Стан упровадження безперервності у практику освіти учнів початкової школи

Нова педагогіка » Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до здійснення безперервної освіти » Стан упровадження безперервності у практику освіти учнів початкової школи

Сторінка 3

Підсумовуючи повністю або частково правильні відповіді дітей, можемо констатувати, що молодші школярі назвали три способи творення слів, а учні основної ланки – шість. Змогли правильно визначити, як утворені подані слова, 27% четвертокласників і 39% п’ятикласників.

Однак трапляються і помилкові відповіді учнів. Наприклад, 16% опитаних четвертокласників і 12% п’ятикласників вважають закінчення слова словотворчим елементом. Відповідно 11% і 9% школярів у своїх відповідях зазначили, що появу спільнокореневих слів забезпечує додавання до слова (основи) кореня.

Таким чином, можна зробити висновок, що роль морфем у словотворчому процесі усвідомлено школярами далеко не повно. Визначення неіснуючих способів творення слів (наприклад, шляхом додавання до основи слова кореня або закінчення) свідчать про те, що в учнів склалися помилкові уявлення про ці процеси.

Аналіз учнівських відповідей дозволив констатувати, що в цілому 46% четвертокласників і 55% п’ятикласників правильно доповнили подані твердження. Проілюструємо за допомогою діаграм рівень засвоєння учнями початкової та основної ланок кожного з понять (див. діаграму 1.1 і діаграму 1.2).

Діаграма 1.1. Результати виконання тестових завдань учнями початкової школи

Діаграма 1.2. Результати виконання тестових завдань учнями основної школи

Оскільки лінгвістична змістова лінія спрямована як на засвоєння школярами знань про мову, так і формування навчально-мовних умінь і навичок, учням четвертих і п’ятих класів пропонували виконати практичні завдання.

Завдання №1.

Запишіть у перший стовпчик форми поданого слова, а в другий – спільнокореневі слова. Використовуючи дібрані споріднені слова, намалюйте і запишіть словесну картину травня, щоб її можна було використати для гри «Упізнай місяць»:

Весна, квітка.

Завдання №2.

Розберіть слова за будовою:

Безрідний, жовтуватий, ялиновий, наказ, вареник.

Завдання №3.

Знайдіть і підкресліть спільнокореневі слова:

Ніж, ніжний, ножик, сніжок, стоніжка, ножиці.

Завдання №4.

Випишіть слова з префіксом:

Пофарбувати, розкидати, повзати, високий, ударити, розумний, поранений, висушити, розплести.

Пропонуючи школярам перше із завдань, ми намагалися перевірити їх уміння розрізняти словоформи і спільнокореневі слова. Крім того, експеримент дозволив виявити запас морфем і типові порушення дітьми норм творення форм слова і похідних слів, а також з’ясувати стан володіння лексикою з похідною основою й умінням уживати її у зв’язному мовленні.

Як свідчать одержані дані, 43% четвертокласників і 51% п’ятикласників правильно дібрали форми запропонованих слів. Упоралися із завданням на добір спільнокореневих слів відповідно 49% і 53% учнів початкової та основної ланок. 21% молодших школярів і 34% учнів 5 класу, створюючи словесну картину травня, доцільно використали більшість дібраних споріднених слів, утворених різними способами.

Наступне завдання зорієнтовано, по-перше, на перевірку сформованості в учнів четвертих і п’ятих класів уміння правильно розбирати слова за будовою, по-друге, на виявлення рівня усвідомленості-неусвідомленості зв’язку морфемного аналізу зі смисловими відношеннями між похідним і мотивуючим словами.

Найтиповішими помилками учнів у виконанні цього завдання є такі:

приєднання суфікса або його частини до кореня (35% четвертокласників і 27% п’ятикласників);

членування суфіксів на частини (47% учнів початкової і 39% учнів основної ланок);

віднесення суфікса або його частини до закінчення (43% четвертокласників і 35% п’ятикласників).

Третє завдання дало змогу не лише перевірити сформованість в учнів уміння групувати слова одного словотворчого гнізда, а й з’ясувати, наскільки усвідомлюється школярами семантика слова, його зв’язки з іншими спільнокореневими словами.

За результатами виконання учнями початкової та основної ланок цього завдання констатуємо, що відповідно 34% і 39% школярів упоралися з ним. Аналіз одержаних даних свідчить, що, визначаючи споріднені слова, 66% четвертокласників і 61% п’ятикласників:

беруть до уваги лише їх зовнішнє оформлення (наявність звукокомплексів) і не замислюються над лексичним значенням слів (наприклад: ніж, ніжний, стоніжка);

не враховують можливі чергування голосних і приголосних у корені слова (ніж, ножик), які зумовлюють відмінності в звуковому складі кореневих морфем споріднених слів.

Мета четвертого завдання – перевірити вміння учнів 4 і 5 класів зіставляти, здійснювати аналітичні та синтетичні операції, класифікувати слова за будовою в ході морфемного аналізу.

87% четвертокласників і 73% п’ятикласників, що брали участь в експерименті, віднесли до однієї групи слова з префіксом і без нього. Як наслідок, в одному ряду зі словами пофарбувати, поранений, розкидати, розплести, висушити опинилося слово розумний. Таким чином, результати виконання цього завдання свідчать про те, що в процесі морфемного аналізу учні звертають увагу не на лексичне значення слів, а на його зовнішню форму.

Страницы: 1 2 3 4 5

Рекомендуємо почитати:

Шляхи впровадження козацької педагогіки
Сьогодні в багатьох регіонах України почалося активне відродження козацьких виховних традицій. Знаменно, що водночас із цим, у 1991 році, з’явилася ідея створення всеукраїнських дитячих і ю ...

Чисельні методи інтегрування
Метод прямокутників Нехай є відрізок і нам треба обчислити визначений інтеграл (2.1 1) за попередньо представленою загальною квадратурною формулою Н’ютона - Котеса (1.4) (2.1 2) де - деякі ...

Сценарій позакласного заходу із географії „Два кораблі”
Мета: удосконалити та збагатити знання учнів з фізичної географії, надати учням можливість продемонструвати навички роботи з картами, вміння застсовувати знання у нестандартних ситуація; ви ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net