К.Д. Ушинський, А.С. Макаренко про вчителя

Типи учнівського колективу, шкільні класи, колективи клубного типу, виробничі бригади, організація школярів.

Підструктури учнівського колективу навчальна (сукупність класів), організаторська (дитячо-юнацькі організації), клубна підструктура (дитячі об'єднання за інтересами); трудова (трудові об'єднання); спортивно-оздоровча.

Всі типи колективів пов'язані спільністю цілей, єдністю принципів, що забезпечує включення всіх учнів в активну позицію в будь-якому виді діяльності.

Макаренко А.С 1) система перспективних ліній як шлях руху колективу Добиватися гармонічного поєднання особистих прагнень із суспільними, 2) виховний вплив не прямий, а через колектив (паралельні дії); 3) вихователь повинен виступати як член того ж трудового колективу, а потім вже підтриманий ним -в ролі вихователя; відносини в колективі повинні будуватися по принципу відповідальної залежності. Відповідальність - це обов'язок людини перед самим собою по відношенню до суспільства.

Колектив. Основні шляхи і методи формування учнівського колективу. Динаміка та етапи його розвитку

Колектив – найвища стадія добровільно організованої спільності людей, спрямованих на досягнення суспільно-значущих цілей і об’єднаних як самим процесом спільної діяльності, так і організацією і системою стимулювання.

Ознаки колективу, наявність суспільно-значимої мети; наявність суспільної діяльності (навчання, пізнання, праця); встановлення відносин взаємодопомоги між членами колективу, наявність органів самоврядування; сприятливе психологічне середовище; самодисципліна, самовиховання.

Від того, як організовано колектив і як він функціонує залежить сила його виховного впливу на особистість, ефективність діяльності всіх його ланок, характер внутріколективних відносин, якість суспільно-корисної трудової діяльності.

Організаційна будова сучасного колективу.

І підхід: шлях творчого розвитку гуманістичного і демократичного принципів. Традиційні системи виховання, де основним структурним елементом є клас, на основі якого функціонують гуртки, секції. Недолік. внутріколективні відносини одноманітні, обмежені інтереси школярів.

II підхід: організація різноманітних об'єднань школярів, діяльність яких здійснюється за принципом різновіковості в процесі її організації.

Основна функція - організаторська - належить дітям з досвідом.

Структурні одиниці і функції шкільного колективу: навчальна підструктурна сукупність класів, основна функція - навчальна, дитячо-юнацькі організації та органи керування, організаторська підструктура., функція - здійснення різних форм суспільно-корисної діяльності, дитячі об'єднання за Інтересами (клубна підструктура) - розвиток Індивідуальних здібностей, талантів; трудові об'єднання школярів (трудова підструктура) -формуються трудові уміння і навички з урахуванням професійної спрямованості, об'єднання спортивно-оздоровчого характеру.

Регулюючим і координаційним центром дитячого колективу є рада школи.

Стадії розвитку (відповідно до поставлених вимог): А.С.Макаренко

Вихователь - колектив

Вихователь – актив - колектив.

Колектив сам до себе – до особистості.

Колектив – колектив (особистість до себе на формі вимог колективу)

Найвища стадія розвитку - стадія самовиховання, коли кожен член колективу сам бере на себе певні обов’язки, виконує їх, і сам себе контролює.

А.М.Лутошкін (на основі асоціативних зв’язків)

“Піщаний розсип” – кожен сам за себе.

“М’яка глина” – виник внутр зв’язки.

“Блимаючий маяк” – виділяється актив, мета – спільна, але не вистачає волі і стійкості.

“Червоний парус” – спрямованість вперед: один за всіх і всі за одного, але не приходять на допомогу іншим колективам.

“Палаючий факел” – допомога іншим колективас.

Поняття про дидактику. Основні категорії дидактики Зміст освіти в сучасних школах. Шляхи реформування освіти

Дидактика - це розділ педагогіки, який розробляє теоретичні основи навчання. Дидактика з грецької - навчаючий.

Предметом дидактики є загальна теорія навчання всім предметам.

Основні категорії дидактики.

Процес навчання - це Цілеспрямований процес взаємодії того, хто вчить, і того хто навчається, засвоєння та передачі знань формування умінь навичок, розвиток розуму, пам'яті, своїх здібностей, кваліфікації'

Навчання являє собою єдність викладання і вивчення

Викладанням називається процес діяльності викладача в ході навчання, а вивчення - процес діяльності учня.

Освіта - процес і результат оволодіння учнями системи наукових знань, умінь та навичок, формування світогляду, особистісних якостей учня та його творчих здібностей.

Освіта реалізується в основному під дією навчання але великий вплив мають ЗМІ, самоосвіта людини.

Сучасна дидактика - це розділ в педагогію, який є найбільш сталим І універсальним завдяки Я.А. Коменському. Його книга Велика дидактика" (1653) дала наукове обгрунтування класно-урочній системі, принципу природності освіти, поділ учнів одного віку на класи, а навчального часу на навчальні роки чверті і канікули, предметна система викладання з певною програмою та підручниками, екзамен - з метою переходу до наступного класу.

Рекомендуємо почитати:

Практичні основи виховання у старшокласників ціннісного ставлення до природи
Особливої актуальності у сучасному вихованні набули категорії “цінність” та “особистісна цінність”. Філософські джерела характеризують цінність як значення будь-якого явища, вчинку, загалом ...

Управління професійно – технічними навчальними закладами швейного профілю
Аналіз методико-педагогічної літератури показує, що під управлінням професійно-технічним навчальним закладом – діяльність керуючої підсистеми, спрямована на створення прогностичних, педагог ...

Технологія практикуму
Завдання практикуму — сформувати уміння та навички здійснення розумових і практичних дій та операцій. Під час практикуму застосовуються теоретичні знання: закони, закономірності, положення, ...