Управління професійно – технічними навчальними закладами швейного профілю

Нова педагогіка » Стан та розвиток професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю в Україні в 1958-2008 рр » Управління професійно – технічними навчальними закладами швейного профілю

Сторінка 2

- визначення нормативів і здійснення матеріально-технічного, фінансового забезпечення підлеглих йому професійно-технічних навчальних закладів;

- розробка типових правил прийому до професійно-технічних навчальних закладів незалежно від форм власності й підпорядкування.

Безпосередньо у професійно-технічних навчальних закладах структура управління у різні періоди фактично не змінилася. Управління навчально-виховним процесом у ПНЗО базується на теоретичних положеннях теорії управління, педагогіки, психології, фізіології, виробничої санітарії та гігієни праці. Основні функції управління у ПТНЗ покладені на директора, що представлено на рис.1.3, додаток Б.2.

Вивчення методико-педагогічної літератури з питань організації навчально-виховного процесу дозволило встановити коло обов’язків керівників навчально-виховного процесу, якими безпосередньо здійснювалося педагогічне керівництво, що представлено у табл. 1.3, додаток Б.3.

Отже, в ході аналізу виявлено, що обов’язки у керівників навчально-виховного процесу різноманітні та багатовмістовні.

Безпосереднє управління навчально-виховним процесом вбирає в себе управління процесом теоретичного навчання, управління виробничим навчанням та внутрішньо училищний контроль.

Управління теоретичним навчанням учнів ПТЗО, за яке відповідає директор училища, включає в себе вирішення наступних основних завдань:

1. підбір викладацьких кадрів, оптимальний розподіл між ними навчального навантаження;

2. створення і вдосконалення матеріально-технічної бази навчання: кабінетів, обладнання, технічних засобів і навчальних посібників;

3. методична робота з викладачами в рамках предметних або циклових методичних комісій;

4. встановлення та забезпечення режиму навчальної роботи в училищі;

5. складання розкладу занять теоретичного навчання;

6. перспективне, річне й поточне планування заходів щодо вдосконалення теоретичного навчання;

7. організація роботи з виконання намічених заходів;

8. повсякденне регулювання та стимулювання навчальної роботи;

9. облік навчальної роботи;

10. контроль та аналіз стану теоретичного навчання учнів.

Ефективність теоретичного навчання в значній мірі залежить від місця уроку теоретичного навчання в навчальному режимі.

Виявлений взаємозв'язок працездатності учнів з перерахованими вище факторами дозволяє дати ряд конкретних рекомендацій, що стосуються управління теоретичним навчанням.

1. Види і структура уроків, зміст, методи навчання та обсяг навчального матеріалу не можуть бути однаковими в усі дні тижня, а також в перші і останні години занять. Не повинні бути однакові також і види навчальної діяльності учнів за складністю розумових операцій, тривалості і способів їх виконання у різний час уроку, а також дні тижня.

2. Найбільш продуктивні дні тижня - вівторок та середа. У ці дні виправдані заняття, на яких надається важкий за змістом матеріал, можуть переважати проблемні, оглядові, узагальнюючі лекції; уроки вивчення нових та складних понять; повторно-узагальнюючі та контрольно-перевірочні уроки.

3. В інші дні тижня бажано проводити уроки закріплення нових знань, умінь і навичок, на яких широко застосовуються наочні посібники та технічні засоби навчання. У такі дні бажано проводити лабораторні, практичні та лабораторно-практичні роботи. У ці дні новий матеріал бажано давати в мінімальному обсязі, частіше змінювати характер розумової діяльності учнів.

4. Неоднакова працездатність учнів протягом дня вимагає від викладача ретельного продумування видів навчальної діяльності учнів на урок. Перший і останній уроки (особливо понеділок) є неприйнятними для лекційного матеріалу, тривалих письмових робіт, складних обчислень. Тому в ці години доцільно проводити тренувальні роботи, лабораторно-практичні заняття, закріплення отриманих знань, умінь і навичок, невеликі роботи творчого, пошукового характеру.

5. У період більш високої і стійкої працездатності (2-4 уроки) викладач має право включати в урок менше число чергуються робіт, так як увага вікової групи учнів ПТУ може бути активним до 30 хвилин. На цих уроках виправдане виконання тривалих самостійних завдань творчого характеру, вирішення складних математичних і технологічних завдань, що узагальнює аналітична робота на семінарах.

У керівництві теоретичним навчанням важливе місце приділяється роботі зі слабкими учнями, які слабко засвоюють навчальний матеріал. З цією метою заступник директора по УПР і завуч по загальноосвітньої підготовки здійснюють наступні види робіт:

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Навчання письма на уроках турецької мови учнів початкової школи
Як зазначається в Державному освітньому стандарті з іноземних мов, оволодіння письмом передбачає досягнення елементарної комунікативної компетенції, яка забезпечує учневі можливість викорис ...

Структура тренінгу
Кожний тренінг, як правило, складається з трьох блоків: вступного, основного та заключного. Вступний блок включає систему вправ: "Вступ", "Правила", "Знайомство&quo ...

Гра як основний вид діяльності дітей дошкільного віку
Всі ми чудово знаємо, що гра – це основний вид діяльності дітей дошкільного віку, метод дитини в пізнанні миру. Під час гри дитина вчиться спілкуватися з однолітками, підкорятися правилам, ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net