Аналіз змісту шкільної освіти з проблеми дослідження

Нова педагогіка » Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до здійснення безперервної освіти » Аналіз змісту шкільної освіти з проблеми дослідження

Сторінка 6

Слід зазначити, що укладачі підручників приділили велику увагу вдосконаленню орфографічних умінь школярів, а саме: написанню префіксів і суфіксів, складних і складноскорочених слів, практичному застосуванню знань про найпоширеніші випадки чергування звуків у словах. Вправи такого характеру переважають за кількісними показниками як у початковій, так і в основній ланці ЗНЗ (див. таблицю 1.3).

Як видно з таблиці, у підручниках для початкових класів поширеними є і завдання на добір спільнокореневих слів і виділення значущих частин слова. Трапляються також і вправи на творення слів різних частин мови за допомогою афіксів. У підручниках для 2–4 класів учням пропонується більше завдань аналітичного характеру, ніж конструктивного (синтетичного). Дібраний до них лексичний матеріал являє собою гнізда найуживаніших і доступних розумінню молодших школярів слів – іменників, прикметників, дієслів. У словотворчих завданнях часто використовуються морфеми вод-, сніг-, літ-, сад– На нашу думку, не виправдовує себе велика кількість слів із суфіксами зменшувально-пестливого значення без достатньої уваги щодо сфери їх ужитку. У початкових класах превалює виконання вправ на матеріалі текстів, що допомагає вчителеві успішно розв’язати питання цілеспрямованого органічного поєднання завдань розвитку мовлення учнів із формуванням у них мовних знань і вмінь з морфеміки і словотвору.

Як засвідчують дані аналізу підручників для основної школи, в них збільшується кількість вправ з морфеміки та словотвору і, відповідно, з’являються їх нові види, як-от: заміна словосполучень синонімічними конструкціями, творення слів без вказівки на використання конкретного засобу та зразка, повний словотвірний розбір та ін. Позитивним, на нашу думку, можна вважати збільшення питомої ваги конструктивних вправ, що є важливою умовою для мовленнєвого розвитку учнів.

На відміну від початкової школи, у чинних підручниках для 5–7 класів дидактичним матеріалом для виконання завдань є переважно окремі слова. Нічим не виправданим є послаблення в 6 і 7 класах уваги до вдосконалення вмінь школярів розмежовувати поняття «словозміна» і «словотворення».

Під час вивчення будови слів та способів їх творення поширеними є такі вправи, як морфемний та словотвірний розбори. У початкових класах структура слів аналізується за вміщеною у підручнику для 3 класу схемою морфемного розбору. Вона передбачає виконання учнями низки операцій, необхідних для виділення значущих частин слова в такій послідовності:

змінити слово за запитаннями і визначити закінчення та основу;

дібрати до аналізованого слова 2–3 споріднених і визначити корінь;

виділити префікс (якщо є);

виділити суфікс (якщо є).

Такий підхід до здійснення морфемного аналізу сприяє усвідомленню значення і структури слова, його форми, а отже, й орфографічно грамотного його запису.

У підручниках для 5 класу ускладнено схему виконання розбору слів за будовою, що відповідає вимогам принципу наступності та перспективності. Крім виділення у структурі похідного слова значущих частин, учні мають з’ясувати, якого семантичного відтінку надають йому наявні префікс і суфікс (якщо воно зрозуміле). Суттєвим доповненням до схеми морфемного аналізу слід вважати вимогу добирати низку слів з таким самим префіксом або суфіксом, що, на думку авторів підручника, має сприяти засвоєнню учнями словотворчих моделей української мови, усвідомленню структурно-семантичних зв’язків між словами.

З морфемним аналізом тісно пов’язаний словотвірний. Він базується на встановленні зв’язку між твірним і похідним словами, виявленні їх спільних та відмінних елементів. Учні основної ланки виконують словотворчий розбір за поданою в підручнику для 5 класу схемою в такій послідовності:

записавши слово в початковій формі, пояснюють його лексичне значення найближчим за змістом і простішим за будовою словом, яке і є твірним;

виділяють у твірному й аналізованому словах спільну частину – твірну основу;

визначають в аналізованому слові відсутні у твірній основі суфікс, префікс – це словотворчі засоби;

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Рекомендуємо почитати:

Роль і місце інтерактивного навчання у процесі формування мовленнєвої компетенції з діалогічного мовлення у 5 класі
Оскільки результатом навчання учнів іноземної мови є формування у них навичок і умінь користування мовою як засобом спілкування, ключовим тут є принцип комунікативної спрямованості, головна ...

Формування навичок іншомовного читання на другому та подальших роках навчання на початковому етапі
В 2 - 4 класах важливо створити умови для поступового переходу від дій в співпраці з вчителем до самостійної навчальної діяльності молодших школярів. Тому цілий ряд завдань учень виконує як ...

Роль гурткової роботи у розвитку творчих здібностей молодших школярів
Одна з основних умов розвитку творчої особистості - взаємодія між зовнішніми і внутрішніми чинниками, між генетичною обумовленістю творчої обдарованості й умовами, які пропонує навколишнє с ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net