Використання творчої спадщини Катерини Білокур на уроках образотворчого мистецтва

Нова педагогіка » Розвиток у молодших школярів уявлень про народне мистецтво » Використання творчої спадщини Катерини Білокур на уроках образотворчого мистецтва

Сторінка 1

Використання творчості Катерини Білокур на уроках образотворчого мистецтва або проведення спеціалізованого уроку по ознайомленню учнів з її творчістю дає змогу засвоїти творчість художниці цілісно, а також ознайомитися з найважливішими подіями із життя К.Білокур. Такі заняття можна провести не тільки як заняття образотворчого мистецтва, а й як урок читання літератури рідного краю (збірка листів художниці в опрацюванні М.Кагарлицького чи її «Казка» засвідчують і великий письменницький талант майстрині,) або урок позакласного читання за романом В.Яворівського «Автопортрет з уяви».

Після такого заочного знайомства доцільно відвідати Ялтинський історико-краєзнавчий музей, де розгорнуто дві експозиції з живописом та графікою художниці, чи Державний музей українського народного декоративного мистецтва у Києві, де є велика «білокурівська» зала із кращими її картинами.

Такі уроки розвивають в дітях почуття прекрасного, інтерес до культурної спадщини свого народу, творчу уяву і здібності.

Вона мовби розповідала світові, який талановитий її народ, як глибоко розвинуте в ньому естетичне почуття, яка сприятлива його душа до всього прекрасного на світі . (Олесь Гончар).

Учитель. Чарівницею з Богданівки назвав Олесь Гончар художницю Катерину Білокур. Під доторком її пензля найбуденніші, здавалося б, речі — кожне стебельце, кожна гілочка, кожна квітка співають хвалу щедрій, родючій землі українській, хвалу життю.

Наша екскурсія у світ цієї чарівниці буде уявною і поділятиметься на 4 розділи.

На зламі століть.

Восени 33-го .

Таїна натхнення.

Талановито малювати — лише півділа.

На зламі століть.

Повідомлення учнів (підготовлені заздалегідь)

Підійдемо ближче до хати Катерини Білокур. Ю.Березовський, кореспондент газети «Київська правда», у 1957 р. так описував побачене: « .Стара хата, як беззахисний горобчик на вітрі, приймає своєю розкуйовдженою стріхою пориви стихії. У причілку — сніговий намет звишився над вікном, начисто закривши його. З натугою прочиняю сінешні двері. І оторопів. Двері у так звану світлицю наопаш . Температура в хаті, як і в сінях та надворі, однаковісінька. Можна не зачинятися. Шибки взялися непроглядними баранцями, і мороз іскриться по стінах. Атак чистенько. Свіжа скатертина на товстоногому столі, чиста, добре вимита лава й веселенька ширмочка, що затулила піч. Відомо, які були в ті роки достатки, але такої кричущої бідності, здається, я ще й не бачив. Млосно стало на серці. Що ж воно. Господи, робиться? Слава світова і такий зажиток. Стіни в морозі. Незбагненно й гірко!»

А ось як описує інтер'єр В.Яворівський у книжці «Автопортрет з уяви»: « .он розмальований нею кадуб з водою, череп'яний гладущик ., чорний розтруб димаря над головою, подряпана стіна ., старий татів кобеняк висить на іржавому гаку поруч з пересохлим гарапником, що й досі пахне овечим потом, кілька качанів кукурудзи місячно світяться в широкогорлому солом'яному шияні . Зайшла в свою кімнатинку ., що квітувала вишитими подушками, наліжником, рушниками та пахкими жоржинами в глекові».

Учитель. Як бачимо, ці два описи хатини Катерини Білокур свідчать про те, що перед нами звичайна сільська оселя з вишитими рушниками І глиняним посудом. Така проста, як і сама господиня. Ось саме в цих стінах «під білою стелею» 7 грудня 1900 р. і народилася відома всьому світові художниця. За звичаєм, батько Василь Йосипович та мати Якилина Павлівна назвали її Катериною, бо народилася вона в день великомучениці Катерини. Доля виявила до неї небувалу щедрість — обдарувала непересічним талантом художниці й водночас послала небувале випробування: не розуміли її рідні і близькі — докоряли, сварили, кпили . В одному з листів вона писала: « .я в таких обставинах живу, що сам би біс на моєму місці сказився б».

Повідомлення учнів

У школу не ходила, бо дід з батьком через велику бідність вирішили не віддавати її туди, «щоб даремно не рвала чобіт і свитки». Самотужки, за подарованим кимсь букварем, навчилася читати Й писати. Значну роль у її житті відіграло подружжя вчителів Івана Григоровича та Ніни Василівни Калит, що приїхали вчителювати в Богданівку і полюбили обдаровану дівчину, заохочуючи то до малювання, то до театру.

Катерину тягнуло малювати. Брала шматочок крейди й забавлялася на стіні сарайчика або на обрізку дошки. Ніхто не надавав цьому значення. Тільки як стала підростати, батько якось завів про це мову: «Малювати, то добре, доню, але не для дівчини. Де ти бачила, щоб жіноцтво займалося малярством. Краще б ти до кравецтва виявила прихильність».

Батько дуже сердився. Почав навіть гримати й на лозину натякати. Після чергової сварки пішла нишком на ставок топитися з горя. Але сусідські хлопчаки підгледіли й ґвалт підняли на всю округу. Першою прибігла мати і дозволила їй займатися улюбленою справою.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Позакласне читання з математики
Одним з видів самостійної роботи учнів з математики в класі є самостійне вивчення теорії за підручником. Пропонувати учням самостійно опрацьовувати за підручником теоретичний матеріал треба ...

Теорія та практика колективного виховання А.С.Макаренка
Поняття колективізму, колективного виховання можна зустріти на сторінках усіх педагогічних та психологічних видань, а також, зокрема, підручників із соціальної політики, роботи та соціально ...

Вимоги та стандарти вивчення учнів
Система освіти в Україні традиційно була централізованою. Сучасне її реформування вимагає перегляду підходів до визначення освітніх стандартів. Вони мають відображати нове бачення суспільно ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net