Зміст і структура готовності майбутніх учителів початкової школи до здійснення безперервної освіти

Нова педагогіка » Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до здійснення безперервної освіти » Зміст і структура готовності майбутніх учителів початкової школи до здійснення безперервної освіти

Сторінка 3

Готовність як стійкий стан розглядається М. Левітовим, який визначає її як психічний стан особистості, що може бути тривалим та короткочасним і залежить від тих умов, у яких відбувається діяльність суб’єкта.

Є. Павлютенков виділяє моральну готовність, психологічну, практичну. Моральну – усвідомлення суспільної та особистісної значимості праці, намагання пристосовуватися до життя та праці, максимально використовувати власні сили та здібності в праці на користь суспільства, працелюбність, позитивне відношення до різних видів праці.

На думку Л. Кондрашової, готовність складається з 2-х компонентів (операційно-технічного та мотиваційно-смислового) і є формою складного особистісного утворення, яка обумовлює бажання займатися педагогічною роботою, а також важливим показником становлення випускника педагогічного вузу. Готовність виступає в єдності двох напрямів – морального та психологічного. С. Ніколенко і Л. Кондрашова велике значення надають якостям особистості учителя. На їх думку, учителю необхідно володіти «не тільки об’ємом професійних знань, але і такими особистісними якостями, які забезпечують успішність виконанн6я професійних функцій». До них, на думку Л. Кондрашової, належать: моральні переконання, педагогічні здібності, професійна пам’ять та мислення, схильність, інтереси, працездатність, педагогічна спрямованість, психічна витривалість, емоційність, моральний потенціал особистості, тобто її ставлення до проявів подій з огляду на моральні суспільні норми та вимоги щодо вихованості майбутнього вчителя.

Професійна підготовка студентів до майбутньої педагогічної діяльності аналізується науковцями з погляду цілісного явища, інтегральної ознаки, що включає в собі формування і розвиток спеціальних здібностей, вмінь та навичок, зацікавленості спеціаліста у передачі своїх знань іншим, позитивного ставлення до даного виду діяльності, розвиток умінь володіння способами та прийомами навчання і виховання, розвиток самоконтролю і самоаналізу, самооцінки своєї діяльності. Сутність готовності до професійної діяльності трактується дослідниками як певний стан психічних функцій, який, будучи достатньо сформованим, забезпечує значні досягнення в здійснюваній діяльності, і як результат підготовки до певної діяльності. Функціональний стан готовності і готовність як стійку характеристику особистості науковці розглядають в тісному взаємозв’язку.

Психолог Г. Балл в комплексі здібностей до діяльності певного типу виділяє дві сторони: мотиваційну, що відіграє стержневу роль і розцінюється як схильність до відповідного типу діяльності, та інструментальну, в якій провідне місце посідають оволодіння ефективними стратегіями діяльності, узагальненими способами дій, забезпечуючи цим вільну орієнтацію у відповідному предметному полі, гнучке пристосування до особливостей конкретних ситуацій.

Становлять інтерес спеціальні дослідження питання формування у майбутніх учителів професійної готовності до різних сторін педагогічної діяльності. Так, Г. Кіт виділяє в структурі практичної готовності студентів до виховної роботи з молодшими школярами інтерес, практичну спрямованість на вирішення виховних завдань, фонд дійових знань і навиків, професійно необхідні якості особистості вихователя (педагогічне мислення, його критичність, гнучкість і швидкість, креативність). В дослідженні визначено шляхи і педагогічні умови вдосконалення практичної готовності.

Професійну готовність вчителя до здійснення безперервної освіти В. Сластьонін, М. Віленський розглядають як складний синтез тісно пов’язаних структурних компонентів, в яких знаходить відображення мотиваційно-ціннісний (особистісний) і виконавчий (процесуальний) аспекти діяльності.

Аспект формування готовності студентів до професійної творчості (а, отже, і забезпечення безперервності в освіті) висвітлює у своїх роботах А. Капська. Автор розглядає функціональну структуру готовності як ціннісно-мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний компоненти, що забезпечують оптимальне функціонування студентів в умовах навчального процесу і включення їх у педагогічну діяльність. Готовність до творчої педагогічної діяльності, на думку дослідника, передбачає наявність стосунків і формування таких якостей, котрі забезпечують майбутньому педагогові можливість усвідомлено і компетентно здійснювати професійну діяльність. Готовність до професійної творчості проявляється на соціальному, теоретично-методологічному, психологічному, практично-діяльнісному рівнях.

Страницы: 1 2 3 4 5

Рекомендуємо почитати:

Психолого-педагогічні особливості процесу формування у дітей навички читання
Одне з провідних місць у формуванні особистості належить читанню. Адже саме читання є невичерпним джерелом знань, духовного, емоційного, розумового розвитку людини. Тому навчання дітей чита ...

Методика і організація проведення педагогічного експерименту
Основна мета експериментального дослідження - експериментальна перевірка ефективності застосування комп’ютерних технологій навчання учнів старших класів у позашкільній роботі, що забезпечує ...

Вербальні засоби комунікації
Універсальним знаряддям міжособистісної взаємодії (у педагогічній практиці – вчителя з колегами, керівниками, учнями, їх батьками) є вербальна комунікація. Вербальна (лат. verbalis, від ver ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net