Виховна робота в професійно-технічних навчальних закладах

Нова педагогіка » Стан та розвиток професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю в Україні в 1958-2008 рр » Виховна робота в професійно-технічних навчальних закладах

Сторінка 1

Ефективність організації навчального процесу в професійно-технічних навчальних закладах підвищувалась, як свідчить проведене дослідження за рахунок реалізації її виховного потенціалу. Дуже важливо, щоб в учнів остаточно сформувалась гордість за свою професію, повага до суспільно корисної праці, наполегливість у досягненні мети та подоланні труднощів, що складало основу професійної майстерності. Цінною, з цього приводу, для нас є думка М.М. Дьяченка, який вважав, що основна мета професійного виховання, полягає у формуванні в людях професійних та моральних якостей, що необхідні для успішної діяльності у конкретній галузі праці. Величезна ж заслуга професійного виховання міститься в тому, що вона повною мірою сприяє професійній адаптації молодих робітників до умов виробництва.

На підставі аналізу педагогічної літератури встановлено, що професійне виховання забезпечувалось, по-перше, єдністю теорії та практики, по-друге, інтеграцією навчання та виховання у єдиний процес, що залежало від рівня компетентності педагогів і наставника, постійного контролю і сприяло реалізації виховних можливостей виробничого навчання та посилювало її виховний вплив. Як свідчать результати дослідження, в учнів у ході професійної підготовки остаточно удосконалювались особистісні якості (наполегливість, самостійність, впевненість тощо) та здібності, відбувалось посилення несхильного прагнення до підвищення якості та продуктивності праці на підставі використання новітніх досягнень науки та техніки, а також розвитку загальної культури особистості, яка виступала могутнім та надзвичайно ефективним засобом поліпшення його працездатності, накопичувався виробничий досвід, формувалась психологічна та професійна готовність до трудової культури, що пов’язані з умінням планувати та раціонально використовувати свою працю, правильно розподіляти робочий час та трудові зусилля, доводити почате діло до кінця.

Встановлено також, що основну роль у виховному процесі відігравали інженер-педагог. При цьому їхні освітньо-виховні дії зумовлювали активну діяльність учнів, які її задоволенням брали участь у передбачених заходах, а також у громадському житті колективу, що посилювало ефект взаємодії.

Отже, у ході дослідження встановлено, що навчання у професійно-технічних навчальних закладах забезпечувала:

- Виховання професійної етики

, що передбачало виховання відповідальності за здійснення діяльності як у професійному, так і моральному плані, професійної честі, з метою підтримки престижу швейної професії та для формування остаточної впевненості в правильності вибору даної спеціальності.

Професійна етика для спеціалістів швейного профілю також включала розвиток специфічних вимог ( естетичного смаку, культури спілкування) та норм моралі ( привітливості, доброзичливості, стриманості, ввічливості, добропорядності), додержання яких дозволяло справно виконувати професійні обов’язки.

- Виховання поваги до трудової діяльності,

що вимагало вироблення поглядів на працю як на основу життя, джерело матеріального та духовного багатства суспільства, фізичного та духовного розвитку людини, формування трудової дисципліни в учнів, що ґрунтувалось на внутрішній переконаності у необхідності дотримуватися визначених правил та вимог, на розумінні смислу та значення цих вимог, на прагненні якнайкраще виконати доручену справу, усвідомлення ролі праці, своєї професії у процесі життєдіяльності спричиняло досягнення високоякісних результатів праці, що включало додержання технологічної дисципліни, виробничої етики, грамотне використання навчально-технічної документації, бережливе ставлення до обладнання, матеріалів, а також раціональну організацію праці;

- Виховання самостійності

, яке засновано на свідомому, систематичному та міцному оволодінню основними прийомами праці зі спеціальності, що знаходило відбиток в уміннях робітника варіювати своїми діями в залежності від умов, що змінюються, вносити пропозиції до наміченого плану роботи, коректувати способи його здійснення, самостійно розбиратися в сутності вимог, знаходити помилки, попереджати та усувати їх, планувати роботу, раціонально її виконувати, контролювати свої дії;

- Виховання любові та поваги до професії

як першої життєвої потреби, яке засновувалось на розкритті учням суспільного і особистісного значення обраної професії, підвищенні професійної кваліфікації. У ході виробничого навчання та виробничої практики важливим визначалося також і формування в учнів установки на можливість та необхідність соціального просування протягом трудової діяльності від менш складних до більш складних та відповідальних видів праці; розкриття користі знань, можливостей для творчого зростання, характеру труднощів, що можуть їх очікувати у реальній практиці;

- Виховання творчого ставлення до своєї справи

, яке ґрунтувалось на формуванні та розвитку в учнів кмітливості, працездатності, зосередженості, захопленості ідеєю, критичному ставленні до себе і до своєї роботи, прагненні отримання оригінального результату, постійного удосконалення професійної майстерності та настрою на пошук нового.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Поняття про увагу та фізіологічні основи уваги
Серед усіх психічних процесів і властивостей увага посідає особливе місце. Вона не має свого специфічного предмету вивчення, проте супроводжує всю психічну діяльність людини. Відчуття і спр ...

Технологія дискусії
Дискусія (від лат. Discussio - розгляд, дослідження, пошук істини)-спір, обговорення суперечливого питання (проблеми) з метою його вірного розв'язання (знаходження істини). Дискусія передба ...

Розвиток ідей трудового виховання в працях К.Д. Ушинського
Упродовж всієї історії людства праця була засобом формування у кожної особистості найкращих якостей. Українська народна педагогіка праці відводила головну роль у процесі створення матеріаль ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net