Визначення етапів та особливостей функціонування професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю

Нова педагогіка » Стан та розвиток професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю в Україні в 1958-2008 рр » Визначення етапів та особливостей функціонування професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю

Заработок на криптовалютах по сигналам. Больше 100% годовых!

Заработок на криптовалютах по сигналам

Трейдинг криптовалют на полном автомате по криптосигналам. Сигналы из первых рук от мощного торгового робота и команды из реальных профессиональных трейдеров с опытом трейдинга более 7 лет. Удобная система мгновенных уведомлений о новых сигналах в Телеграмм. Сопровождение сделок и индивидуальная помощь каждому. Сигналы просты для понимания как для начинающих, так и для опытных трейдеров. Акция. Посетителям нашего сайта первый месяц абсолютно бесплатно.

Обращайтесть в телеграм LegionCryptoSupport

Сторінка 10

Отже, другий етап існування професійно-технічної освіти можна схарактеризувати в цілому як результативний, оскільки було зроблено багато позитивного на користь її розвитку, а саме створення соціальних, економічних та правових засад, що виражалось у виданні законів, постанов, положень, якими регулювались відносини навчальних закладів профтехосвіти з державою, підприємствами, іншими освітніми та науковими установами. У сформованих умовах на даному етапі існування професійно-технічної освіти відбулось кваліфіковане кадрове забезпечення закладів, їх матеріально-технічне оснащення, були розроблені методи та засоби навчання, методика та структура навчально-виховного процесу, зокрема і виробничої практики з урахуванням наукової організації праці. Важливу роль у поліпшенні цього процесу відігравали введення плануючої документації, організація методичної роботи та результативної взаємодії училищ з підприємствами. Внаслідок чого у навчально-виховному процесі остаточно визначились роль та місце виробного навчання й виробничої практики, процес здійснення яких послідовно удосконалювався і набув наповненості, що позитивно відбивалося на підсумках навчання.

Таким чином, система профтехосвіти набула уніфікації, що відповідала стрімкому, але однобічному розвитку виробництва, спрямованому на вироблення однотипних товарів та збільшення їх кількості, що не співпадало з вимогами та інтересами споживача й суспільства в цілому. В результаті централізоване управління господарчою діяльністю як навчальних закладів, так і підприємств спричинило занепад даної системи правління та господарювання.

З кінця 80-х років було змінено підходи щодо організації праці підприємств та їх господарської діяльності, що суттєво вплинуло і рівень розвитку професійно-технічної освіти. Так, аналіз періодичної преси [18, 42, 67] свідчить, що легка промисловість у цей період здійснила серію економічних експериментів, відпрацьовуючи економічні методи управління в нових умовах господарювання, з урахуванням специфіки виробництва, товарі народного споживання.

Вивчення та аналіз роботи швейних підприємств дозволяє відзначити, що згодом намітились деякі зрушення в організації виконання договірних обов’язків, використання резервів росту прибутку. Для цього на підприємствах здійснилися позитивні зміни в підході до асортиментної політики, відбулися перебудова системи планування, виходячи з реального попиту населення на товари народного споживання легкої промисловості, а також переведення виробничих об’єднань (підприємств) легкої промисловості на прямі тривалі господарчі зв’язки з підприємствами суміжних галузей та торгуючими організаціями.

Зміни, що здійснилися у швейній промисловості спричинили пошуки нових шляхів розвитку професійної освіти, способів раціонального ведення господарчої діяльності та удосконалення навчально-виховного процесу у професійних закладах.

В умовах переходу суспільства до ринкових відносин професійно-технічні заклади виявилися неконкурентоспроможними. Фінансування освітніх закладів було скорочено більш ніж на 60%, припинилось матеріально-технічне оснащення освітніх закладів, а також надання їм технічної та фінансової допомоги з боку підприємств, що в цілому спровокувало перебудову системи професійної освіти та руйнування існуючих взаємовідносин училищ з підприємствами.

Так, начальник департаменту розвитку професійно-технічної освіти В.В. Томашенко основними причинами, які викликали необхідність реформування професійно-технічної освіти вважав: зміна типу економіки та перехід до ринкових відносин; загальний спад виробництва та нестійке функціонування економіки; функціонування ринку робочої сили та нових вимог до кваліфікації і компетенції виконавців робіт; відставання змісту професійно-технічної освіти від динамічних змін, що відбуваються в суспільстві та економіці; обмеження фінансування професійно-технічних навчальних закладів; недосконалість законодавчих та нормативних актів, що регулюють освітню діяльність цієї ланки освіти.

У цих умовах закладам профтехосвіти довелось вирішувати питання щодо функціонування навчально-виробничого процесу та поновлення грошових надходжень до фонду училищ.

Для функціонування навчально-виробничого процесу у професійно-технічних закладах на підставі прийняття постанови Державним комітетом Ради Міністрів СРСР з професійно-технічної освіти та Державним комітетом праці СРСР від 11.03.1987 р. №149 “Про затвердження типових договорів між професійно-технічним училищем та об’єднанням (підприємством, організацією) на підготовку кваліфікованих робітників та перепідготовку і підвищення кваліфікації робітників на умовах господарчого розрахунку”; винесення рішення Міністерством народної освіти УРСР від 24.10.1990 року №9/61 “Про впровадження в профтехучилищах Хмельницької області нових прогресивних форм навчально-виробничої діяльності та підготовки учнів до роботи в умовах ринкової економіки” ; видання наказу Державним комітетом СРСР з народної освіти від 14.03.1991 року №128 Про створення асоціацій профтехучилищ швейного, будівельного профілів, галузей з переробки сільськогосподарської продукції склалися нові форми співпраці: училище-підприємство, училище-училище, галузеві асоціації професійно-технічних училищ. У результаті чого відбулись наступні нововведення:

Страницы: 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Рекомендуємо почитати:

Методологічні основи процесу навчання. Рушійні сили процесу навчання
Методологічні основи процесу навчання – наукова теорія пізнання, яка передбачає єдність історичного та логічного в пед процесах, методологічний аналіз основних дидактичних понять. Процес на ...

Методика збагачення іншомовного словникового фонду в різних вікових групах
4-й рік життя. Основною метою формування словникового фонду у дітей цього віку є створення умов для міцного закарбування лексичних одиниць в пам'ять формування у них умінь розпізнавати ці с ...

Корекція рольових позицій дитини в родині
У неблагополучній родині дитина засвоює дезадаптивні форми поводження, які закріплюються у вигляді певних рольових позицій. Як тільки ці ролі встановляться, дітям стає дуже важко поводитися ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.edudirect.net