Визначення етапів та особливостей функціонування професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю

Нова педагогіка » Стан та розвиток професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю в Україні в 1958-2008 рр » Визначення етапів та особливостей функціонування професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю

Сторінка 8

Аналіз документів, зокрема доповіді ЦК компартії України “Про хід виконання постанови “Про дальше удосконалення процесу навчання та виховання учнів системи професійно-технічної освіти” доводить, що у 1978-1979 навчальному році були введені нові навчальні плани та програми в середніх профтехучилищах, розширено підготовку робітників високої кваліфікації за процес впроваджувалися прогресивні форми та методи навчання, досвід передовиків виробництва, посилювалася робота щодо підвищення якості та ефективності педагогічної праці, органічного поєднання та виховання молоді.

Реалізація постанови сприяла проведенню всесоюзної наради робітників державної системи професійно-технічної освіти, яка відбулася 22.06.1979 році в Москві. На нараді були обговорені питання щодо удосконалення навчально-виховного процесу в училищах, необхідності посилення уваги до виробничої практики, використання індивідуального та колективного наставництва над учнями передовиків та новаторів виробництва базових підприємств.

Як відомо, на майстра виробничого навчання під час виробничого навчання покладалась велика відповідальність за навчання і за виховання учнів. Так, у 1978 році було затверджено Положення про майстра виробничого навчання професійно-технічного навчального закладу, в якому були чітко визначені функції та обов’язки майстра виробничого навчання, підкреслювалась необхідність його стажування на підприємстві для удосконалення якості професійної підготовки, що представлено у табл. 1.1, додаток А.1. Це позитивно позначилося на підвищенні рівня навчально-виховного процесу, виробничої практики, якості знань учнів. Наприклад, у 1979-1980 навчальному році кількість учнів, що навчалися на 4 та 5 складала 93%, тоді як у 1975-1976 навчальному році якість знань учнів з виробничого навчання складала 78,3%, у 1978-1979 навчальному році цей відсоток збільшився до 89,5% .

Як свідчить проведене дослідження, початок 80-х років також характеризувався посиленням уваги до питань розвитку професійно-технічної освіти, що відбилося на прийнятті значної кількості організаційно-правових документів, що представлено у табл. 1.1, і дозволило: забезпечити навчальними програмами всі професійно-технічні училища і постійно їх удосконалювати; підвищити навчально-матеріальну базу професійних навчальних закладів; запровадити планування та облік навчально-виробничої роботи у період виробничої практики. З цією метою розробити і використати такі документи: план виробничого навчання, програму виробничої практики, план заходів по організації виробничої практики для учнів на підприємствах, план роботи майстра на день, план виховної роботи, графік переміщення учнів з одного місця на інше, виробничу характеристику, щоденники учнів з виробничої практики, звіти; встановити партнерські стосунки між підприємствами та училищами; оформити договори, в яких чітко оговорювалися умови проведення практики, зокрема питання техніки безпеки та інструктування учнів, змісту виконання робіт, реалізації виховної функції практика; здійснити пошук кращих форм та методів навчання, зокрема удосконалити структуру уроків, методику проведення інструктажу; розробити нові дидактичні засоби та підготовити посібники; прагнути до наукової організації виробничого навчання на психологічних засадах.

Аналіз звіту Вінницького обласного управління профтехосвіти “Про підсумки навчальної роботи в технічних училищах за 1979-1980 рр.” свідчить, що недоліком в проведенні практики була слабка організація робочих місць та розкиданість об’єктів проходження практики по багатьом місцям, у результаті чого було послаблено контроль за ходом практики.

У 1981 р. введено в дію кваліфікаційну характеристику у систему професійно-технічної освіти, це був другий етап становлення цього документу.

Так, аналіз довідки “Про результати перевірки стану організації виробничої практики учнів навчальних закладів Житомирського обласного управління профтехосвіти” доводить, що окремі підприємства не могли надати необхідну кількість місць для виробничої практики учням, тому вона проводилась за межами області та республіки. Всього по області на виробничу практику було направлено 5408 учнів професійно-технічних закладів, у тому числі за межі області 1070 учнів. Виходячи з цього, деякі училища направляли учнів для проходження виробничої практики одночасно на декілька підприємств Москви, Харкова, Чернігова, Херсона, що ускладнювало організацію, підготовку та контроль за її здійсненням, розробку детальних програм, забезпечення учнів робочими місцями та фронтом робіт, які відповідали б вимогам програми .

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Рекомендуємо почитати:

Умови ефективності професійного мовлення вчителя
Попередня розмова про особливості й функції мовлення педагога ставить майбутнього вчителя перед питанням: за яких умов його мовлення може бути інструментом продуктивного розв'язання педагог ...

Сутність поняття «творча обдарованість», її психолого-педагогічні особливості та проблеми розвитку обдарованих
Феномен творчості завжди привертав увагу дослідників як найважливіший компонент соціальної культури. Творчість – це позитивно спрямована діяльність, каталізатор прогресивних змін у суспільс ...

Особливості здійснення соціальної роботи з прийомними сім'ями та прийомними дітьми
Всі форми соціальної роботи із супроводу прийомних сімей та прийомних дітей поділяються на групові та індивідуальні. Цікавою формою роботи є групи взаємопідтримки прийомних батьків (групи з ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net