Інженерно-педагогічні кадри професійно-технічних навчальних закладів

Нова педагогіка » Стан та розвиток професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю в Україні в 1958-2008 рр » Інженерно-педагогічні кадри професійно-технічних навчальних закладів

Сторінка 2

Отже, у цей період тільки-но розпочався процес активізації підвищення рівня кваліфікації інженерно-педагогічних кадрів. В училищі працювали у ролі майстрів виробничого навчання робітники швейного виробництва, які мали передовий досвід, але не мали педагогічної освіти.

У 70-ті роки, компетентність майстрів оцінювалось переважно рівнем володіння ними методикою проведення навчальних занять з учнями.

Особлива роль інженера-педагога підтверджувалася в статистичному звіті “Про підсумки навчальної роботи за 1968-1969 рр. професійно-технічних училищ Житомирської області ”. У цьому документі акцентувалась увагу на тому, що деякі майстри виробничого навчання та педагоги спеціальних дисциплін слабко готувались до занять та проводили їх із суттєвими недоліками, в результаті чого учні виконували отримані навчально-виробничі завдання неякісно, допускаючи багато технологічних помилок.

Так, вивчення звіту “Про підсумки навчальної роботи в міських профтехучилищах за 1972-1973 рр. Кримської області ” дозволили констатувати, що при проведенні навчальних занять для груп швейників окремі майстри виробничого навчання недостатньо володіли методикою, професійною майстерністю, внаслідок чого не могли забезпечити учнів повноцінними знаннями та вміннями.

Отже, даний аналіз доводить, що недостатня компетентність майстра виробничого навчання та педагогів спеціальних дисциплін негативно позначалася на якості проведення навчальних занять і навпаки високо компетентний майстер виробничого навчання якісно організував навчальний процес, сприяв розвитку творчої діяльності учнів.

Аналіз педагогічної журналістики презентує досвід виконання майстром виробничого навчання своїх обов’язків на високому професійному рівні. Так, наприклад, майстер А.І. Тютько міського профтехучилища №32 м. Львова багато часу приділяв якості виконання учнями завдань шляхом ретельного контролю, своєчасного виявлення помилок та їх усунення. При цьому особливу увагу звертав на слабо встигаючих учнів. Так, Л. Куцоконь не вкладалась у відведену норму часу, шила вироби низької якості. У результаті регулярного спостереження та своєчасної допомоги майстра виробничого навчання, вона стала встигаючою ученицею.

Також прикладом є викладач дисципліни «Конструювання одягу» Окошкіна Л.Т. Запорізького училища №3, яка під час проведення лекції, зацікавлювала учнів важливістю цієї теми та проводила бесіди з учнями.

На підвищення компетентності викладачів та майстрів виробничого навчання вплинуло, як свідчить аналіз звіту “Про підсумки навчальної роботи міським ПТУ за 1970-1971 рр.”, вивчення майстрами виробничого навчання та викладачів особливостей наукової організації праці (НОП) та впровадження її елементів у навчальних процес. У результаті у групі №9 майстрів виробничого навчання З.М. Коваленко та А.П. Молчанової ТУ №59 м. Луганська збільшилась продуктивність праці на 3% та поліпшила якість продукції, що випускалася учнями у ході виробничого навчання.

Для підвищення компетентності інженерно-педагогічних кадрів, з метою опанування ними сучасної техніки та технології виробництва, наукової організації праці, досвіду передовиків виробництва з 1972 року було запропоновано в усіх областях УРСР організувати стажування майстрів виробничого навчання на кращих підприємствах, а також підвищувати їхню кваліфікацію на різних курсах з відривом і без відриву від виробництва, що організовувались у навчально-методичних кабінетах. Важливим стимулом для постійного зростання кваліфікації, педагогічної майстерності, творчої ініціативи педагогів училищ у той час виявилося введення періодичної (кожні 5 років) їхньої переатестації, що є актуальним і сьогодні.

Крім того дуже важливе значення для підвищення компетентності інженерно-педагогічних кадрів було проведення у професійних навчальних закладах методичних заходів (педагогічних рад, методичних нарад, семінарів, конференції тощо), що відбивалося на організації та здійснення навчального процесу в училищі.

Так, вже в січні 1975 року перепідготовку з відривом від роботи пройшли приблизно 250 робітників професійно-технічних навчальних закладів. У середньому за цей період підвищив кваліфікацію кожний третій інженерно-педагогічний робітник професійно-технічних училищ, що позитивно позначилося на якості навчально-виховного процесу та вплинуло на більш систематичне впровадження передових методів навчання. Таке явище особливо було актуальним та корисним у цей час, оскільки значна кількість майстрів виробничого навчання прийшли в училище з підприємства, маючи достатній виробничий досвід, високу кваліфікацію фахівця, але не маючи спеціальної педагогічної освіти. Наприклад, з 11038 працюючих майстрів виробничого навчання тільки 1472 чол. (13,3%) закінчили індустріально-педагогічні технікуми.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Навчальний план школи козацько-лицарського виховання
Навчальний план школи козацько-лицарського виховання розроблено з урахуванням вимог Закону про освіту та основних положень Державної національної програми „Освіта”. Він є перехідним для пос ...

Взаємозв’язок мовлення та мислення
Дуже часто говорять, що мовлення і мислення – два боки одного явища. Однак це не зовсім так, оскільки з трьох відомих видів мислення – конкретно-діяльного, образного, логічного – тільки ост ...

Педагогічні вміння та педагогічна техніка
Нині педагогічну техніку визначають як систему вмінь учителя, що дає змогу використовувати власний психофізичний апарат для досягнення ефективних педагогічних результатів. До основних компо ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net