Приклад рейтингової шкали оцінювання успішності студентів в вищих навчальних закладах США

Нова педагогіка » Порівняльний аналіз рейтингових систем оцінки рівнів підготовки студентів » Приклад рейтингової шкали оцінювання успішності студентів в вищих навчальних закладах США

Сторінка 2

Пропозиції щодо вдосконалення системи.

Максимально збільшити кількість питань контролю. (Кількість питань прямо пропорційна об'єктивній оцінці знань).

Дати питання у тестовій формі, пропонуючи декілька варіантів відповідей (це примусить студента думати логічно, а при значній кількості питань унеможливить відповіді на удачу).

Розділити питання на три блоки: перший блок питань простих, що відповідають задовільному рівню знань (умовно, кожне питання 1 бал), другий – доброму рівню знань (2 бали), третій – відмінний (3 бали).

Пропорції кількості питань можна застосувати різні. Наприклад, для іспиту, при стобальній системі оцінювання, 40-15-10 (1, 2 і 3 рівня складності відповідно). Таким чином, замість кількох питань ми отримуємо 65 питань. Відповідним чином можемо складати питання для модульних контролів.

Час, що відводиться на іспит.

Ще одним важливим параметром є час. Слід порахувати відповідну кількість часу, що необхідна для відповіді на задану кількість питань, а не прив'язуватись до академічної години чи пари. Наприклад, для наведеного вище іспиту такий розрахунок може складати: на питання першого рівня 30 секунд, другого рівня – 1 хвилина, третього рівня 2 хвилини, відповідно загальний час становить 20 +15 + 20 = 55 хвилин. Для об'єктивності можемо додати приблизно 10% часу тобто 5 хвилин для повторного перегляду питань, на які студент не зміг відповісти одразу. Таким чином, тривалість іспиту повинна становити астрономічну годину. Протягом іспиту студент може покинути аудиторію лише завершивши іспит. Обмеження в часі сприятимуть тому, що переважна більшість студентів буде мати час лише на свої питання.

Пропонується дозволити використання друкованої літератури – знання, де знайти в об'ємі матеріалу відповідь на конкретне запитання, теж повинне оцінюватись. Фактор часу мінімізує вплив використання допоміжних матеріалів на об'єктивність тестування. Слабким місцем є підхід до лабораторних робіт та їх співвідношення з відповідним лекційним курсом. Дуже часто практичні заняття випереджують лекційний курс, що призводить до ситуації, коли студентів примушують робити лабораторні вправи із матеріалу, який буде вивчатись пізніше. Це, безумовно, категорично негативно впливає на якість знань та об'єктивність їх оцінювання.

Треба змінювати і ситуацію, коли оцінюється відвідування – оцінюватись повинні знання. Теоретично відвідування занять є особистою справою студента, він зобов'язаний лише з'явитися на контроль та продемонструвати відповідний рівень знань.

Кожен лектор створює конспект лекцій у електронному вигляді. Кафедра створює директорію в мережі, де можна прочитати конспекти усіх лекцій, які читають викладачі кафедри. Ця папка входить до каталогу відповідного Інституту/ факультету, що формує загальноуніверситетський каталог. До цього інформресуру можна включити описи лабораторних робіт, теми семінарів, практичних занять, необхідну літературу.

В першу чергу, це надасть можливість студентам оперативно отримати повну інформацію про відповідний курс лекцій (практичні, семінари тощо), на заняттях зосередитись над змістом лекції, а не проходити курси скоропису, краще готуватись до контрольних. Окрім того, це дасть можливість мінімізувати негативних особистісний фактор лектора, контролювати якість та об'єм знань, що отримує студент з відповідного предмету.

Якщо в екзаменаційній відомості усім студентам виставлена оцінка «5», то маємо яскраве свідчення того, що такий лекційний чи семінарський курс є "ненасиченим", не університетського рівня, а такий собі пізнавальний курс, що дає лише неглибокі знання, і його осилить без особливої підготовки будь-яка людина, або викладач фактично не читає лекції і мусить бути "добрим" до всіх, або все це разом. Очевидно, що такий курс потрібно зняти зовсім або оцінювати знання студентів позначкою «залік незалік», а не іспитом.

Таким чином, запровадження рейтингової системи оцінювання знань студентів забезпечує постійне прагнення студентів набрати більше балів, підвищує їхній інтерес до навчальної діяльності, тим самим організовує систематичну, ритмічну роботу студентів і як результат підвищує мотивацію до навчальної діяльності.

Страницы: 1 2 

Рекомендуємо почитати:

Вимоги до сучасного уроку
В основі раціональної організації уроку лежать вимоги, дотримання яких дозволяє вчителеві підвищити коефіцієнт корисної діяльності учнів, а отже, і якість їхньої підготовки. У сукупності ці ...

Методика засвоєння шкільних видів легкої атлетики
Головним завданням навчання у вищій школі є потреба застосування більш інтенсивних форм, методів організації та проведення навчально-виховного процесу студентів. Від цього буде залежати які ...

Нетрадиційні форми виховної роботи в профілактиці наркоманії та захворювання на ВІЛ/СНІД
Розглянемо деякі форми організації виховної роботи у школі що можуть стати доречними і в профілактичній роботі, якщо змістовно спрямувати на висвітлення проблем, що пов’язані з наркоманією ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net