Використання творчої спадщини Катерини Білокур на уроках образотворчого мистецтва

Нова педагогіка » Розвиток у молодших школярів уявлень про народне мистецтво » Використання творчої спадщини Катерини Білокур на уроках образотворчого мистецтва

Сторінка 5

А натюрморти «Сніданок», «Колгоспний достаток», «Яблука», «У Шрамківському районі на Черкаській землі. — це своєрідні поеми про радість життя, про плоди людської праці. У них художниця досягає такої майстерності, яка дозволяє відчути і прозору сонячність виноградних фон, і аромат підрум'яненого на черені хліба, і гарячу пару розвареної картоплі.

Художниця захоплювалася не лише натюрмортами і панно, пробувала вона сили і в портретному жанрі. Так, у 1941 р. був створений портрет племінниці Надії. Це гарна молода дівчина зі спокійним ясним поглядом. І в цій роботі є квіти, але тут вони виступають як доповнення, що допомагає розкрити образ.

Учитель. Геніальна художниця, картини якої справляли магічний вплив на глядачів, виявляла неабиякий талант і тоді, коли бралася за перо. Це засвідчують її листи до П. Тичини, С. Тараненка, В. Нагая, М. Донцова, Е. Гурович, Д. Косарика, до працівників музеїв і Центрального будинку народної творчості. Саме Е. Гурович назвала Катерину Білокур поетом, коли прочитала в адресованому їй листі дивовижний опис зустрічі з журливою, сумною осінню, що сиділа на вербовому пні і втирала сльози пожовклим кленовим листочком.

Найвагомішою літературною спробою Катерини Білокур є оповідання «В селі Богданівні Шрамківського району на Черкаській землі», датоване 1954 роком. Твір, написаний із м'яким гумором, присвячено життю односельчан. Велика кількість варіантів оповідання свідчить про серйозні наміри авторки. Вона хотіла бачити свій твір надрукованим, надсилала рукописи до Києва, як і п'єсу біографічного характеру, доля якої невідома.

Повідомлення учнів

Особливо цікавою є «Казка», написана в 1958 р. Легенда про те, як чорногузи принесли дитину, зустрічається в фольклорі багатьох народів світу. Зачарована глибокою поетичністю легенди, самотня жінка, яка не знала щастя материнства, не могла залишитися байдужою до цієї теми.

Казка

А що то сумне дитятко, то не дивуйте, добрії люди. Коли його впіймали чорногузи, вони зігнули два соняшники, зв'язали їх червоною стрічкою, потім нарвали, накидали чудових квітів. І з тих квітів звили гніздечко та й положили туди те дитятко.

Сміялись соняшники, раділи квіти, що з'явилась на світ людина, малесенька дитина.

Спершу і дитятко те було веселе, сміялось, раділо, бо воно бачило, яка земля багата і яку можна на ній творить КРАСУ.

Але коли чорногузи підняли те гніздечко із квітів, то сумне дитятко, то не дивуйтеся, добрії люди. Коли його впіймали чорногузи, вони зігнули два [соняшники], в якому було дитя, і полетіли, понесли туди, кому вже було треба понести . От дорогою чорногузи йому і розказали: і як воно, і що, які новини на землі. Що, мовляв, уже не хто-небудь, а люди додумались до того, що вже видумали теж на людей таку зброю страшну: зветься вона атомна та воднева.

То вже де воно гупне, то, лічи, на віки-вічні все загине, все живе: людина, тварина і рослина.

І заплакало тоді дитятко те, засумувало і слова такі до всіх людей, до всього світу проказало: «Ой люди добрії, дорослі! Ой люди, ті, хто видумує оте страхіття! Ой припиніть його, пожалійте нас, діток маленьких, бо ми хочемо ЖИТИ, чуєте — жити! Ми не хочемо бути знищеними або каліками, сліпими, безногими, безрукими чи ідіотами .

Та пожалійте ж нас, діток, і пожалійте сиру землю, матір нашу – годувальницю, і не руйнуйте, не паліть отим страхіттям її грудей багатих, бо вона ж годувала давно минувших і недавно ваших предків, годує вас і годуватиме нас, ваших діток, і всі, і всі прийдешні покоління». Квітень, 1958 р.

Катерина Білокур виконала і кілька варіантів картини-казки, відомої тепер під назвою «Щастя». Про напружені пошуки композиційного рішення свідчать численні ескізи.

А на картині в оточенні буйноцвіття, серед лелек І соняшників — дитя. «От капосне дитя (щоб воно велике виросло!). Думала я, думала намалювати таке, як тільки чорногузи принесуть — воно не дуже цікаве. Дай, думаю, намалюю трохи підтішене .», — розповідала художниця Лідії Тичині в листі від 16 лютого 1959 р. Саме на цю дорослість, сумний погляд дитини нарікали мистецтвознавці. Очевидно, відповіддю на закиди київських спеціалістів і став своєрідний літературний твір, який художниця назвала «Казка». Вперше прочитавши її, відчуваєш емоційне потрясіння, адже за три десятиліття художниця передбачила екологічну катастрофу (чи не наш Чорнобиль?). Складається враження, що «Казка» не має початку, вона ніби продовжує внутрішню полеміку авторки з критиками.

Згадаємо, що грамоти художниця ніде не навчалася, тому майже не використовувала розділових знаків, лише іноді в кінці тексту ставила крапку. Навіть імена і власні назви писала з маленької букви. Щоправда, досить чітко виділяла в тексті абзаци.

Учитель. Ось такий цей світ Катерини Білокур. Чарівний, незвичайний і нерозкритий. А в дечому і незбагненний нам, простим людям. У Григорія Сковороди є такий вислів: «Світ ловив мене, та не впіймав». Мабуть, саме ці слова стосуються і життя та творчості цієї незвичайної жінки, ім'я якій Катерина Білокур .

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Рекомендуємо почитати:

Цілі та зміст навчання діалогічного мовлення
Діалогічне мовлення – це процес мовленнєвої взаємодії двох або більше учасників спілкування. Тому в межах мовленнєвого акту кожен з учасників по черзі виступає як слухач і як мовець. Таким ...

Педагогічна сутність системи знань і вмінь з технології обробки металу на верстатах
Технологічний процес виготовлення будь-якого виробу включає в себе послідовне виконання трудових операцій. Трудова операція – це частина трудового процесу, яка характеризується використання ...

Вдосконалення історичної освіти як складова формування історичної свідомості молоді
Процес формування історичної свідомості української молоді довготривалий та неоднозначний. Формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного і морального здоров’я – одне і ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net