Зміст і структура готовності майбутніх учителів початкової школи до здійснення безперервної освіти

Нова педагогіка » Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до здійснення безперервної освіти » Зміст і структура готовності майбутніх учителів початкової школи до здійснення безперервної освіти

Сторінка 3

Готовність як стійкий стан розглядається М. Левітовим, який визначає її як психічний стан особистості, що може бути тривалим та короткочасним і залежить від тих умов, у яких відбувається діяльність суб’єкта.

Є. Павлютенков виділяє моральну готовність, психологічну, практичну. Моральну – усвідомлення суспільної та особистісної значимості праці, намагання пристосовуватися до життя та праці, максимально використовувати власні сили та здібності в праці на користь суспільства, працелюбність, позитивне відношення до різних видів праці.

На думку Л. Кондрашової, готовність складається з 2-х компонентів (операційно-технічного та мотиваційно-смислового) і є формою складного особистісного утворення, яка обумовлює бажання займатися педагогічною роботою, а також важливим показником становлення випускника педагогічного вузу. Готовність виступає в єдності двох напрямів – морального та психологічного. С. Ніколенко і Л. Кондрашова велике значення надають якостям особистості учителя. На їх думку, учителю необхідно володіти «не тільки об’ємом професійних знань, але і такими особистісними якостями, які забезпечують успішність виконанн6я професійних функцій». До них, на думку Л. Кондрашової, належать: моральні переконання, педагогічні здібності, професійна пам’ять та мислення, схильність, інтереси, працездатність, педагогічна спрямованість, психічна витривалість, емоційність, моральний потенціал особистості, тобто її ставлення до проявів подій з огляду на моральні суспільні норми та вимоги щодо вихованості майбутнього вчителя.

Професійна підготовка студентів до майбутньої педагогічної діяльності аналізується науковцями з погляду цілісного явища, інтегральної ознаки, що включає в собі формування і розвиток спеціальних здібностей, вмінь та навичок, зацікавленості спеціаліста у передачі своїх знань іншим, позитивного ставлення до даного виду діяльності, розвиток умінь володіння способами та прийомами навчання і виховання, розвиток самоконтролю і самоаналізу, самооцінки своєї діяльності. Сутність готовності до професійної діяльності трактується дослідниками як певний стан психічних функцій, який, будучи достатньо сформованим, забезпечує значні досягнення в здійснюваній діяльності, і як результат підготовки до певної діяльності. Функціональний стан готовності і готовність як стійку характеристику особистості науковці розглядають в тісному взаємозв’язку.

Психолог Г. Балл в комплексі здібностей до діяльності певного типу виділяє дві сторони: мотиваційну, що відіграє стержневу роль і розцінюється як схильність до відповідного типу діяльності, та інструментальну, в якій провідне місце посідають оволодіння ефективними стратегіями діяльності, узагальненими способами дій, забезпечуючи цим вільну орієнтацію у відповідному предметному полі, гнучке пристосування до особливостей конкретних ситуацій.

Становлять інтерес спеціальні дослідження питання формування у майбутніх учителів професійної готовності до різних сторін педагогічної діяльності. Так, Г. Кіт виділяє в структурі практичної готовності студентів до виховної роботи з молодшими школярами інтерес, практичну спрямованість на вирішення виховних завдань, фонд дійових знань і навиків, професійно необхідні якості особистості вихователя (педагогічне мислення, його критичність, гнучкість і швидкість, креативність). В дослідженні визначено шляхи і педагогічні умови вдосконалення практичної готовності.

Професійну готовність вчителя до здійснення безперервної освіти В. Сластьонін, М. Віленський розглядають як складний синтез тісно пов’язаних структурних компонентів, в яких знаходить відображення мотиваційно-ціннісний (особистісний) і виконавчий (процесуальний) аспекти діяльності.

Аспект формування готовності студентів до професійної творчості (а, отже, і забезпечення безперервності в освіті) висвітлює у своїх роботах А. Капська. Автор розглядає функціональну структуру готовності як ціннісно-мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний компоненти, що забезпечують оптимальне функціонування студентів в умовах навчального процесу і включення їх у педагогічну діяльність. Готовність до творчої педагогічної діяльності, на думку дослідника, передбачає наявність стосунків і формування таких якостей, котрі забезпечують майбутньому педагогові можливість усвідомлено і компетентно здійснювати професійну діяльність. Готовність до професійної творчості проявляється на соціальному, теоретично-методологічному, психологічному, практично-діяльнісному рівнях.

Страницы: 1 2 3 4 5

Рекомендуємо почитати:

Стильові напрямки початку ХХ століття: імпресіонізм, експресіонізм, фонізм
Нове в мистецтві зрідка є наслідком зовнішніх і випадкових стимулів. Якщо такі і визначають, на перший погляд, виникнення тих чи інших течій, то ретроспективний аналіз виявляє їхні глибокі ...

Поглиблення знань про священні книги Індії в систематичному курсі світової літератури
У 8 класі за програмою 2005 року представлено вивчення Ведів. На цьому уроці краще всього провести міні лекцію по цій темі, або дати попереднє пошукове завдання для учнів. На уроці потрібно ...

Стан і розвиток індивідуального підходу до учнів в історії педагогічної думки
В період з 1958 по 1988 рр. диференціація навчання співпадає з фуркацією, тобто під диференціацією розуміють розділення навчальних планів з метою такої спеціалізації учнів, яка сумісна з зб ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net