Аналіз програми з розділу „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів” у 5 – 6 класах

Трудове навчання – загальноосвітній предмет державного компонента змісту освіти, який знайомить учнів із виробництвом як складовою навколишнього середовища і на цій основі впливає на їхній світогляд.

Основна мета трудового навчання – формування технічно, технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя і активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнічного, інформаційного суспільства, життєво необхідних знань, умінь і навичок ведення домашнього господарства і сімейної економіки, основних компонентів інформаційної культури учнів, забезпечення умов для їх професійного самовизначення, вироблення в них навичок творчої діяльності, виховання культури праці, здійснення допрофесійної та професійної підготовки за їх бажанням і з урахуванням індивідуальних можливостей.

Трудове навчання має розв’язувати такі основні завдання: трудове виховання, політехнічна освіта, поєднання навчання з продуктивною працею, створення умов для формування творчого ставлення до праці та професійного самовизначення. У процесі трудового навчання учні оволодівають загально-трудовими знаннями, та вміннями, вчаться розв’язувати техніко-технологічні задачі, конструювати і виготовляти суспільно-корисні вироби, засвоюють обов’язковий мінімум знань про місце та роль виробництва у житті суспільства.

Програма трудового навчання для учнів 5 – 9 класів передбачає наступність у розвитку знань та вмінь, набутих в 1 – 3-х класах і є базою для наступного профільного навчання у 8 – 11 класах, вона також передбачає єдину загальнотрудову підготовку учнів за такими основними розділами: „Проектування виробів”, „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів”, „Раціональне ведення домашнього господарства”, „Технологія вирощування рослин”, „Технологія догляду за тваринами”.

Після аналізу програми, а саме модуля „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів ” у 5 – 6 класах виявлено такі теми робіт:

5 клас: (16 год.)

Види технологічних процесів. Розмічання. Різання.

Технологічні процеси ручної обробки деталей виробів.

Техніка.

З’єднання деталей виробів. Техніко-технологічна документація.

Оцінка об’єктів і процесу технологічної діяльності.

6 клас: (12 год.)

Види технологічних процесів. Розмічання. Різання.

Техніка.

Ручна і механічна обробка деталей виробів. Монтаж виробів.

Оздоблення виробів.

Оцінка об’єктів і процесу технологічної діяльності.

При вивченні даного розділу у 5 класі учні повинні знати: процес і етапи виготовлення виробу; способи отримання деталей заданої форми із різних конструкційних матеріалів; особливості процесу різання різних матеріалів, етапи і правила розкрою тканини; поняття про технічну культуру, про вишивку як вид декоративно-ужиткового мистецтва; машину як один із видів техніки, призначення і загальну будову універсальної побутової швейної машини з ручним і ножним приводом, будову машинної голки, шпульного ковпачка; технологічні операції в технології виготовлення виробу, типові професії, робота яких пов’язана з виготовленням та обробкою текстильних матеріалів, об’єкти їх праці, типові умови праці, загальні вимоги до працівників цих професій; візуальний метод оцінювання, поняття витрат.

Учні повинні вміти: підготовляти тканину до розкроювання; раціонально розкладати лекала на тканині; крейдувати деталі розкладки та розкроювати деталі на тканині; організовувати робоче місце для виконання ручних та волого-теплових робіт з обробки тканини; виконувати ручні шви, прасувати; вибирати мотиви для вишивання та розміщувати вишивку на виробі; розпізнавати і зображувати машинні шви та їх графічне зображення; визначати технологію виконання швів; заправляти швейну машині та керувати нею;

працювати і інструкційними картками; вимірювати лінійні розміри виробу за допомогою лінійки і сантиметрової стрічки; визначати основні витрати на виготовлення виробу.

При вивченні даного розділу у 6 класі учні повинні знати: схему розкладки лекал деталей фартуха на тканині; будову і принцип роботи регулятора натягу верхньої нитки, будову та принцип роботи моталки швейної машини; послідовність обробки і з’єднання деталей фартуха; українську вишивку як традиційний вид оздоблення одягу; техніки вишивання, характерні для свого регіону; способи і прийоми контролю геометричних розмірів деталей із різних конструкційних матеріалів; поняття дійсний розмір і номінальний.

Учні повинні вміти: економно розкладати лекала на тканині; розрізняти строчки з нерівномірним, слабким або надмірним натягом ниток; усунути дефекти строчок з нерівномірним натягом ниток, намотувати нитки за допомогою моталки; виконувати накладний і настрочний шви та їх графічне зображення; графічні зображення вивчених швів; види вишивки: однобічні і двобічні, глухі і прозорі, лічильні і вільні; розрізняти основні види орнаментів, характерні для української народної вишивки, технологію вишивання штапівкою і косим хрестиком; контроль розмірів швейних виробів.

Рекомендуємо почитати:

Теоретичні основи дослідження формування індивідуальних стилів професійної діяльності майбутніх педагогів
эАналіз наукових джерел щодо проблематики індивідуального стилю професійної діяльності особистості засвідчив, що це питання по-різному досліджувалось як у вітчизняних, так і в зарубіжних ро ...

Формування в молоді козацької духовності
Козацтво утверджувало новий, вдосконалений суспільний устрій, який поглиблював ім. збагачував традиційний спосіб життя українського народу. Керуючись віковічною народною мудрістю, козаки ро ...

Методика здійснення інтерактивного навчання на уроках світової літератури
Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків. Як правило, структура таких занять складається з п’яти елементів: а) мотивація; б) оголошення представлення т ...