Психолого-педагогічна сутність безперервності у навчанні

Нова педагогіка » Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до здійснення безперервної освіти » Психолого-педагогічна сутність безперервності у навчанні

Сторінка 6

Водночас поступове і планомірне підвищення рівня навчальних досягнень учнів можливе тільки за умови додержання і принципу наступності, і принципу перспективності, оскільки необхідно не лише закріплювати набуте, але й визначати перспективу розвитку.

Перспективність – це, по суті, продовження наступності, інший бік безперервності освіти. Цей принцип, як і наступність, сприяє системності, науковості, послідовності, а отже і міцності знань, умінь і навичок школярів і полягає у визначенні пріоритетних напрямів у їхньому розвитку. За такого підходу кожний етап у навчанні вносить нові знання, нові утруднення, яких не було раніше, збагачує розвиток і навчання. Він має бути складнішим за попередній (інакше учням буде нецікаво), але водночас посильним для школярів, тобто таким, що поступово ускладнюється.

Наступність і перспективність є стратегічними напрямами у здійсненні розвивального навчання.

Встановлено, що навчання сприяє розвитку учнів за умов:

орієнтації змісту навчання на оптимальну реалізацію навчальних можливостей школярів;

побудови учіння як розв’язання системи навчальних завдань, що поступово ускладнюються.

Таким чином, повноцінне засвоєння матеріалу (а, отже, і розвиток учнів) можливе за умови перенесення засвоєного в нову навчальну ситуацію.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє стверджувати, що в працях науковців розв’язанню проблеми наступності і перспективності навчання приділялося достатньо уваги.

Усе зазначене вище дозволяє нам дійти висновку, що безперервна освіта – це різні ступені і форми здобуття й удосконалення загальноосвітньої і професійної підготовки (за О. Савченко та ін.), тобто система навчання, побудована на засадах наступності і перспективності. Разом з тим наступність і перспективність – змістовий двосторонній зв’язок, який передбачає, з одного боку, врахування в навчально-виховному процесі початкової школи тих вимог, що ставитимуться до учнів на наступному щаблі навчання з метою досягнення ними необхідного рівня розвитку, а з іншого – опору педагога на досягнутий школярами рівень розвитку. Реалізація цих принципів відіграє важливу роль у забезпеченні розвивальної спрямованості навчання, оскільки наступність створює умови для здійснення єдиної динамічної, перспективної системи навчання і виховання, що сприяє послідовності і систематичності в розподілі та вивченні програмового матеріалу, а, отже, – постійному поступово-висхідному розвитку особистості.

Вітчизняними та зарубіжними дидактами визначено шляхи розв’язання проблеми наступності і перспективності, а саме:

знання вчителями початкової школи програмових вимог і методів роботи в основній ланці, а вчителями-предметниками – програм і методів роботи початкової школи;

удосконалення навчальних планів, програм і підручників, зокрема щодо забезпечення поступового зростання навантаження учнів і ускладнення їхньої роботи;

викладання навчального матеріалу з урахуванням наступності та вікових особливостей учнів.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 

Рекомендуємо почитати:

Вікові особливості першокласників шестирічного віку
Вступ дитини до школи - це різка зміна її життя і діяльності. Дитина йде до школи з фізичною і психологічною готовністю до цієї зміни. За віковою періодизацією, прийнятою психологами і педа ...

Комунікація як основна функція мовлення
З давніх часів умінню говорити приділяли значну увагу. Багато прикладів цьому ми знайдемо у Стародавніх Греції та Римі. Класичний підхід до формування комунікаційно-мовленнєвих вмінь врахов ...

Позакласна діяльність та фактори впливу на неї в загальноосвітній школі
Проблема взаємодії школи і позашкільних закладів є однією з педагогічних передумов підвищення ефективності організації і проведення позакласної діяльності серед учнів. Розв’язання цієї проб ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.edudirect.net