Управління професійно – технічними навчальними закладами швейного профілю

Нова педагогіка » Стан та розвиток професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю в Україні в 1958-2008 рр » Управління професійно – технічними навчальними закладами швейного профілю

Сторінка 5

Якість контролю залежала також від його раціональної організації. Так, матеріали тогочасної педагогічної преси свідчать, що в училищах розроблялись графіки контролю навчально-виховного процесу керівниками навчальних закладів. Вони здійснювали контроль, результати контролю заносили до спеціальних журналів. Наприкінці навчального семестру всі училища подавали до управління звіти про підсумки його проведення та пояснювальні записки, в яких було відображено позитивне та негативне в організації навчально-виховного процесу, а також заходи щодо усунення недоліків. Відділ узагальнював ці матеріали і виносив їх на обговорення на навчально-методичну нараду із запрошенням директорів, їхніх заступників, а також майстрів виробничого навчання та викладачів дисциплін, за результатом чого приймались відповідні рішення.

Вивчення методично-педагогічної літератури з питань організації навчально-виховного процесу дозволило встановити коло функцій та обов’язків суб’єктів, що здійснюють контроль навчально-виховного процесу у досліджуваний період, що представлено у табл. 1.4.

Така складна система контролю сприяла більш ретельному підходу до організації навчально-виховного процесу та поглиблення його аналізу керівництвом училища, а також прийняттю більш оптимальних рішень, спрямованих на послідовне усунення існуючих недоліків.

У ході дослідження виявлено і негативні сторони здійснення контролю. Так, аналіз довідки “Про стан планування навчально-виховного процесу в навчальних закладах Херсонського обласного управління профтехосвіти”, навпаки висвітлює саме негативні наслідки неякісного проведення внутрішньо-училищного контролю за навчально-виховним процесом. Так, у результаті несистематичного здійснення контролю керівництвом навчального закладу, згідно матеріалів цієї довідки, програма навчально-виховного процесу не була виконана, оскільки учні групи “ кравців ” (майстер виробничого навчання Г. Попова) ТУ №2 під час уроків виробничого навчання шили фартухи замість передбачених пальто.

Інші архівні документи, згідно дисертації Попової Т.І. також підтверджують, що брак контролю погіршував дисципліну, як інженерів-педагогів, так і самих учнів.

Але загальну позитивну тенденцію здійснення контролю засвідчують цікаві пропозиції щодо контролю за діяльністю інженерів-педагогів під час навчально-виховного процесу. Так, було запропоновано ввести обов’язкові відгуки керівництвом училища про роботу кожного інженера-педагога, що сприяло підвищенню відповідальності інженерів-педагогів за проведення всього навчально-виховного процесу. На наш погляд, висунута пропозиція мала сенс, оскільки спрямовувала інженерів-педагогів більш професійно виконувати свою справу.

Отже, проведене дослідження свідчить, що користь внутрішньо-училищного контролю полягала в систематичному його здійсненні керівництвом училища, що сприяло послідовному зростанню педагогічної майстерності інженера-педагога, розвитку його інтелектуальних та моральних якостей, що інтегрувалося в доцільності побудови навчального процесу і відбивалося на формуванні знань, вмінь та навичок в учнів.

У професійно-технічних закладах, як засвідчує вивчення дисертації Попової Т.І., не менш важлива роль відводилась здійсненню майстром виробничого навчання та викладачам різних дисциплін:

- за присутністю учнів на заняттях та виконання ними встановлених норм та обов’язків;

- за організацією праці та навчальної діяльності учнів;

- за рівнем знань та вмінь учнів, тобто повноти, міцності та правильності їх використання в навчально-виховному процесі.

У ході наукового пошуку встановлено, що важливим завданням для інженерів-педагогів у ході контролю було виявлення результатів навчання та кваліфіковане оцінювання праці учнів, що здійснювалось на підставі критеріїв, які були наведені в нормативних документах. Основними критеріями були якість роботи, продуктивність праці, дотримання навчального режиму, що вимагався у училищі, правильність прийомів праці, організація та культура під час навчально-виховного процесу, вміння використовувати обладнання, інструменти, пристрої, виконання вимог техніки безпеки.

Здійснення інженером-педагогом регулярного контролю за результатами діяльності учнів поступово привчало їх до самоконтролю, за рахунок чого відбувалося формування культури праці, яка забезпечувала акуратне виконання завдань, додержання визначених норм та правил, а також найбільш раціональний темп та ритм у роботі, що було необхідним для якісної та продуктивної праці.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Педагогічні шляхи виховання гуманних почуттів у старших дошкільників
Забезпечити дітям простір гуманістичної взаємодії з дорослими та однолітками – важливе завдання педагога. Розв’язати його можна не виходячи з позиції, що “діти – це майбутні люди”, а вбачаю ...

Виховний захід для учнів ПТНЗ за темою "День захисту прав дитини"
Тема: "День захисту прав дитини" Мета уроку: Конкретніше познайомити учнів із загальними принципами Декларації прав дитини, привернути увагу до того, що не всі уряди країн-членів ...

Етноестетичне виховання школярів засобами народного образотворчого мистецтва
Історичний досвід українського народу має яскраве втілення в етнохудожніх цінностях, традиціях естетичного освоєння навколишньої дійсності. Все це зобов’язує національну школу активно викор ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net