Психолого-педагогічна сутність безперервності у навчанні

Нова педагогіка » Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до здійснення безперервної освіти » Психолого-педагогічна сутність безперервності у навчанні

Сторінка 1

Здійснення переходу на 12-річне навчання в загальноосвітньому навчальному закладі вимагає пошуку нових підходів до вирішення проблеми безперервності освіти в Україні. Поняття «безперервна освіта» можна тлумачити як з позицій становлення особистості, освітнього процесу, так і організаційних структур. У першому випадку йдеться про безперервність як факт постійного навчання людини (без перерв чи з відносно нетривалими перервами) в освітніх закладах або шляхом самоосвіти. У другому випадку безперервність слід розуміти як зв'язок навчально-виховних закладів, що створює простір освітніх послуг, спадкоємність програм, орієнтованих на задоволення освітніх потреб населення.

Для нашого дослідження вихідним є визначення, пропоноване О. Савченко, яка зазначає, що безперервна освіта – це різні ступені й форми здобуття й удосконалення загальноосвітньої і професійної підготовки, до якої входять підсистеми дошкільних установ, навчально-виховних закладів неповної і повної середньої освіти, технічні училища, вищі навчальні заклади І – ІV рівнів акредитації, різні форми підвищення освіти дорослих. Нам імпонує думка вченого, що система безперервної освіти функціонує на засадах наступності і прогнозування розвитку потреб суспільства.

Оскільки методологічною основою теорії впровадження безперервної освіти є філософське положення про наступність (спадкоємність) як зв’язок між різними етапами або ступенями розвитку, сутність якого полягає у збереженні елементів цілого чи окремих сторін його організації при переході від одного етапу до іншого і взагалі при будь-яких якісних змінах, розглянемо погляди дослідників, особливості трактування ними цього поняття.

Розгорнутий теоретичний аналіз поняття спадкоємності у зв’язку з діалектичною концепцією розвитку вперше здійснив Гегель. Він розглядав наступність як одну з рис діалектично зрозумілого заперечення, яке передбачає не тільки ліквідацію старого, а й збереження і подальший розвиток раціонального та прогресивного, що було досягнуто на попередніх етапах, без чого неможливий рух уперед ані в бутті, ані в пізнанні.

Ідеї Гегеля знайшли розвиток у працях сучасних філософів, які вважають, що спадкоємність має загальний характер (З. Мукашев, Ф. Константинов) і є однією з основних рис закону заперечення заперечення (І. Фролов, В. Шинкарук). На думку вищеназваних дослідників, сутність діалектичного заперечення полягає в тому, що воно виконує роль як моменту знищення старого, так і роль моменту зв’язку нового з усім тим позитивним, що було створено за старих форм розвитку, а, отже, – в ролі моменту спадкоємності в розвитку. Разом з тим воно передбачає не механічне повторення старого в новому, а утримання вже відомого в критично переробленому вигляді.

Велике значення закону заперечення заперечення полягає в тому, що він зобов’язує розглядати явища, які пізнаються, в їхньому поступальному, прогресивному розвитку, дозволяє в кожному конкретному випадку розкривати органічний зв’язок нового зі старим (оскільки нове може виникнути й розвиватися тільки на базі старого), тобто вказує на необхідність наступності між новим і старим як у пізнанні, так і в практичній діяльності. Це положення дозволяє нам погодитися з думкою З. Мукашева, що спадкоємність фактично виступає необхідною умовою взаємозв’язку між різними стадіями розвитку.

З. Баллер визначає два боки спадкоємності – змістовий і процесуальний. Змістовий бік спадкоємності зумовлюється сутністю матеріального та духовного спадку, що передається. Його специфіка, на думку дослідника, залежить від змісту процесу розвитку, від сторін, що беруть у ньому участь, та складається зі створення проекту (моделі) досвіду, що передається. Процесуальний бік передбачає раціональну організацію виконання цього проекту. Матеріальним підґрунтям забезпечення спадкоємності є практична діяльність, успіх якої гарантує використання накопиченого людством досвіду та систематичне приведення своїх знань і вмінь у відповідність із новим досвідом.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Необхідність вибіркового цілеспрямованого тренування за допомогою нестандартного обладнання
Тренування - систематично повторюваний вплив на функціональні системи організму, що сприяє виявленню духовних і фізичних здатностей людини й забезпечуючи широкий діапазон пристосування до в ...

Стан використання міжпредметних зв’язків в процесі трудового навчання
Трудове навчання має тісний зв’язок з шкільними предметами, які передбаченні навчальним планом школи. На уроках праці учні мають можливість застосовувати на практиці знання й уміння, набуті ...

Цілі та зміст навчання монологічного мовлення
Монолог – це безпосередньо спрямований до співрозмовника чи аудиторії організований вид усного мовлення, який передбачає висловлювання однієї особи. Мета формування монологічного мовлення: ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net