Управління професійно – технічними навчальними закладами швейного профілю

Нова педагогіка » Стан та розвиток професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю в Україні в 1958-2008 рр » Управління професійно – технічними навчальними закладами швейного профілю

Сторінка 5

Якість контролю залежала також від його раціональної організації. Так, матеріали тогочасної педагогічної преси свідчать, що в училищах розроблялись графіки контролю навчально-виховного процесу керівниками навчальних закладів. Вони здійснювали контроль, результати контролю заносили до спеціальних журналів. Наприкінці навчального семестру всі училища подавали до управління звіти про підсумки його проведення та пояснювальні записки, в яких було відображено позитивне та негативне в організації навчально-виховного процесу, а також заходи щодо усунення недоліків. Відділ узагальнював ці матеріали і виносив їх на обговорення на навчально-методичну нараду із запрошенням директорів, їхніх заступників, а також майстрів виробничого навчання та викладачів дисциплін, за результатом чого приймались відповідні рішення.

Вивчення методично-педагогічної літератури з питань організації навчально-виховного процесу дозволило встановити коло функцій та обов’язків суб’єктів, що здійснюють контроль навчально-виховного процесу у досліджуваний період, що представлено у табл. 1.4.

Така складна система контролю сприяла більш ретельному підходу до організації навчально-виховного процесу та поглиблення його аналізу керівництвом училища, а також прийняттю більш оптимальних рішень, спрямованих на послідовне усунення існуючих недоліків.

У ході дослідження виявлено і негативні сторони здійснення контролю. Так, аналіз довідки “Про стан планування навчально-виховного процесу в навчальних закладах Херсонського обласного управління профтехосвіти”, навпаки висвітлює саме негативні наслідки неякісного проведення внутрішньо-училищного контролю за навчально-виховним процесом. Так, у результаті несистематичного здійснення контролю керівництвом навчального закладу, згідно матеріалів цієї довідки, програма навчально-виховного процесу не була виконана, оскільки учні групи “ кравців ” (майстер виробничого навчання Г. Попова) ТУ №2 під час уроків виробничого навчання шили фартухи замість передбачених пальто.

Інші архівні документи, згідно дисертації Попової Т.І. також підтверджують, що брак контролю погіршував дисципліну, як інженерів-педагогів, так і самих учнів.

Але загальну позитивну тенденцію здійснення контролю засвідчують цікаві пропозиції щодо контролю за діяльністю інженерів-педагогів під час навчально-виховного процесу. Так, було запропоновано ввести обов’язкові відгуки керівництвом училища про роботу кожного інженера-педагога, що сприяло підвищенню відповідальності інженерів-педагогів за проведення всього навчально-виховного процесу. На наш погляд, висунута пропозиція мала сенс, оскільки спрямовувала інженерів-педагогів більш професійно виконувати свою справу.

Отже, проведене дослідження свідчить, що користь внутрішньо-училищного контролю полягала в систематичному його здійсненні керівництвом училища, що сприяло послідовному зростанню педагогічної майстерності інженера-педагога, розвитку його інтелектуальних та моральних якостей, що інтегрувалося в доцільності побудови навчального процесу і відбивалося на формуванні знань, вмінь та навичок в учнів.

У професійно-технічних закладах, як засвідчує вивчення дисертації Попової Т.І., не менш важлива роль відводилась здійсненню майстром виробничого навчання та викладачам різних дисциплін:

- за присутністю учнів на заняттях та виконання ними встановлених норм та обов’язків;

- за організацією праці та навчальної діяльності учнів;

- за рівнем знань та вмінь учнів, тобто повноти, міцності та правильності їх використання в навчально-виховному процесі.

У ході наукового пошуку встановлено, що важливим завданням для інженерів-педагогів у ході контролю було виявлення результатів навчання та кваліфіковане оцінювання праці учнів, що здійснювалось на підставі критеріїв, які були наведені в нормативних документах. Основними критеріями були якість роботи, продуктивність праці, дотримання навчального режиму, що вимагався у училищі, правильність прийомів праці, організація та культура під час навчально-виховного процесу, вміння використовувати обладнання, інструменти, пристрої, виконання вимог техніки безпеки.

Здійснення інженером-педагогом регулярного контролю за результатами діяльності учнів поступово привчало їх до самоконтролю, за рахунок чого відбувалося формування культури праці, яка забезпечувала акуратне виконання завдань, додержання визначених норм та правил, а також найбільш раціональний темп та ритм у роботі, що було необхідним для якісної та продуктивної праці.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Поняття про трудове виховання
Трудове виховання в сучасній школі - це педагогічна діяльність, спрямована на формування в учнів готовності до праці в умовах ринку. Вона передбачає: 1. Розвиток в учнів широкого діапазону ...

Стан навчально-методичного забезпечення з риторики в загальноосвітньому закладі
Сучасний процес розвитку риторики як навчальної дисципліни пов'язаний з процесами, що відбуваються у системі освіти взагалі. Потрібно відмітити те, що на даному етапі розвитку освіти помітн ...

Проектування технологій формування орієнтованої основи діяльності, виконавчих та контрольних дій
Проектування технологій формування орієнтованої основи діяльності, виконавчих та контрольних дій (ООД, ВД, КД) включає вибір методів і прийомів їхньої реалізації на кожному з виділених етап ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.edudirect.net