Визначення етапів та особливостей функціонування професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю

Нова педагогіка » Стан та розвиток професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю в Україні в 1958-2008 рр » Визначення етапів та особливостей функціонування професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю

Сторінка 11

- здійснився перехід на прямі договори з підприємствами;

- постало питання планування підготовки кадрів, якість їх навчання, оптимальне співвідношення інтересів підприємства та училища, про створення для цього належних матеріально-технічних умов;

- навчальний процес в училищах (наприклад Хмельницької області) здійснювався за експериментальними навчальними планами, які враховували сучасні передові технології;

- у процесі виробничого навчання учні виготовляли складну за технологією продукцію, виконували послуги, що користувалися попитом у населення.

- на основі між училищної кооперації було створено обласне навчально-виробниче об’єднання профтехосвіти, до складу якого входили магазини для реалізації продукції ПТУ та інші навчально-виробничі структури профтехосвіти (наприклад, в ПТУ № 12 м. Біла Церква організоване навчально-виробниче об’єднання “Покликання”, в ПТУ № 4 м. Луганська – навчально-виробниче об’єднання “Молодість, в ПТУ № 32 м. Львова - фірма ” Престиж ”);

- головна асоціація здійснювала координацію роботи колективів навчальних закладів з удосконалення підготовки робочих кадрів та підвищення її якості, зміцнення матеріальної бази профтехучилищ та комплексно-методичного забезпечення професійної підготовки робітників; сприяла посиленню практичної спрямованості навчання, а також захисту прав та інтересів трудових колективів училищ та учнів.

Як свідчить проведене дослідження, у результаті світового прогресу та змін, що відбулися у суспільстві вимагалась подальша реорганізація та удосконалення професійно-технічної освіти. У цей період часу було скорочено кількість навчальних закладів за рахунок ліквідації чи реорганізації тих професійно-технічних училищ, що втратили економічну перспективну в регіонах, або мали застарілу матеріально-технічну базу, проводилась робота з їх спеціалізації, а також почалась підготовка кваліфікованих робітників з нових напрямків інтегрованих професій (наприклад, кравець-закрійник).

За роки незалежності в Україні, за умов централізованого управління і фінансування з державного бюджету, профтехосвіта втратила 335 професійно-технічних навчальних закладів (1992 році було 1255 профтехучилищ, яким навчають учнів. З 647 тисяч у 1992 році до 410 тисяч у 2008 році скоротився контингент учнів.

Зі зміною 1991 р. соціально-економічних і політичних орієнтирів, у зв’язку зі становленням нової незалежної держави з ринковою економікою, розпочався новий етап у розвитку профтехосвіти. Починаючи з 1992 р., на Харківщині інтенсивно збільшується обсяг освітніх послуг у закладах профтехосвіти. Щорічно започатковується підготовка з 10-15 нових професій і ліквідуються ті, що не знаходять попит на ринку праці. Майже вдвічі зросла кількість інтегрованих професій, втричі - тих професій, що потрібні в малому та середньому бізнесі, сфері послуг. Засновано 2 вищі професійні училища. 2 великі центри професійно-технічної освіти. У перші роки незалежності в Харківській області створено перший в Україні обласний навчально-методичний центр професійної освіти 1992 р. Центр здійснив великий обсяг досліджень з таких актуальних питань, як розробка методології та моделі державного стандарту профтехосвіти, концепції управління якістю ПТО, нової моделі побудови науково-методичної служби на загальнодержавному рівні, а також у регіонах, науково-методичного супроводження моніторингу структури та якості підготовки робітничих кадрів, діагностування рівня фахової майстерності педагогічних кадрів. Харківський науково-методичний центр ПТО активно співпрацювало з Інститутом педагогіки і психології професійної освіти АПН України та Українською інженерно-педагогічною академією. Вперше в Україні заснована галузева україномовна газета « Вісник профосвiти » та обласний науково - методичний журнал «Професійна освіта: теорія і практика» (1992 р.). Слід наголосити, що позитивні процеси в профтехосвіті області в ті часи відбувалися за повної відсутності державного фінансування на утримання, розвиток та оновлення навчально-матеріальної бази, на забезпечення навчально-виробничого процесу. Більшість із цих проблем вирішувались за рахунок позабюджетних коштів. Наявність високої кваліфікації у робітника, його професіоналізм тісно пов’язані з якістю освіти, що, в свою чергу вимагає оновлення змісту, науково-методичного забезпечення навчально-виробничого процесу, створення нового покоління підручників, навчальних посібників. Оновлення змісту освіти, визначення державних вимог щодо її якості та обсягу на рівні досягнень науки, техніки, технології та світового досвіду активізували проблему модернізації системи професійно-технічної освіти Харківщини. Модернізація системи ПТО регіону пов’язана, насамперед, із введенням в освітнє середовище інноваційних концепцій, в основу яких покладені цілісні моделі навчально-виховного процесу, переорієнтацією його на пошук та розробку нових інноваційних шляхів розвитку регіональної системи освіти, на формування нового педагогічного мислення. У 1992 році професійно-технічна освіта Харківщини нараховувала 58 ПТНЗ. При цьому у 44 ПТНЗ разом з робітничою професією учням надавалась повна загальна середня освіта.

Страницы: 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Рекомендуємо почитати:

Аналіз існуючих моделей «NetLogo» щодо вирішення визначених проблем
Модель №1 «Велосипедна шина (Bike Tire)» являє собою поведінку частинок газу в контейнері, який може мати різний об´єм и пропорції. Число частинок, що додаються всередину контейнера ч ...

Теоретичні основи виховання бережливого ставлення до природи
Глобальні проблеми сучасності, несуть загрозу життя і людської цивілізації, викликали необхідність екологічної освіти, покликаної реалізувати ідеї інформаційного суспільства. Пошук шляхів г ...

Експериментальне вивчення проблеми спілкування дітей дошкільного віку
Для вивчення функції спілкування дітей дошкільного віку нами було проведено дослідження розвитку мотивів спілкування дітей дошкільного віку з однолітками методами спостереження. Дітям було ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net