Зміст та форми взаємодії школи з батьками учнів. Школа - родина

Індивідуальний підхід – основний підхід навчання та виховання, який означає дієву увагу до кожного учня, його творчої індивідуальності (принцип природовідповідності) .

Основні риси: адресованість до кожного учня, гуманізм, динамізм, активізація діяльності, розвиваючий та виховний характер, різноманітність шляхів досягнень.

Індивідуальні особливості – рівень сформованості особистих якостей.

Індивідуальна робота (форма виховання) – це особистісний контакт або опосередкована взаємодія з врахуванням індивідуальних особливостей вихованця, спрямована на його всебічний розвиток.

Індивідуальна робота (форма навчання) – це виконання навчальної роботи самостійно під безпосереднім керівництвом вчителя.

Індивідуалізація – особа форма організації навчального процесу, при якій вибір способів, темпу навчання враховує індивідуальність учнів, рівень розвитку їх здібностей до навчання.

Навчаємість – швидкість засвоєння.

Види індивідуалізації (як системи): процесу навчання, змісту освіти, побудова шкільної системи.

Варіанти: 1) проходження навчального курсу в індивідуально-різному темпі; 2) внутрішкільна інд-я, 3) диференціація навчання – 1 із видів інд-ї, який передбачає врахування Інд особливостей у процесі групування учнів на основі особливостей для окремого їх навчання та виховання.

Види диференціації: за здібностями(загальні, частинні); за недостатністю здібностей, за майбутньою професією, за інтересами учнів, за талантами дітей.

Типи обдарованості: раціонально-мислительний (вчені, політики, економісти), образно-художній (дизайнери, письменники, художники), раціонально-образний (історики, філософи, учителя), емоційно-чуттєвий (режисери, літератори).

Диференційоване навчання (від лат differentia - різниця) – стосовно ЗОШ розподіл навчальних планів і програм у старших класах середньої школи. Відокремлення і посилання провідних, профілюючих навчальних предметів не суперечить принципову єдності школи, оскільки при цьому забезпечуються встановлені державні стандарти загальноосвітніх знань з усіх предметів і не збільшується тижневе навантаження учнів. Воно може будуватися як за науково-теоретичними профілями (гуманітарний, фіз.-мат-ний, .), так і науково-технічними. Диференційне навчання може здійснюватись й у формі додаткових занять за вибором за рахунок часу, відведеного для цієї мети навчальним планом. Комплектування школи за напрямами чи профілями здійснюється згідно з вираженими учнями нахилами і інтересами. Після закінчення вузу та однакове право на продовження освіти у вищій школі

Закон визначає держ політику у сфері позашкільної освіти, її правові, соц-економ, організаційні, освітні та виховні засади.

С-ма позашкільної освіти – освітня підсистема, що включає держ, комунальні, приватні позашкільні навчальні заклади.

Завдання: забезп прав громадян на здобуття позашкільної освіти, визначення основних засад держ політики щодо позашкільної освіти, створення нормативно-правової бази для подальшого розвитку позашкільної освіти. Здобуття позашкільної освіти ґрунтується на принципі добровільності вибору типів закладів тв видів діяльності. Фінансування здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, приватних закладів – за рахунок коштів засновників.

Рекомендуємо почитати:

Рекомендації щодо удосконалення здоров’язберігаючого компонента підручників для початкової школи
Узагальнення напрацьованого дає нам змогу розробити рекомендації, спрямовані на удосконалення здоров’язберігаючого компонента підручників для початкової школи. Насамперед у процесі реалізац ...

Середня професійна освіта на сучасному етапі
На початку 1997 р. російський уряд прийняло рішення про необхідність реформування системи освіти. Це робилося в загальному контексті перегляду принципів функціонування і розвитку соціальної ...

Висота, бісектриса і медіана трикутника
Визначення. Висотою трикутника, опущеної з даної вершини, називається перпендикуляр, проведений із цієї вершини до прямої, що містить протилежну сторону трикутника. (рисунок 4.1) Рис.4.1 До ...