Психолого-педагогічна сутність безперервності у навчанні

Нова педагогіка » Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до здійснення безперервної освіти » Психолого-педагогічна сутність безперервності у навчанні

Сторінка 2

Матеріалістична діалектика вивчає процеси поступового розвитку в природі, суспільстві та мисленні. Уже власне генезис форм руху матерії свідчить, що кожна його вища форма, яка пов’язана через наступність з нижчими, не відміняє їх, а включає та підпорядковує собі, підносячи таким чином розвиток на якісно новий ступінь. Прогресивний розвиток, який виявляється в запереченні раніше набутого, завжди відбувається з утриманням позитивного, що було досягнуто на попередньому етапі розвитку. Отже, наступність виражається у виявленні суттєвого, його наслідуванні та збереженні на новому етапі розвитку і визначає його прогресивну спрямованість. Вона є тим стрижнем, на якому ґрунтується неперервність існування і розвитку всього матеріального світу. Правильне розуміння філософської сутності цього поняття має велике значення для аналізу закономірностей розвитку як суспільства взагалі, так і особистості зокрема, і є фундаментальною основою розгляду проблеми наступності в різних науках.

Для нашого дослідження першорядного значення набуває аналіз поглядів науковців – психологів і педагогів – на роль наступності і перспективності в організації навчального процесу. З точки зору сучасної психології розвиток особистості полягає в якісній зміні її діяльності , що може відбуватися за умови поступового ускладнення цілей, завдань, предметних дій, операційної і мотиваційної сторін діяльності, а також за рахунок зміни самої позиції людини, яка, нагромаджуючи досвід, стає більш активною і самостійною. Отже, порційність викладання матеріалу, наявність зразків і шаблонів дій унеможливлюють зв’язок засвоєних знань з новими. Здійснити вищеназвані зміни у потрібному напрямі можливо через управління процесом розвитку, що зумовлює цілеспрямоване формування особистості.

У середині ХХ століття вченими-психологами було здійснено низку вдалих спроб дослідити проблеми пам’яті, мислення, уваги. Науковці Д. Богоявленський, П. Гальперін, Н. Менчинська, Н. Тализіна та ін. у своїх працях розкрили роль взаємозв'язку старих і нових знань для розвитку пам'яті учнів і стимуляції їх розумової діяльності. Рівень успішності, а, отже, і розвитку особистості школяра, вважають дослідники, залежить від того, як у процесі навчання співвідносяться новий матеріал і знання, вже засвоєні дитиною. Ми згодні з думкою вчених, що опора на раніше вивчене допомагає учням активно сприймати нове, робить його зрозумілішим і цікавішим. Тому важливим моментом у діяльності педагога є доступність у викладанні, основними ознаками якої є спрощеність, нормалізованість і розподіленість навчального матеріалу. Якщо спрощеність характеризується виділенням найбільш значущих, суттєвих компонентів наукової теорії та психологічно обґрунтованих форм подання знань (спрощення визначень, пропуски складних обґрунтувань тощо), нормалізованість – загальнообов’язковими нормами і правилами, сформульованими досить прозоро і зручних для запам’ятовування, то суть розподіленості навчального матеріалу полягає в його розташуванні за роками навчання відповідно до завдань навчального процесу та вікових можливостей школярів.

Результати досліджень Д. Богоявленського, Н. Менчинської та інших учених дали поштовх для психологічного обґрунтування проблеми організації навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу на основі наступності. Вагомий внесок у її розв’язання зробили Б. Ананьєв, П. Гальперін, Г. Люблінська, Н. Менчинська, Г. Орлова, Ю. Самарін, Н. Тализіна та ін. На думку дослідників (Б. Ананьєв, Г. Люблінська), наступність – важлива умова розвитку знань учнів у процесі навчання. Учені дійшли висновку, що школярі запам’ятовують нове краще, якщо його засвоєння проходить у суворій послідовності та системі. Отже, матеріал, який зберігається в пам’яті школярів, має становити «…не розрізнені відомості, а певну систему, окремі частини якої внутрішньо пов’язані між собою». У цьому випадку використання раніше набутих знань допомагає дітям сприймати невідоме, осмислювати його.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Основні форми патріотизму
Патріотизм є складним і багатогранним явищем. Багатоаспектність і складність соціального явища, яким є патріотизм, обумовлює розмаїття його форм. Історія розвитку людства свідчить, що з пос ...

Групові форми роботи
Для того, щоб учні вчилися із цікавістю, навчали один одного варто використовувати групову форму роботи. У групі сильні учні ще більше розкривають свої здібності під час виконання різнорівн ...

Контроль монологічного мовлення на початковому етапі
Як відомо, програма з іноземної мови визначає монологічну усну мову як одну із основних завдань навчання, тому вимірювання і оцінка її сформованості є особливо важливими як для вчителя, так ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net