Психолого-педагогічна сутність безперервності у навчанні

Нова педагогіка » Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до здійснення безперервної освіти » Психолого-педагогічна сутність безперервності у навчанні

Заработок на криптовалютах по сигналам. Больше 100% годовых!

Заработок на криптовалютах по сигналам

Трейдинг криптовалют на полном автомате по криптосигналам. Сигналы из первых рук от мощного торгового робота и команды из реальных профессиональных трейдеров с опытом трейдинга более 7 лет. Удобная система мгновенных уведомлений о новых сигналах в Телеграмм. Сопровождение сделок и индивидуальная помощь каждому. Сигналы просты для понимания как для начинающих, так и для опытных трейдеров. Акция. Посетителям нашего сайта первый месяц абсолютно бесплатно.

Обращайтесть в телеграм LegionCryptoSupport

Сторінка 1

Здійснення переходу на 12-річне навчання в загальноосвітньому навчальному закладі вимагає пошуку нових підходів до вирішення проблеми безперервності освіти в Україні. Поняття «безперервна освіта» можна тлумачити як з позицій становлення особистості, освітнього процесу, так і організаційних структур. У першому випадку йдеться про безперервність як факт постійного навчання людини (без перерв чи з відносно нетривалими перервами) в освітніх закладах або шляхом самоосвіти. У другому випадку безперервність слід розуміти як зв'язок навчально-виховних закладів, що створює простір освітніх послуг, спадкоємність програм, орієнтованих на задоволення освітніх потреб населення.

Для нашого дослідження вихідним є визначення, пропоноване О. Савченко, яка зазначає, що безперервна освіта – це різні ступені й форми здобуття й удосконалення загальноосвітньої і професійної підготовки, до якої входять підсистеми дошкільних установ, навчально-виховних закладів неповної і повної середньої освіти, технічні училища, вищі навчальні заклади І – ІV рівнів акредитації, різні форми підвищення освіти дорослих. Нам імпонує думка вченого, що система безперервної освіти функціонує на засадах наступності і прогнозування розвитку потреб суспільства.

Оскільки методологічною основою теорії впровадження безперервної освіти є філософське положення про наступність (спадкоємність) як зв’язок між різними етапами або ступенями розвитку, сутність якого полягає у збереженні елементів цілого чи окремих сторін його організації при переході від одного етапу до іншого і взагалі при будь-яких якісних змінах, розглянемо погляди дослідників, особливості трактування ними цього поняття.

Розгорнутий теоретичний аналіз поняття спадкоємності у зв’язку з діалектичною концепцією розвитку вперше здійснив Гегель. Він розглядав наступність як одну з рис діалектично зрозумілого заперечення, яке передбачає не тільки ліквідацію старого, а й збереження і подальший розвиток раціонального та прогресивного, що було досягнуто на попередніх етапах, без чого неможливий рух уперед ані в бутті, ані в пізнанні.

Ідеї Гегеля знайшли розвиток у працях сучасних філософів, які вважають, що спадкоємність має загальний характер (З. Мукашев, Ф. Константинов) і є однією з основних рис закону заперечення заперечення (І. Фролов, В. Шинкарук). На думку вищеназваних дослідників, сутність діалектичного заперечення полягає в тому, що воно виконує роль як моменту знищення старого, так і роль моменту зв’язку нового з усім тим позитивним, що було створено за старих форм розвитку, а, отже, – в ролі моменту спадкоємності в розвитку. Разом з тим воно передбачає не механічне повторення старого в новому, а утримання вже відомого в критично переробленому вигляді.

Велике значення закону заперечення заперечення полягає в тому, що він зобов’язує розглядати явища, які пізнаються, в їхньому поступальному, прогресивному розвитку, дозволяє в кожному конкретному випадку розкривати органічний зв’язок нового зі старим (оскільки нове може виникнути й розвиватися тільки на базі старого), тобто вказує на необхідність наступності між новим і старим як у пізнанні, так і в практичній діяльності. Це положення дозволяє нам погодитися з думкою З. Мукашева, що спадкоємність фактично виступає необхідною умовою взаємозв’язку між різними стадіями розвитку.

З. Баллер визначає два боки спадкоємності – змістовий і процесуальний. Змістовий бік спадкоємності зумовлюється сутністю матеріального та духовного спадку, що передається. Його специфіка, на думку дослідника, залежить від змісту процесу розвитку, від сторін, що беруть у ньому участь, та складається зі створення проекту (моделі) досвіду, що передається. Процесуальний бік передбачає раціональну організацію виконання цього проекту. Матеріальним підґрунтям забезпечення спадкоємності є практична діяльність, успіх якої гарантує використання накопиченого людством досвіду та систематичне приведення своїх знань і вмінь у відповідність із новим досвідом.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Аналіз розвитку системи освіти в Італії
Італія є однією з найбільш розвинених країн Європи. Становлення системи освіти в якій зазнало чимало реформ, що сприяло формуванню та розвитку шкільної, середньої та вищої освіти. Мета дано ...

Рекомендації, як результат проведеної дослідницької роботи
Велике і різнобічний вплив народних свят на особистість дитини дозволяє використовувати їх як сильне педагогічний засіб. Сама дитина при цьому відчуває задоволення, радість. Тематика та змі ...

Види та критерії обдарованості
Обдаровані діти надзвичайно сильно відрізняються один від одного по видах обдарованості. Наприклад. Художня обдарованість. Цей вид обдарованості підтримується і розвивається в спеціальних ш ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2023 - All Rights Reserved - www.edudirect.net