Інженерно-педагогічні кадри професійно-технічних навчальних закладів

Нова педагогіка » Стан та розвиток професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю в Україні в 1958-2008 рр » Інженерно-педагогічні кадри професійно-технічних навчальних закладів

Сторінка 5

Так, наприклад, у ПТУ №13 м. Чернігів преміювали за гарну роботу та відданість улюбленій справі Власенко К.Л., Сафронова Н.М., Куліда В.Г., викладач спецдисциплін Предтеченська Я.І.

Отже, кінець 60-початок 80 років ознаменувався зростанням якісного складу інженерно-педагогічних працівників у професійно-технічних навчальних закладах швейного профілю.

З 1989 року інженерно-педагогічний колектив ПТУ-26 м. Миколаїв посів ІІ місце з методичної роботи серед подібних навчальних закладів УРСР.

У державному звіті з професійної освіти за 1994 рік зазначено, що інженерно-педагогічні працівники ПТУ №12 м. Бердичева Тройченко А.К., Новська Л.І. — спецтехнологія; Кордонець Н.І. — спецтехнологія; Романчик В.П. — українська мова та література, а також майстри виробничого навчання: Долгій Я.А.; Павелко Р.А.; Шевчук М.О.; Панова М.Д. під час навчально-виховного процесу не проводили заняття на високому рівні, слабко готувались до занять.

У 1996 році з Законом України № 608 “Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР “Про освіту” організован центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів.

Цікавим прикладом у 90-і роки прояву професійно-педагогічної компетентності майстра виробничого навчання через його професійну діяльність є освід організації праці в ПТУ №46 м. Києва, в якому велась підготовка кадрів для системи побуту та легкої промисловості за професіями – швачка, кравець, закрійник, вишивальниця. Важливим було те, що учні виготовляли одяг під час виробничого навчання невеликими партіями. До того ж кожна майстерня училища була своєрідним ательє, де виконувались індивідуальні замовлення населення. Приймаючи замовлення, учні вчились пропанувати замовникам багато варіантів виконання виробу і з врахуванням властивостей тканини, віку людини, її фігури і напряму моди. Так, протягом 1997-1998 рр. у майстернях училища було виготовлено понад дві тисячі виробів для швейних фабрик “Україна”, ”Юність”, також для різних творчих колективів. Зазначимо, що в таких умовах на майстра виробничого навчання покладалась значна кількість обов’язків, тобто він виконував справу і конструктора, і технолога, і контрольного майстра, і педагога, що просто неможливо було здійснити без достатньої професійно-педагогічної компетентності.

Відповідно до Наказу Міністерства Освіти України від 20 серпня 1993 р. №10 та доповнення до нього від 1 грудня 1998 р. №419 Про затвердження типового положення про атестацію педагогічних працівників України існують такі кваліфікаційні категорії: «спеціаліст», «спеціаліст ІІ категорії», «спеціаліст І категорії», «спеціаліст вищої категорії». Присвоюються педагогічні звання: «старший викладач», «майстер виробничого навчання І категорії», «майстер виробничого навчання ІІ категорії», «викладач-методист», «вихователь-методист».

Згідно з наказу вимоги до кваліфікаційних категорій і деяких педагогічних звань, що представлено у табл.1.6, додаток В.1.

Зазначенні педагогічні звання присовуються працівникам,які досягли високого професіоналізму в роботі, систематично використовують прогресивний педагогічний досвід, беруть активну участь у його поширенні, надають практичну допомогу у становленні молодих педагогів, постійно працюють над своїм фаховим самовдосконаленням.

При визначенні тарифного розряду має враховуватись професійна компетентність, стаж та якість педагогічної роботи.

При встановленні кожної із зазначених кваліфікаційних категорій або тарифного розряду, присвоєнні педагогічних звань враховується державні нагороди, рівень моральних якостей та загальної культури педагогічного працівника, володіння Державною мовою відповідно до Закону «Про мови».

Аналіз періодичної преси показує, що у ПТУ №13 м. Чернігова Копистко Т.Н. майстер виробничого навчання обов’язково здійснювала перевірку виконання домашніх завдань учнів, контролювала присутність учнів, допомагала слабким учням.

Отже, наприкінці останнього десятиріччя ХХ століття, внаслідок значних змін як в економіці, так і в суспільстві підвищилися вимоги до професійної діяльності інженерно-педагогічних кадрів, так як високий рівень педагогічної компетентності давала змогу виконувати багато різноманітних функцій та брати участь у складних виробничих процесах.

20 березня 2008 р. Президент України підписав Указ № 244/2008 „Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні”, в якому доручається Кабінету Міністрів України, розробити та затвердити комплексний план дій з розвитку освіти в Україні на 2008–2011 рр., передбачивши, зокрема, заходи щодо удосконалення системи підготовки педагогічних працівників відповідно до сучасних потреб, підвищення ефективності забезпечення такими працівниками навчальних закладів, у тому числі з навчанням мовами національних меншин; вжити заходів щодо підвищення соціального статусу педагогічних працівників, зокрема, опрацювати питання щодо встановлення доплат вчителям української мови та літератури, які працюють у навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Історія становлення і розвитку російської системи професійної освіти з 1700 по 2001 р.р
Систематична професійна освіта починає складатися в нашій країні в середині XVII століття з появою посольських, лікарських, друкарських шкіл. Так, наприклад, в Друкарській школі при Наказі ...

Кількісний і якісний аналіз експериментального дослідження
Оцiнити ефективнiсть i результативнiсть розробленого комплесу діагностичних завдань для виявлення особливостей адаптації дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення до навчання у ...

Формування початкових знань учнів про священні книги Індії в пропедевтичному курсі світової літератури
За програмою світової літератури 2005 року в 6 класі вивчають міфи про створення світу в різних народів. В цій темі доцільно використати вивчення міфу про Ману. Методичні рекомендації: Пере ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net