Корекція виховної діяльності сімей з різним типом сімейного благополуччя

Нова педагогіка » Спільна робота школи та сім’ї у вихованні обдарованих дітей » Корекція виховної діяльності сімей з різним типом сімейного благополуччя

Сторінка 2

Корекція виховної діяльності дисфункційних родин повинна починатися з глибокого і змістовного вивчення вчителем умов життя, побуту, взаємин між дорослими і дітьми, особистості кожного із батьків, рівня їх загальної та педагогічної культури. Учителеві необхідно не лише виявити основну причину неблагополуччя, але й його витоки, що закладені в особистості батьків, інших дорослих членів сім’ї, визначити найістотніші помилки в сімейному вихованні та шляхи їх усунення, тобто окреслити можливості застосування індивідуального підходу до членів таких родин на батьківських зборах, із обов’язковим дотриманням педагогічного такту, доброзичливим ставленням до батьків і дітей, із врахуванням індивідуальних особливостей родини, демонструючи вміння розуміти труднощі та негаразди, з опорою на позитивне в особистості кожного з дорослих і дитини, вірою у можливість поліпшення морально-психологічного клімату родини за умови копіткої роботи, розумінням специфічності випадку сімейного неблагополуччя, торкнутися проблеми і запропонувати обговорити її на батьківських зборах, щоб окреслити шляхи роботи з такою сім’єю (або сім’ями).

Такий підхід вимагає від учителя спеціальних професійних умінь, обов'язкового дотримання педагогічного такту, доброзичливого ставлення до батьків і дітей у будь-яких ситуаціях.

Найважливішими умовами роботи вчителя з неблагополучними сім'ями є врахуванням індивідуальних особливостей кожної родини, вміння зрозуміти труднощі та негаразди, опора на позитивне в особистості кожного з дорослих і дитини, віра в можливість покращання морально-психологічного клімату родини за умови копіткої роботи з нею, розуміння специфічності кожного випадку сімейного неблагополуччя.

Учителю при організації корекції виховної діяльності в таких сім'ях необхідно враховувати, що останнім часом спостерігається тенденція до збільшення кількості неповних сімей, які утворилися внаслідок розлучення, смерті одного з батьків тощо, такі родини повинні обов'язково бути на обліку психологічних служб, а робота з такими сім'ями має бути спланована класним керівником (учителем початкових класів) спільно із психологом, соціальним педагогом. Доцільно звернути увагу на сім'ї, що утворились у результаті повторних шлюбів, і діти в них виховуються нерідним батьком чи матір'ю, а також на сім'ї, у яких виховні функції здійснюють піклувальники чи опікуни. Завдання вчителя – допомогти встановити контакт з дитиною, проаналізувати стосунки, які складаються в сім'ї.

Допомогою в організації сімейного виховання одиноким матерям, батькам стануть спеціальні факультети університетів педагогічних знань, індивідуальні форми роботи, ретельно сплановані класним керівником. Необхідно тримати такі сім'ї на особливому обліку школи, піклувальної ради, у разі потреби здійснюючи потрібні заходи щодо матеріального забезпечення навчання, розвитку і виховання дітей.

Доцільно наголосити на необхідності тісної взаємодії психологічної служби школи і вчителя. Саме практичний психолог повинен допомогти педагогам і батькам знайти вихід з конфліктної ситуації, оволодіти навичками та прийомами міжособистісного спілкування.

Робота з батьками і сім'ями учнів – один з найважливіших напрямів діяльності сучасного вчителя і одночасно одна з «найвужчих» ланок у його практичній діяльності. В зв'язку з цим значно зростає актуальність підготовки вчителів, класних керівників до проведення роботи з батьками, організації їх педагогічного всеобучу.

Помилки в етичному вихованні обдарованих дітей нерідкі в сім'ях, де росте одна дитина. Єдині діти живуть серед дорослих, мало спілкуються з однолітками і поступово починають усвідомлювати винятковість свого становища, а іноді і користуватися цим. Часто батьки таких дітей самі займають неправильну позицію у відносинах з ними. У одних разах дітей понадміру балують, виконують всі їх примхи, постійними турботами обмежують самостійність, знижуючи тим самим можливість нормального розвитку. У інших, покладаючи на дитину всі свої надії і переоцінюючи її ще незміцнілі сили, батьки займають весь вільний від школи час сина або дочки заняттями музикою, іноземною мовою, фігурним катанням, художньою гімнастикою і т. д. В результаті – з життя дитини йдуть дитяча гра, забави, дитяча безпосередність, спілкування з однолітками. Оскільки ці діти спілкуються майже виключно з дорослими, у них згодом намічається тенденція до передчасного дорослішання. Вони ростуть маленькими резонерами: завжди все знають, про все мають власну думку, безцеремонно втручаються в розмову, безапеляційно відстоюють свої думки, прагнуть уразити співрозмовника великою кількістю відомостей, часто поверхневих знань.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Рекомендуємо почитати:

Ігротерапія як метод подолання педагогічної занедбаності молодшого школяра в умовах будинку-інтернату
Гра – найприродніша і найпривабливіша діяльність дітей. За даними Н.І. Уткіної, діти 3-5 років отримують задоволення від процесу гри, а в 5-6 років – не лише від процесу, а й від результату ...

Проблема навчання у виховній системі В.А. Караковського
Школа, що зважилися на створення гуманної, демократичної системи, повинна бути готова до руйнування помилкового благополуччя. Найперше і найважче, що доводиться робити, - міняти педагогічні ...

Виховання в учнів інтересу до занять фізичною культурою
Виховання в старших підлітків інтересу до занять фізичною культурою є предметом особливої уваги як у теорії педагогіки, так і в методиці фізичного виховання. Це пов'язано з тим, що в підліт ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.edudirect.net