Визначення етапів та особливостей функціонування професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю

Нова педагогіка » Стан та розвиток професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю в Україні в 1958-2008 рр » Визначення етапів та особливостей функціонування професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю

Сторінка 4

В 1958–1960 рр. були побудовані потужні багато фасонні секційні потоки на Львівських №1 та №2, Дрогобицької, Ковельської та Тернопільської фабриках, які дають можливість при одночасному пошиттю 10 фасонів жіночого демісезонного пальто досягнути найменшої витрати часу на обробку – 4 часу (до впровадження секційного потоку було – 6,96 часу).

У результаті здійснених заходів, збільшилась питома вага механізованих робіт приблизно на 50-60%. 24 грудня 1958 р. Верховна Рада СРСР прийняла закон ''про зміцнення зв'язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в СРСР'', що представлено у табл. 1.1, додаток А.1. "Основним завданням професійно-технічної освіти, зазначалося в статті 12, - є планомірна і організована підготовка для всіх галузей народного господарства культурних і технічно освічених кваліфікованих робітників, формування в учнівської молоді відповідального ставлення до праці". На основі цього закону були створені нові типи професійно-технічних навчальних закладів - денні та вечірні міські професійно-технічні училища з терміном навчання від одного до трьох років і сільські професійно - технічні училища з терміном навчання один-два роки. Важливим чинником підвищення якості навчання кваліфікованих робітників було встановлення тісних зв'язків між системою загального і професійно-технічної освіти та профтехучилищ на базу школи-восьмирічки, яка стала на основі закону основним типом радянської неповної середньої загальноосвітньої трудової політехнічної школи.

11 липня 1959 р. було видано постанову ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР "Про поліпшення керівництва професійно-технічною освітою в СРСР". Указом Президії Верховної Ради СРСР було утворено державний орган - Державний комітет Ради Міністрів СРСР з професійно-технічної освіти, що представлено у табл. 1.1, додаток А.1. Цим актом було юридично закріплено перетворення системи трудових резервів у систему професійно-технічної освіти. Крім того, для удосконалення процесу організації виробничого навчання, у 1961році Харківським Раднаргоспом було прийнято постанову “Про виробничі бази навчальних закладів професійно-технічної освіти”, Радою народного господарства – Розпорядження №226 від 24.06.1963 року, у результаті чого Кролевецьке спеціальне ремісниче училище №23 (швейників) було закріплено за Конотопською швейною фабрикою, ТУ №4 м. Харкова було прикріплено до Харківської швейної фабрики імені Тінякова та до швейної фабрики “ Дитодяг ”, міське ПТУ №12 м. Харкова – до Харківської фабрики імені Тінякова. Для здійснення керівництва професійно-технічною освітою, надання методичної допомоги професійно-технічними закладами було утворено Державний комітет Ради Міністрів СРСР з професійно-технічної освіти та навчально-методичний відділ зі спеціальностей легкої промисловості, що представлено у табл. 1.1, додаток А.1. Управління навчальними закладами здійснювалось створеним республіканським Головним управлінням професійно-технічної освіти, що представлено у табл. 1.1, додаток А.1, яке керувало підготовкою робітників у закладах профтехосвіти України СРСР, а також слідкувало за станом працевлаштування випускників училищ.

Остаточну реорганізація навчальних закладів державних трудових резервів у професійно-технічні училища передбачалось здійснити до 1962-1963 навчального року. Аналіз нормативних документів, що представлено у табл. 1.1, свідчить, що для здійснення перебудови всіх навчальних закладів професійно-технічної освіти в професійно-технічні училища головне управління професійно-технічної освіти висувало наступні вимоги: зміцнення навчально-матеріальної бази училищ, підвищення рівня навчально-виховного процесу та рівня кваліфікації інженерно-педагогічних кадрів цих училищ. З цією метою вважалося необхідним:

· Організувати в навчальних закладах профтехосвіти навчальні майстерні, кабінети, лабораторії; поповнити їх необхідним обладнанням, інструментом, використовуючи допомогу підприємств, міністерств, відомств;

· Організувати виготовлення сучасних навчально-наочних приладь;

· Забезпечити в навчально-виховній роботі широке застосування активних методів навчання;

· Поліпшити виробничу діяльність професійно-технічних закладів за рахунок виконання від підприємств та покращення технології виробництва;

· Поліпшити виробничу практику на підприємствах, будівлях, що надасть можливість підвищити заробіток учнів, а також загальну суму прибутку та відсоток часткової самооплатності.

У довідці про хід виконання Українським республіканським управлінням та навчальними закладами трудових резервів Закону “Про зміцнення зв’язку школи з життям та про подальший розвиток системи народної освіти в Української РСР” зазначалось, що всі навчальні заклади трудових резервів повинні були реорганізуватися у професійно-технічні училища з терміном навчання від 1 року до 3 років на протязі 1961-1963 рр. Для цього були розроблені проекти навчальної документації, навчальні плани з пояснювальними записками, кваліфікаційні характеристики по групам професій, складений проект переліку професій та спеціальностей, по яким підготовлялося молодь у професійно-технічних училищах. Варто відзначити, що у нових планах передбачалось підвищення питомої ваги виробничого навчання в загальному фонді навчального часу, при цьому значна кількість часу відводилось безпосередньо навчанню учнів на робочих місцях підприємства.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Рекомендуємо почитати:

Психолого-педагогічні особливості молодших школярів і забезпечення їх самостійності в учбовій діяльності
Вступ дитини до школи — це різка зміна її життя і діяльності. Дитина йде до школи з фізичною й психологічною готовністю до цієї зміни. У шкільному навчанні використовуються й продовжують ро ...

Новітні методи навчання на уроках образотворчого мистецтва
Специфіка такого предмета, як образотворче мистецтво, дозволяє вчителю широко використовувати інтерактивні методи та нестандартні форми організації уроку, які дають змогу підвищити ефективн ...

Проблема формування пізнавальної активності молодших школярів як об’єкт дидактичного аналізу
До ключових проблем педагогіки, які вимагають постійного творчого аналізу та експериментальної перевірки, належить і проблема формування пізнавальної активності особистості молодшого школяр ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net