Підвищення ролі загальнотехнічної підготовки в спільній системі професійно-технічної освіти

Необхідність політехнізації навчання визначають три фактори: економічний, основу якого складає закон переміни праці, обумовлений революційною природою технічного базису великої промисловості. «…Природа великої промисловості обумовлює переміну праці, рух функцій, усесторонню рухливість робітника… сама велика промисловість… робить питанням життя і смерті визнання переміни праці, а потім і можливо більшої багатосторонності робітників… як питання життя і смерті, ставить задачу… часткового робітника, простого носія відомої часткової суспільної функції, замінити всесторонньо розвинутим індивідуумом, для якого різні суспільні функції є змінюючи один одного способи життєдіяльності»;

соціальний, що передбачає необхідність подолання вузького професіоналізму з ціллю усестороннього розвитку особистості виконавця.

науково-технічний, що вимагає від робітника рухливості трудових функцій на основі знання загальних принципів виробництва.

В процесі науково-технічної революції у виробництві об'єктивно виникають і проявляються загальні риси, які мають політехнічний характер. Ця спільність виявляється в однотипності для багатьох провідних галузей виробництва технологічних процесів – механічних, хімічних, енергетичних тощо. Все ширше використовуються типові уніфіковані види механізмів і машин, інструментів, пристроїв, апаратів, систем автоматичного контролю і керування.

Розвиток виробничих сил підкоряється закону, зміст якого в тому, що машина все більше і більше замінює працю людей, не витісняючи їх повністю з виробництва. За людиною зберігаються виробничі функції, але праця її поволі звільняється від фізичних зусиль і набуває інтелектуального змісту. Робітник стає «регулятором, наладчиком, програмістом технологічного процесу, а не елементом, безпосередньо включеним у нього».

Між засобами праці і кваліфікацією робітника повинно бути співвідношення. Воно виявляється в тому що складність засобів виробництва, засобів транспортування і зв’язку постійно тягне за собою і необхідність підвищення рівня загальнонаукової і професійної підготовки робітників, інженерів і техніків, так як нова складна техніка тільки в умілих руках забезпечить той ефект, на який вона розрахована.

Результатом поєднання науки з виробництвом, перетворення її на безпосередню виробничу силу є поступовий, але невпинний зріст ваги елементів творчості у діяльності робітників. Він передбачає формування у робітників творчого відношення до праці, яке легше виховати на основі постійних і глибоких знань в області математичних, технічних і спеціальних наук. Тому об’єктивний хід розвитку людини як головної виробничої сили суспільства і тим самим і самого виробництва спочатку потребує підвищення рівня і якості природничо-наукової і загальної технічної освіти молодих робітників.

Виробнича діяльність включає: суб’єкт діяльності (людина, колектив), засоби діяльності (техніка), предмет діяльності (речовина природи, незавершений продукт праці), умови і спосіб діяльності (технологія і організація виробництва та праці). Зростання складності і числа елементів техніки, поява нових, штучних предметів діяльності (полімерів, пластмас та інших матеріалів), швидка зміна технології – все це разом взяте приводить до безперервного і різкого підвищення об’єму та ускладнення інформації, необхідної робітнику для успішної праці.

Збереження термінів навчання і обмежені можливості людини в засвоєнні, переробці знань обумовлюють ряд труднощів. Вирішити їх можна шляхом розвитку самостійної активності учнів в процесі набуття нових знань, створення умов для безперервної самоосвіти, суворого відбору в учбових програмах училищ тільки самої необхідної інформації. Але разом з тим професійно-технічне навчання учнів не можна відокремити знаннями і навиками, які потрібні для виконання робіт тільки по даній професії. Професійно-технічна освіта повинна давати широку основу професії, готувати майбутніх молодих робітників до активного суспільного життя, розвивати їх здібності, творче відношення до своєї праці. Іншим способом подолання надмірної науково-технічної інформації служить відбір для професійно-технічної підготовки майбутніх робочих знань й навиків, які мають найбільшу цінність. Тому скрупульозна розробка системи навчально-виховних цілей училища складає основу для відбору змісту програм.

Рекомендуємо почитати:

Види робіт з розвитку зв’язного мовлення
Створення системи розвитку зв’язного мовлення – завдання складне. Необхідно враховувати ряд факторів: формування комунікативних умінь (осмислення теми і головної думки, добір і систематизац ...

Фактори формування колективу за А.С. Макаренком
Формування класного та шкільного колективів відбувається в різних видах діяльності. Дитина не може нормально розвиватися, якщо не задовольняється її потреба в рухах, грі, знаннях, естетични ...

Поняття диференціації навчання. Диференціація та індивідуалізація. Спільне та відмінне
У національній доктрині розвитку освіти наголошено " Мета державної політики щодо розвитку освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного гро ...