Матеріально-технічне забезпечення навчального процесу у професійно-технічних навчальних закладах

Нова педагогіка » Стан та розвиток професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю в Україні в 1958-2008 рр » Матеріально-технічне забезпечення навчального процесу у професійно-технічних навчальних закладах

Сторінка 3

Позитивні зрушення у цьому питанні відбулися вже у 1970-1980 рр. сприяло видання наступних нормативно-правових документів: Постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР №497 “Про подальше вдосконалення системи професійно-технічної освіти”, Постанова Ради Міністрів СРСР № 178 “Про затвердження Положення про базове підприємство середнього професійно-технічного училища”. Так, невпізнанно змінилося обладнання та оснащення кабінетів, лабораторій, майстерень професійно-технічних навчальних закладів. Більшість їх завоювали право носити почесне звання "Училище високої культури", яке присвоювалося, коли навчальні кабінети з усіх предметів були обладнані сучасними посібниками, технічними засобами навчання, необхідним інвентарем.

Для практичних занять використовувались добре оснащені лабораторії; навчальні майстерні; в училищах будували актові зали, спортивні зали, їдальні, медичні пункти. Законом життя у цей час всіх навчальних закладів системи профтехосвіти став девіз "Кожному предмету - навчальний кабінет, кожній професії - навчальна майстерня".

Крім того, середні профучилища мали можливість купувати проекційну апаратуру через "Учколлектор" нарівні з загальноосвітніми школами, користуватися фільмотекою Міністерства освіти СРСР.

Покращенню рівня матеріально-технічного забезпечення навчальних закладів у професійно-технічні училища, як зазначено у довідці “Про хід виконання Українським республіканським управлінням та навчальними закладами Закону “Про зміцнення зв’язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти СРСР”, сприяла співпраця професійно-технічних навчальних закладів з підприємствами, які забезпечували їх необхідним обладнанням.

Так, наприклад, у 1976 році Конотопська швейна фабрика передала Кролевецькому спеціальному ремісничому училищу № 23: 16 спеціальних швейних машин, нову оснастку для взуттьовиків.

Отже, реалізація вищезазначеного Закону сприяла оновленню та розробці навчальної документації, прикріпленню училищ до підприємств, що суттєво відбивалось на зміцненні їх навчально-матеріальної бази.

У 1980 роках розвиток швейної промисловості спричинив потребу в підготовці робітника нового типу, здатного високо ефективно працювати, грамотно підходити до виконання своєї справи. Видання “Положення про профтехучилища по підготовці кваліфікованих робітників з середньою освітою” посилило вимоги до рівня не тільки фахової підготовки, а й рівня загальної освіти робітників.

Здійснення вищезазначеної постанови вимагало значних матеріальних затрат, оскільки СПТУ організовувались не лише на базі існуючих закладів, але й у нових приміщеннях, у яких було необхідно обладнати кабінети, лабораторії, забезпечити училища відповідною літературою, наочними посібниками .

Аналіз статистичних звітів Львівського, Київського, Кримського, Закарпатського обласних управлінь профтехосвіти дозволив виявити те позитивне, що спостерігалось у результаті впровадження цього нормативно-правового документу. Саме тоді набули більшої практичної спрямованості зв’язки училища з базовими підприємствами, поліпшилась практична допомога підприємств училищам у питаннях розширення та зміцнення навчально-матеріальної бази, базовими підприємствами сумісно з училищами розроблялись перспективні плани спільної діяльності, укладались договори про творчу співпрацю.

Крім того, як свідчить аналіз науково-педагогічної літератури актуальними на той час було питання по впровадження у педагогічний процес наукової організації праці, що сприяло удосконаленню праці викладачів, майстрів виробничого навчання, завдяки використанню технічних засобів навчання, введенню перспективно-тематичних планів, навчанню учнів на досвіді новаторів виробництва.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Рекомендуємо почитати:

Науковці про гру, як засіб оптимізації процесу навчання дітей 5-го року життя
Розвиток пізнавальної активності у дітей дошкільного віку відбувається більш інтенсивно за умови використання дидактичних ігор, що стимулює у них пошукові дії впевненість у досягненні успіх ...

Небезпеки для учнів при роботі з ПК
Незважаючи на повне проникнення комп’ютера в професійну діяльність, в сферу навчання і відпочинку, сам комп’ютер обплутаний цілим клубком забобонів і пересудів, пов’язаних з його негативним ...

Вимоги до візуальних ергономічних параметрів і конструкції персональних комп’ютерів
Візуальні ергономічні параметри відеомоніторів повинні задовольняти вимоги даних ДсанПіН при проектній відстані спостережена від 400 до 800 мм та при зовнішній освітленості екрана до 250 Лк ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net