К.Д. Ушинський, А.С. Макаренко про вчителя

Нова педагогіка » Предмет, завдання, основні категорії педагогіки » К.Д. Ушинський, А.С. Макаренко про вчителя

Сторінка 6

Зміст освіти - це система наукових знань, практичних умінь та навичок, система етичних норм, якими повинні володіти учні

Елементи змісту освіти: знання про природу, суспільство людину; способи діяльності, уміння та навички; досвід творчої Діяльності; досвід емоційно-ціннісного ставлення до навчання

Основні вимоги до змісту освіти: 1) Орієнтація та реалізація мети всебічного розвитку; наукове обгрунтування єдності природи математичних І гуманітарних дисциплін - трудова І фізична підготовка, акцент на рідну мову; диференціація навчання, 2) Висока наукова І практична значущість 3) Гуманізація; 4) Врахування вікових особливостей; 5) Єдність змістовного І процесуального сторін навчання; 6) Структурна єдність змісту освіти (мета, засоби, результат)

Освітні галузі: українська мова як державна, словесність (предметність мовного циклу); художня культура (предметність естетичного циклу); суспільствознавство, природознавство математика; фізкультура і спорт .

Основні шляхи реформування: сприяння освіти з боку держави, розробка нових технологій, відхід від авторитарних методів; нова матеріально-технічна база освіти.

Сутність, основні функції та структура процесу навчання

Процес навчання - це цілеспрямована взаємодія того, хто вчить, і того, хто навчається в засвоєнні і передачі знань, формуванні умінь і навичок, розвитку розумових здібностей, пам'яті, кваліфікації

Основні компоненти процесу навчання: цільовий, стимульовано-мотиваційний, змістовний, операційно-діяльносний; контрольно-регулюючий; оціночно-результативний.

Цільовий: забезпечення усвідомлення педагогами і передачу учням мети викладання кожного предмету. Це усвідомлення мети залежить від попереднього матеріалу, рівня освіченості учнів та від цілеспрямованості вчителя, його вміння поставити і роз'яснити цілі І завдання виховання.

Стимульовано-мотиваційний: постає як продовження цільового тшьки в умовах внутрішнього постійного усвідомлення учнями їх власного стимулу до діяльності.

Змістовний містить усе те, що є в програмах і підручниках І про що мають дізнатися учні.

Операцтно-діяльносний охоплює всі методи і прийоми, якими оперує вчитель в процесі своєї діяльності. Включає всі форми організації навчального процесу.

Контрольно-регулюючий: включає методи контролю, самоконтролю і взаємоконтролю, якими користується вчитель паралельно з викладом нового матеріалу.

Оціночно-регулятивний: передбачає оцінку педагогом і учнями якості своїх знань, узгодженості в оцінці, як своїй, так і вчителя.

Основні функції навчання. Освітня - передбачає засвоєння наукових знань, формуванню навичок, умінь, наукового світогляду і відповідних його складових. Виховна - невіддільна від освітньої, формує в учнів світогляд, моральні, трудові, етичні, естетичні уявлення, погляди, переконання, систему ідеалів, фізкультуру, способи поведінки і діяльності в суспільстві. Розвиваюча - в ході навчання крім формування знань і спеціальних умінь потрібно примінити спеціальні міри по загальному розвитку школярів, розвивати сенсорне сприйняття, інтелектуальну, вольову, емоційну, мотиваційну сфери.

Педагогічна майстерність і педагогічне спілкування в роботі вчителя

Педагогічна майстерність - це володіння педагогом всією сукупністю психолого-педагогічних знань, умінь та навичок, розвиток педагогічного мислення та інтуїції, морально-естетичне відношення до життя, глибокі переконання та тверда воля.

Майстерність розглядається як комплекс властивостей особистості педагога, що забезпечує високий рівень самоорганізації педагогічної майстерності.

Педагогічна майстерність складається з компонентів: мета, засоби для досягнення мети; об'єкт (учні); суб'єкт (педагог та батьки).

Майстерність - це вищий рівень педагогічної діяльності, який проявляється в тому, що у відведений час педагог досягає оптимального результату.

До елементів педагогічної майстерності відносять: гуманістичну направленість діяльності (інтереси, цінності, ідеали) педагога; його професійні знання (знання предмета, методики його викладу, педагогіки І психології); педагогічні здібності (комунікативність, дидактичні, мовні, емоційна стійкість, оптимальне прогнозування, коректність); педагогічна техніка (вміння управляти собою, уміння діяти).

Спілкування - найважливіший професійний інструмент педагогічної діяльності. Педагогічне спілкування - це професійне спілкування вчителя з учнями на уроках та поза ними, націлене на створення сприятливого психологічного клімату. Неправильне педагогічне спілкування породжує страх, невпевненість, послаблення уваги, пам'яті, працездатності, порушення динаміки мови, породжується негативне відношення до вчителя, а потім і до предмета.

Функції процесу спілкування: пізнання особистості; обмін інформацією; організація діяльності, обмін ролями, співпереживання; самоствердження.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Рекомендуємо почитати:

Особистісно орієнтована підготовка соціального педагога та працівника – нова парадигма дослідження соціальної педагогіки
У державних та міжнародних документах з проблем вищої освіти наголошується на необхідності формування нової генерації педагогічних кадрів, підготовленої до якісного забезпечення освітніх по ...

Походження казки
Як зазначає В. Гнатюк, "казки належать до найдавніших витворів людського духу і сягають у глибину таких далеких від нас часів, якої не досягає жодна людська історія". Тому єдиного ...

Математична газета і математичний куточок в газеті
Математика як наука містить багато цікавого та захопливого, а за змістом - доступного розумінню молодших школярів. Для розширення математичного світогляду учнів, для ознайомлення їх з цікав ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net