Підвищення ролі загальнотехнічної підготовки в спільній системі професійно-технічної освіти

Нова педагогіка » Підвищення ролі загальнотехнічної підготовки в спільній системі професійно-технічної освіти

Сторінка 3

Необхідно при цьому підкреслити, що диференціація основ наук неадекватна розділенню й класифікації виробництва. Кожна з цих систем складає свою область сутностей, диференційованих у відповідності зі своїми основами. Так, диференціація фізики, наприклад, не дає нам ні окремо машинобудівне чи сільськогосподарське виробництво, ні їх суму, чи суму будь-яких інших виробництв. Об’єднання декількох виробництв чи галузей господарства, наприклад транспорту, будівництва тощо, не дає ні області науки, ні її підрозділів, тобто виробництво і наука створюють дві самостійні області спільнот, диференційованих на основі різних принципів. При цьому зв'язки між структурними підрозділами цих спільнот неоднозначні. Це положення в ході науково-технічного прогресу не має тенденції до перебудови. Так, широкий розвиток, наприклад, сфери обслуговування, в якій реалізуються знання багатьох областей науки, показує той самий приклад неоднозначності переходу від науки до виробництва. Тому опора на науку чи виробництво, підходи «від науки» чи «від виробництва» проводять в кінцевому рахунку до різних результатів у визначенні системи і в диференціації політехнічного учбового матеріалу, у визначенні змісту політехнічної освіти.

Таким чином, змістом політехнічної освіти, являється в основному вивчення техніки, яка складає основу виробництва. Ця думка виділена і в назві твору для вивчення предмету «Основи техніки». По цьому питанню аналогічна точка зору Д.О. Епштейна, який рахує, що «ознайомлення учнів з основними поняттями оптимізації виробничих процесів і повинно бути в наш час стержнем політехнічної освіти». Разом з тим багато авторів, визначаючи зміст політехнічної освіти, не обмежуються розглядом системи техніки, а говорять про працю на виробництві, про діяльність людей, що керують виробництвом, і відносять це також до політехнічного змісту.

Таким чином, в педагогіці існують різні погляди щодо визначення політехнічного змісту. Перший шлях «від науки» полягає у засвоєнні змісту загальноосвітніх і загальнотехнічних предметів, в застосуванні цих знань на практиці, в тому числі і в професійній практиці. Другий шлях «від виробництва» полягає в аналізі структури виробництва і внесенні у навчання (насамперед і в основному по спеціальних предметах і виробничому навчанню) такого змісту, в якому відображаються (для галузі, а вірніше – міжгалузеві) вміння й навики управління засобами праці, обслуговування їх.

Наука, народжена з потреб практики, проходить у своєму розвитку складний шлях. Абстрагуючись від практики, вона в ряді аспектів «сама з себе» створює далі свої послідовні побудови – і в цьому полягає передбачуюча сила науки. Однак наука не може існувати у відриві від практики. В наш час це відбувається із системою загальнотехнічної підготовки, з системою загальнотехнічних предметів. Загальнотехнічний зміст є і в спеціальних предметах і в виробничому навчанні у вигляді окремих тем, розділів, блоків. Виявлення цього змісту з метою наступного «підвищення» його до рівня самостійних учбових дисциплін – одне з найважливіших завдань удосконалення загальнотехнічної підготовки.

Особливо «опукло» представлений в структурі спецпредметів і виробничого навчання загальнотехнічний учбовий матеріал, на основі якого формуються загальнотехнічні (політехнічні) вміння й навики.

Політехнічні вміння й навики – це узагальнені способи використання знань в різних умовах пізнавальної і практичної діяльності. Вони відображають принципи направленості інтелектуальних і фізичних загальнотрудових дій учнів на керування технікою. Вимоги сучасного виробництва до політехнічної підготовки випускників профтехучилищ включають вироблення у них творчого мислення, найпростіших навиків технічно-конструкторського винахідництва, інтересу й любові до праці.

Політехнізація професійно-технічної підготовки кваліфікованих робітників пов’язана з формуванням в учнів загальнотрудових вмінь й навиків, які складаються в процесі оволодіння професійними прийомами праці. Ці вміння й навики можна переносити з однієї області діяльності в другу. Послідовне використання політехнічного принципу у навчанні, по-перше, створює умови для формування робочої професії широкого профілю, по-друге, суттєво поглиблює розвиваючу і виховну функції навчання, по-третє, створює передумови для свідомого використання наукових і технічних знань на практиці, для творчого відношення до праці. Сьогодні не тільки загальна і політехнічна освіта стають необхідною передумовою високої професійної підготовки майбутнього робітника. Сама професійна освіта також перетворюється в один з найважливіших засобів збагачення і поглиблення загальної і політехнічної освіти.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Рекомендуємо почитати:

Сутність диференційованого підходу в навчанні
Диференціація навчання стала визначальним фактором та умовою гуманізації і демократизації, відродження культурної функції національної школи. Саме в ній педагоги справедливо вбачають нові м ...

Позакласне читання з математики
Одним з видів самостійної роботи учнів з математики в класі є самостійне вивчення теорії за підручником. Пропонувати учням самостійно опрацьовувати за підручником теоретичний матеріал треба ...

Визначення особливостей індивідуальних стилів педагогічної діяльності майбутнього вчителя
Для того, щоб виявити попередній рівень розвитку стильових проявів у діяльності майбутніх учителів, потрібно провести діагностику, за допомогою використання діагностичних методик, спрямован ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net