Зміст і структура готовності майбутніх учителів початкової школи до здійснення безперервної освіти

Нова педагогіка » Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до здійснення безперервної освіти » Зміст і структура готовності майбутніх учителів початкової школи до здійснення безперервної освіти

Сторінка 4

В структурі професійної готовності вчителя до педагогічної діяльності К. Дурай-Новакова виділяє такі компоненти, які знаходяться у стійкий єдності:

психологічна готовність;

науково-теоретична готовність;

практична готовність;

психофізіологічна готовність;

фізична готовність.

Психологічна готовність розкриває мотиваційно-ціннісне cтавлення студентів до праці вчителя, що є основою спрямованості на професійні цінності. Вона трактує психологічну готовність як інтегральне утворення особистості, яке об’єднує в собі мотиваційний, когнитивний, емоційно-вольовий компоненти, знання, уміння, навички, особистісні якості, адекватні вимогам діяльності. Термін «психологічна готовність» визначається як прояв властивостей і стан окремої особистості, інтегральний показник діяльної сутності, міра професійної зрілості, рівень професійної культури.

Психологічна готовність визначає сформовану спрямованість на педагогічну діяльність, установку на роботу в школі. Ціннісні орієнтації – поняття, що відображає позитивну або негативну значущість для особистості предметів, явищ дійсності. Формування професійно-педагогічної орієнтації – одна з ведучих характеристик активної життєвої позиції вчителя, тісно пов’язана з практичним залученням до професії. Внутрішнє усвідомлення цілей і завдань майбутньої педагогічної діяльності залежить від рівня основних потреб, інтересів, формування педагогічних ідеалів, розвитку позитивних мотивів.

Важливим компонентом формування психологічної готовності, як вважає Н. Хоменко, є наявність образу структури певної дії і направленості свідомості на її виконання, установки на усвідомлення педагогічних завдань, моделі ймовірної поведінки, визначення спеціальних способів діяльності, оцінка своїх можливостей в їх співвідношенні з труднощами і необхідністю досягнення певного результату, набуття студентами емоційного досвіду, необхідного для успішного виконання педагогічної діяльності. В емоційно-вольових якостях, як вважають вчені, відбивається активність особистості, її здібність до самоуправління, саморегуляції, управління своєю поведінкою. Професійна активність – це педагогічна діяльність з випереджувальною рефлексією, що визначається активним підходом до праці, який виявляється в ініціативності та психологічному настрої, зумовлена інтелектуальними можливостями, рівнем знань і залежить від системи установок, мотивів та цінностей. Вироблення активної життєвої позиції, прагнення до досконалості, формування творчого ставлення до професії – необхідні умови становлення фахівця.

Психофізіологічна готовність характеризує такий рівень професійної працездатності вчителя, який дозволяє йому достатньо тривало і ефективно займатись педагогічною діяльністю при оптимальному підвищенні функцій центральної нервової, серцево-судинної, дихальної систем, обміну речовин.

Педагогічна діяльність в умовах безперервної освіти ставить до вчителя певні вимоги. Йому потрібно витримувати дію сильних подразників, вміти концентрувати увагу, зберігати протягом всього робочого часу високий емоційний тонус, бути терплячим і стриманим. Необхідною умовою результативної навчальної і виховної діяльності в початковій школі є постійний самоконтроль, а особливістю праці – напруженість функції уваги, емоційне збудження. Формування психофізіологічної готовності, як показують М. Віленський, Р. Сафін, пов’язане з оволодінням студентами культурою педагогічної праці (розумною організацією, використанням засобів фізичної культури, які активізують діяльність, що сприяє прискоренню і ефективному відновленню працездатності), з систематичною працею для виховання професійно значущих якостей особистості, з багаторазовим вправлянням в тих видах і формах педагогічної діяльності, які забезпечують навчально-виховний процес.

Узагальнюючи судження багатьох вчених ми прийшли до висновку: готовність майбутнього вчителя до безперервної освіти є інтегральним особистісним утворенням, що вміщує в собі оптимальну суму знань, необхідну систему вмінь, психологічну установку на досягнення поставленої мети, мотиви, потреби, здібності, особистісні якості, адекватні вимогам діяльності.

Страницы: 1 2 3 4 5

Рекомендуємо почитати:

Стан упровадження безперервності у практику освіти учнів початкової школи
Аналіз чинників, які визначають зміст загальної середньої освіти, дає підстави стверджувати, що шкільні підручники створено відповідно до програм для початкової та основної ланок ЗНЗ. Матер ...

Організаційно-правове забезпечення навчального процесу у відомчих закладах освіти системи МВС України
Зміст освіти - це науково обґрунтована система дидактично та методично оформлено навчального матеріалу для різних освітніх і освітньо-кваліфікаційних рівнів. Він визначається освітньою і ос ...

Аналіз поняття «патріотичне виховання», «патріотичне почуття», «патріотизм» у філософії, соціології, психології
Проблема патріотичного виховання завжди займала одне з провідних місць у вітчизняній педагогічній та філософській думці. У сучасній літературі патріотичне виховання трактується як виховання ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net