К.Д. Ушинський, А.С. Макаренко про вчителя

Нова педагогіка » Предмет, завдання, основні категорії педагогіки » К.Д. Ушинський, А.С. Макаренко про вчителя

Сторінка 4

Методи стимулювання та корекції поведінки і діяльності. Методи контролю та самок-лю їх характеристика

Стимулювати - означає спонукати, давати поштовх Імпульс думці, почуттю, діям. Методи стимулювання у вихованні це: змагання, заохочення, покарання.

3) Методи стимулювання діяльності і поведінки – допоміжна група, кожен метод використовується як відповідний стимул, що сприяє ефективному викор. методів двох попередніх груп.

Підгрупи:

- Способи емоц. стимулювання, що застос. в процесі формування свідомості особистості (влучний добір питань, аналіз проблемних питань, створення уявних ситуацій морального вибору, аналіз міркувань)

- Способи стимулювання діяльності школярів і досвіду позитив. суп. поведінки(гра, змагання, романтика, заохочення, покарання)

Змагання (соціально-психологічний фактор), як метод виховання будується на тому, що дітям, підліткам, юнакам в високій мірі притаманне бажання здорового суперництва, пріоритету, першості, самоствердження. Воно піднімає відстаючих на рівень передових, стимулює розвиток творчої активності, ініціативи, новаторських починань, відповідальності за колектив. Проблема педагогічної доцільності тих чи інших видів змагань у школі давно була і залишається дискусійною. Педагоги "прямої дії"' виступають за змагання у навчанні та поведінці, педагоги "непрямої дії" виступають проти, бо існує ризик, що змагання успіхів учнів переросте у змагання викладачів. Тому змагання повинно бути неформальним. Метод змагання повинен діяти у формі олімпіад, спортивних і художніх змагань.

Заохочення - це спосіб вираження суспільне позитивної оцінки поведінки і діяльності окремого учня чи колективу, публічно чи в особистій формі Заохочення - цілком розумний і реальний метод мотивації, але позитивним він є тоді, коли це не викликає заздрощів з боку співучнів "пай-учня". Заохочуючи окремих учнів, не можна підкреслювати недоліки інших, бо це ліквідує виховну роль заохочення. Заохочення тільки тоді дає позитивний педагогічний ефект, коли воно справедливе, заслужене і підтримане колективом. Порушення цих вимог приводить до конфлікту. Заохочення повинно бути: уважним, педагогічне обгрунтованим, справедливим.

Покарання є ще більш складним. Воно як і заохочення повинне використовуватися тільки як виховний засіб. Метод покарання виражається у несхваленні та негативній оцінці дій і вчинків особистості, які суперечать нормам і правилам поведінки. У випадку, коли покарання є несправедливим, воно втрачає свою позитивну роль, породжує недовіру до вчителя. Вміле застосування покарання вимагає від вчителя педагогічного такту і певної майстерності; покарання не повинно приносити страждань ні моральних, ні фізичних. Реальних покарань в школі не існує. Існують напівпокарання - запис у щоденник про погану поведінку, догана директора, усне зауваження.

4) Група контролю та самоконтролю – спрямована на оцінку ефективності обраної системи методів з боку вихователя та самооцінку своєї діяльності з боку вихованців.

Дозволяють підвести підсумки попередньої взаємодії, коректувати свою діял-ть, планувати та будувати майбутню взаємодію, залучати до аналізу (спостереження,анкет-ня,тест-ня,самоконтроль,самооцінка)

Спостереження-цілеспрямоване ,спец організоване сприймання предметів і явищ об’єктивної дійсності, метод наукового пізнання

Анкетування-спосіб письмового опитування значної кількості учнів за певною схемою, анкетою чи опитувальним листом

Тести-система прийомів для випробування та оцінюванням окремих псих рис та властивостей людини, завдання стандартної форми, виконання якого повинно виявити наявність певних ЗУН.

Самоконтроль-вміння самостійно знаходити помилки недоліки визначати намічені способи подолання.

26. Колектив: його ознаки, закони життя, структура, типи колективу. Проблеми колективу в працях Макаренка "Педагогічна поема", "Прапори на баштах"

Колектив - це група об'єднаних спільними цілями людей, яка досягла в процесі соціально-корисної спільної діяльності високого рівня розвитку.

Ознаки колективу: наявність суспільно-значущої мети, яка б задовольняла інтереси суспільства і особистості; наявність суспільної діяльності; встановлені відношення взаємовідповідності між членами колективу, наявність органів самоврядування, сприятливе психологічне середовище; самодисципліна, самовиховання.

Функції: організаційна (учнівський колектив сам управляє своєю суспільно-корисною діяльністю), ідейно-виховна (учнівський колектив сам стає носієм і пропагандистом ідейно-моральних переконань), стимулююча (регулює поведінку своїх членів, їх взаємовідносини).

Дитячий колектив за А.С. Макаренко відрізняється, мажор (постійна бадьорість і готовність до дій); почуття власної гідності (яке вигікає з уявлень про цінність свого колективу, гордості за нього); дружнє єднання його членів; відчуття захищеності (жоден не повинен відчувати себе відособленим, не захищеним. Закон: ніхто не має право принижати слабшого); активність (що проявляється в готовності до впорядкованої ділової чи ігрової дії), звичка до стриманості в словах, діях, вчинках.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Рекомендуємо почитати:

Використання відеоспостереження з метою формування вмінь педагогичного менеджменту у майбутніх учителів іноземних мов
Постановка проблемки … В умовах ринкової економіки конкурентноздатність на освітянському ринку праці забезпечується широким спектром професійних якостей викладача, що включають управлінську ...

Роль і місце гуртка образотворчого мистецтва в загальноосвітніх школах
Позакласна робота — різноманітна освітня і виховна робота, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, організова­на в позаурочний час педагогічним колективом школи. Спрямована вон ...

Діяльність класного керівника у здійсненні статевого виховання підлітків
Статеве виховання підлітків важливий аспект у всебічноому розвитку дитини. Завданням школи є – закласти основи, розставити деякі загальнозначущі орієнтири, уникаючи безтактності та нав'язли ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net