того способу дії, що обраний і проводиться учнем у життя.

Покарання – це такий вплив на особистість учня, що виражає осуд дій і вчинків, що суперечать нормам суспільної поведінки, і примушує учнів неухильно випливати їм. Засобами методу покарання виступають зауваження викладача, пропозиція встати з за парти, виклик на педагогічну раду, догану у наказі у навчальному закладі, виключення.

Важливими показниками вихованості учнів є їхнє спілкування й відносини в колективі з однолітками, старшими. Характер спілкування й поведінки учнів багато в чому визначає результативність виховних впливів на особистість.

Розвиток виховної роботи в професійно-технічних навчальних закладів пройшов декілька етапів розвитку, що представлено у табл.1.12, додаток Д. 2, серед яких:

І етап (1958-1987 рр.) – етап пошуків інтенсивного розвитку виховного процесу у професійно-технічних навчальних закладів. Цей етап характеризувався органічним поєднанням навчання та виховання учнів; розробкою основних планів з виховної роботи, що дозволяли координувати діяльність педагогічного, учнівського й батьківського колективів; активізацієй роботи різноманітних кружків, творчих об’єднань; проведенням виховних заходів; впровадженням організації училищних конкурсів професійної майстерності та участь в обласних конкурсах професійної майстерності. Однак негативним цього етапу було те, що інженерно-педагогічні кадри мали низький рівень відповідальності за виховний процес у професійно-технічних навчальних закладів.

ІІ етап (1988-1995 рр.) – етап виникнення ускладнень у виховному процесі професійно-технічних навчальних закладів. Цей етап характеризувався не приділенням достатньої уваги виховному процесу; припиненням проведення різноманітних виховних заходів; зниженням ролі у виховному процесі класного керівника.

ІІІ етап (1996-2008 рр.) – етап оновлення виховного процесу у професійно-технічних навчальних закладів. Цей етап характеризувався підвищенням якості виховного процесу; інтеграцією навчання та виховання у єдиний процес; контролюванням виховної роботи; стимулюванням здорового способу життя; прилученням учнів до культури.

Існуючі теоретичні положення щодо виховної роботи відбувалась у змісті нормативно-правових документів таких як: Рішення ЦК Компартії України та Ради Міністрів Української СРСР “Про створення Головного управління професійно-технічної освіти при Раді Міністрів Української СРСР”, Постанова Ради Міністрів УРСР № 621 “Про затвердження Положення про професійно-технічні училища УРСР ”.

У результаті впровадження нормативно-правових документів у професійно-технічних навчальних закладах дуже важливе місце приділялось саме вихованню учнів, як у навчальний так і поза навчальний час.

Так, у Харківському ТУ №4, згідно матеріалів статистичного звіту “ Про підсумки навчальної роботи Харківського технічного училища №4 за 1961-1962 рр.”, здійснювалось проведення виховних заходів. Широке розповсюдження отримало відвідування музеїв, спеціалізованих виставок, що підвищувало віру учнів у свої сили та формувало стійкий інтерес до обраної професії .

Найбільш розповсюдженим заходом було проведення для учнів екскурсій, які мали велике освітнє та виховне значення. На екскурсії на швейні підприємства учні безпосередньо спостерігали за організацією праці робітників, вивчали процеси в реальних умовах. Це збагачувало учнів знаннями з техніки, технологічних процесів, трудової діяльності людей, конкретними уявленнями, що в цілому розширювало їх кругозір.

Так, матеріали звіту “ Про підсумки навчальної роботи Луганського облуправління профтехосвіти по технічним училищам та міським ПТУ за 1970-1971 рр. ” дають змогу познайомитися з тим, що, наприклад, майстер виробничого навчання групи “ кравців ” міського ПТУ №65 м. Луганська В.М. Суворов з метою кращого усвідомлення виробничих процесів та розвитку в учнів любові та поваги до своєї професіє проводив екскурсії на швейні підприємства, в ательє, де організовував зустрічі з передовими з числа колишніх випускників.

Значна кількість заходів професійного навчання проводилась під час виробничого навчання та виробничої практики. У ході вступних інструктажів майстер виробничого навчання прагнув розвивати в учнів допитливість, критичний підхід до справи, наполегливість у подоланні труднощів, дисциплінованість, привчав їх глибоко аналізувати кожне завдання, шукати найбільш раціональні шляхи його виконання та доводити до кінця почату справу, проявляти ініціативу та самостійність, а також використовувати різноманітні прийоми для поширення технічного кругозору. Для виховання цих якостей, як свідчить проведене дослідження, кращі майстри з перших днів навчання прагнули до поєднання інтересів учнів та підприємства. З цією метою планували та проводили диспути, бесіди, конференції, на які запрошували передовиків виробництва, інженерно-технічних робітників з розповідями про особливості праці, про можливі труднощі тощо.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Рекомендуємо почитати:

Характеристика рівнів санітарно-гігієнічної свідомості учнів
Для виявлення рівнів санітарно-гігієнічної культури мною було проведено дослідно-експериментальну роботу по проблемі дослідження в 8-9 класах, в умовах природного педагогічного процесу на б ...

Особливості музичного сприймання дітей молодшого шкільного віку
Проблема сприймання музики - одна з найскладніших внаслідок суб'єктивності цього процесу і остаточно не розв'язана. В її опрацювання вагомий внесок зробили такі корифеї музичної педагогіки, ...

Поняття диференціації навчання. Диференціація та індивідуалізація. Спільне та відмінне
У національній доктрині розвитку освіти наголошено " Мета державної політики щодо розвитку освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного гро ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net