Стан упровадження безперервності у практику освіти учнів початкової школи

Нова педагогіка » Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до здійснення безперервної освіти » Стан упровадження безперервності у практику освіти учнів початкової школи

Сторінка 2

Як свідчать дані таблиці, 56% опитаних четвертокласників і 61% п’ятикласників правильно доповнили визначення кореня. Серед відповідей молодших школярів найчастотнішим є такий варіант: «Корінь слова – це спільна частина споріднених слів». Учні основної школи характеризують цю морфему більш повно. Вони вважають, що корінь слова – головна значуща частина слова, яка містить у собі спільне значення споріднених слів.

Разом з тим 31% учнів четвертих і 24% учнів п’ятих класів у своїх відповідях зазначили, що корінь – це частина слова, за допомогою якої творяться нові слова. Відповідно 13% і 15% школярів написали, що коренем називається частина основи, що стоїть перед закінченням.

Доповнюючи визначення наступної морфеми, 53% учнів початкової ланки зазначили, що закінченням називається змінна частина слова. На думку 64% п’ятикласників, закінченням називається змінна частина слова, яка вказує на його граматичні ознаки і служить для зв’язку слів у реченні і словосполученні.

Серед помилкових визначень закінчення (відповідно 47% і 36% школярів) найчастіше є таке: закінченням називається частина слова, що змінює його значення.

Частина учнів вищеназваних ланок загальноосвітньої школи успішно впоралися з третім завданням. Так, 47% молодших школярів і 35% п’ятикласників зазначили, що основа – це частина слова без закінчення. 24% учнів основної школи слушно зауважили, що основою називається частина слова без закінчення, яка є спільною для всіх форм слова.

Як видно з таблиці 1.4, у 53% учнів початкової і 41% учнів основної ланок не сформовано поняття основи слова. Про це свідчить той факт, що відповідно 39% і 34% школярів визначають основу слова як спільну частину споріднених слів. 14% четвертокласників і 7% п’ятикласників ототожнюють основу слова із закінченням, вважають її змінною частиною слова.

Про рівень сформованості в учнів 4 і 5 класів поняття префікс свідчать доповнення визначення цієї морфеми. Так, 17% і 14% школярів, які навчаються відповідно в початковій та основній ланках, переконані, що префіксом називається частина слова, яка стоїть перед коренем.

Відповідно 31% і 19% учнів вважають, що за допомогою префікса (частини слова, що стоїть перед коренем) творяться нові слова. 21% п’ятикласників дали вичерпне визначення вищеназваної морфеми, тобто таке, яке повністю відповідає поданому в чинному підручнику з рідної мови.

Приблизно у чверті школярів (27% четвертокласників і 24% учнів п’ятого класу) лінгвістичне поняття префікс залишається несформованим. Навіть така ознака, як позиція в слові стосовно кореня, залишилась поза увагою дітей. Відповідно 25% і 22% учнів початкової та основної ланок приписують невластиві морфемі ознаки або суфікса, або закінчення.

Суфіксом, на думку 29% четвертокласників, називається частина слова, що стоїть після кореня. 19% молодших школярів вважають, що суфікс – частина основи, яка стоїть після кореня і служить для творення нових слів. 36% респондентів (учнів основної ланки) відповіли, що суфікс – значуща частина слова, що стоїть після кореня, за допомогою якої творяться слова з новим лексичним значенням. 18% п’ятикласників зазначили, що вищеназвана морфема є значущою частиною слова, яка служить для творення слів з новим лексичним значенням і форм того ж слова.

Як і у випадку з визначенням префікса, спостерігаються непоодинокі грубі помилки школярів у визначенні поняття суфікс.

Як свідчать учнівські роботи, відповідно 27% і 24% школярів вважають, що суфікс – частина слова, що стоїть перед коренем. 25% і 22% учнів початкової та основної ланок переконані, що суфіксом називається змінна частина слова. Вищеподані результати дозволяють стверджувати, що школярами не засвоєні всі істотні ознаки поняття суфікс: значущість, позиція в слові стосовно кореня, словотворча функція.

З таблиці 1.4 видно, що 43% і 58% учнів початкової та основної ланок дали правильне визначення поняття «споріднені слова». Значний відсоток опитаних (44% четвертокласників і 36% п’ятикласників) не впоралися із завданням доповнити твердження. Вони помилково вважають, що спорідненими називаються слова з однаковою основою або слова, які мають однаковий рід. Неусвідомлення школярами характерних ознак спільнокореневих слів призводить до того, що в учнів виникають утруднення при виділенні кореня слова, а, отже, при написанні слів з орфограмами.

Доповнюючи твердження №7, 33% четвертокласників і 41% п’ятикласників зазначили, що нові слова з’являються внаслідок додавання до слова (основи) префікса. Відповідно 43% і 48% школярів вважають, що похідні слова творяться за допомогою суфікса. 27% учнів початкової та 52% учнів основної ланок ЗНЗ у своїх відповідях слушно зазначили, що одночасне приєднання до слова (його основи) префікса і суфікса сприяє появі нового слова. 43% п’ятикласників переконані, що похідні слова утворюють шляхом додавання до основи твірного слова іншої основи; 47% – за допомогою усічення суфікса в основах похідних слів; 39% – за допомогою переходу однієї частини мови в іншу.

Страницы: 1 2 3 4 5

Рекомендуємо почитати:

Проектування соціально-педагогічної технології корекції агресивності у дітей молодшого шкільного віку
Термін “соціально - педагогічна технологія” з’явився порівняно недавно. Однак, це зовсім не означає, що соціально-педагогічні технології взагалі в країні не використовувались. В даному випа ...

Сутність, завдання та принципи екологічного виховання учнів
Екологічне виховання-це виховання любові до природи. Дійсно, це складова частина такого виховання, але нерідко прийоми, за допомогою яких виховують таку любов, дуже сумнівні. Наприклад, із ...

Аналіз програм з музики
У більшості шкіл предмет музики вивчається за програмою «Музика», розробленої авторським колективом під керівництвом Д.Б. Кабалевського. Перший урок музики в початковій школі відбувається в ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net