Визначення етапів та особливостей функціонування професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю

Нова педагогіка » Стан та розвиток професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю в Україні в 1958-2008 рр » Визначення етапів та особливостей функціонування професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю

Сторінка 5

У довідці про хід виконання Закону “ Про зміцнення зв’язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти СРСР” Харківським обласним управлінням професійно-технічної освіти, що представлено у табл. 1.1, додаток А.1, зазначається, що була розвернута підготовка по перетворенню 10 навчальних закладів в професійно-технічні училища, для чого по кожному училищу були складені організаційно-технічні заходи, які обговорювались на засіданні навчально-методичної ради при начальнику обласного управління і в цілому рішення було ухвалено позитивно. Однак, слід зазначити, що в ряді навчальних закладів були виявлені недоліки, яких терміново необхідно було позбутися. Так, наприклад, в технічному училищу швейного профілю № 4 до недоліків було віднесено недостатня складність продукції, що виготовлялася учнями у майстернях. Під час виробничої практики встановлений план для виготовлення швейної продукції був виконаний лише на 70%, що говорить про погану організацію діяльності учнів та про недостатній контроль з боку майстрів виробничого навчання. Дніпропетровське управління професійною технічною освітою в навчальних закладах відмічала такі недоліки: не досить високий рівень кваліфікації інженерно-педагогічних робітників, а також не якісний контроль за навчально-виховною роботою керівниками училищ.

З метою реалізації вище вказаного Закону та виправлення існуючих упущень, Харківським Раднаргоспом була видана Постанова № 54 від 6.03.1961 року “ Про виробничі бази навчальних закладів професійно-технічної освіти”, де зазначалось, що училища необхідно прикріпити до підприємств, організацій розташованих в районі училища з метою забезпечення останніх робочими кадрами та для надання підприємствам методичної допомоги в підвищенні кваліфікації робітників, а також для забезпечення учнів оплачуваними робочими місцями під час виробничої практики, а училища необхідними матеріалами та замовленнями.

Не менш важливим у цей час, як свідчить аналіз нормативного документу, було розроблення та впровадження у життя заходів республіканським управлінням по зміцненню навчально-матеріальної бази, розширенню та поліпшенню виробничої діяльності навчальних закладів, підвищенню їх прибутковості і самооплатності, зміцненню кадрів майстрів виробничого навчання, викладачів та керівників училищ. В результаті виконання передбачених заходів поступово відбулося зміцнення навчальної бази, тобто було модернізовано обладнання, поповнилась кількість інструментів, пристроїв і навчально-наочних посібників. Була проведена робота по розширенню переліку виробів та збільшення об’єму продукції, що виготовлялася учнями у процесі виробничого навчання, особливо за рахунок виготовлення складної продукції по замовленням підприємств, що суттєво вплинуло на підвищення прибутковості і здешевлення вартості навчання учнів для держави.

Результатом стало створення належних навчально-виробничих умов на підприємствах під час проведення виробничої практики для учнів, збільшення прибутковості навчальних закладів, що відбилося на зростанні відсотка часткової самооплатності.

Так, аналіз довідки “Про стан начально-виховної роботи в навчальних закладах профтехоствіти за 1963 рік ” свідчить, що у 1962 році вже внесено 15млн.крб (14%) в державний бюджет, до всіх витрат на навчання і утримання учнів. До того ж, у процесі виробничої діяльності учнями було зароблено у 1959 році 18,3 млн. крб., а у 1962 році 18,7 млн. крб. Навчальними закладами отримано доходів від підприємств за роботи, що виконані учнями в період виробничої практики, в 1952 році 4,33 млн., а в 1962 році 18,7 млн.

В результаті вище зазначених дій, як встановили М.Ф. Пузанов та Г.І. Терещенко, на 1 січня 1962 року було реорганізовано в міські ПТУ 226 ремісничих, будівельних, гірничопромислових училищ та шкіл ФЗН без зменшення в них кількості учнів.

Слід відзначити також і те, що у цей період продовжували функціонувати та розвиватися деякі відомчі професійно-технічні навчальні заклади – школи ФЗУ, профтехшколи, що були підлеглі республіканським міністерствам легкої промисловості, а також училища побутового обслуговування, куди також приймалась молодь до навчання на базі закінчення восьмирічної освітньої школи. Термін навчання у таких закладах встановлювався від 1 до 3 років, в залежності від складності професійної підготовки.

Отже, 1959-1965 рр. було проведено перший етап перебудови і вдосконалення шкільної системи підготовки кваліфікованих робочих кадрів, прикріпленням професійно-технічних навчальних закладів до підприємств, створення міських професійно-технічних училищ на базі 8-річної школи з тривалістю навчання від одного до трьох років.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Рекомендуємо почитати:

Методика виконання анімалістичного малюнка у початкових класах
Тваринний світ дуже цікавий і різноманітний за формою і кольором. У початкових класах ці форми малюють найчастіше в профіль, що дає змогу зменшити вплив перспективних змін на зображення. На ...

Види тестових завдань
У тестах усунуті всі недоліки емпіричного контролю. Він складається із завдання на діяльність певного рівня (З) та еталону (Е), тобто зразка повного і правильного виконання дії. За еталоном ...

Погляди вчених на проблему прав дітей
Нині в Україні спостерігається спалах інтересу до такої незвичної для вітчизняного суспільно-гуманітарного контексту проблеми, як права дитини. Висунення на передній план політичного, педаг ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net