Суть використання міжпредметних зв’язків при вивченні розділу ”Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів”

Нова педагогіка » Міжпредметні звязки у процесі трудового навчання » Суть використання міжпредметних зв’язків при вивченні розділу ”Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів”

Сторінка 1

В процесі здійснення міжпредметного зв’язку трудового навчання з іншими шкільними предметами неможливо розглядати всі поняття і закономірності, які використовуються як наукові основи трудового процесу.

Проблема міжпредметних зв’язків взагалі має два підходи в їх реалізації. Перший з них передбачає усунення дублювання вивчення одних і тих самих зв’язків, понять в різних навчальних предметах, що здійснюються при розробці програм шкільних дисциплін. Другий – направлений на поглиблення і розширення знань і вмінь учнів по вивченому навчальному предмету. Він реалізується в процесі навчання учнів.

Основним методом виділення зв’язків між предметами в дослідах в 50-х роках був тематико-годинниковий (встановлення взаємозв’язків навчальних тем різних предметів з часом) з елементами логіко-понятійного аналізу (встановлення взаємозв’язків в розвитку основних понять, загальних для ряду предметів). Первинна класифікація міжпредметних зв’язків будувалась на часовому критерії: попередні, супроводжуючі і наступні зв’язки.

Практичне здійснення таких зв’язків сприяє систематизації знань, дозволяє спиратися на раніше вивчений матеріал, розглядати перспективи у вивченні знань.

Однак при вивченні навчальних програм порушувались раніше встановлені логіко-понятійні і часові координаційні зв’язки, знижувалась їх практична цінність і виникала потреба в пошуку більш надійних критеріїв, які відображають багатоаспектність міжпредметних зв’язків у навчанні.

Введена категорія типів міжпредметних зв’язків:

І тип – по спорідненим законам і теоріям;

ІІ тип – по методам експериментального дослідження;

ІІІ тип – світоглядного характеру;

ІV тип – розрахунково-вимірювального характеру.

Виявлена можливість встановлення міжпредметних зв’язків на основі не тільки загальності змістовних компонентів навчання (факти, поняття, закони, теорії, ідеї), а й загальності навчальних вмінь, способів діяльності вчителя і учнів.

Міжпредметні зв’язки на рівні видів навчальної діяльності встановлюються між загальними прийомами навчальної роботи, загальними способами рішення одноманітних навчальних задач (розрахунково-вимірювальних, графічних, конструктивно-технічних, творчих), загальними способами розумової, речової, образотворчої, художньої та інших видів діяльності, які здійснюються учнями.

Так, наприклад, креслення викрійок учні виконують в 5 класі, а предмет креслення починають вивчати тільки у 7 класі. Тому вчителю трудового навчання необхідно слідкувати за дотримуванням єдиних вимог під час виконання креслень, не допускати формування в учнів неправильних понять та вмінь, які на уроках креслення довелося б виправляти.

З уроків математики учні знайомі з мірами довжини, інструментами для їх вимірювання та побудовою креслень (тільки на площині). Під час знімання мірок учні вперше стикаються з обмірюванням об’ємних тіл. Тому увагу учнів необхідно звертати на те, що креслення викрійки швейного виробу є не проекцією, а розгорткою фігури на площині в натуральну величину. Щоб учні могли це усвідомити, варто використовувати прості моделі геометричних об’ємних тіл, виготовлені з паперу.

На уроках трудового навчання в навчальних майстернях, як і на інших уроках, треба привчати учнів до раціоналізації навчальної діяльності. Міжпредметні зв’язки повинні виключити дублювання матеріалу, якщо навіть він вивчався давно. Учні спроможні за завданням учителя самостійно повторити раніше вивчений матеріал з іншою предмета (за повторення слід виставляти оцінки), а на уроці трудового навчання має відбуватися не повторення, а поглиблення знань. Це особливо стосується теоретичного матеріалу.

Страницы: 1 2 3

Рекомендуємо почитати:

Поняття і визначення обдарованості у дітей
Обдарованість – значне, в порівнянні з віковими нормами, випередження в розумовому розвитку або винятковий розвиток спеціальних здібностей (музичних, художніх і ін.). Обдарованість дітей мо ...

Шляхи удосконалення монологічного мовлення учнів 5-9 класів
У статті узагальнено результати вивчення проблеми формування монологічного мовлення учнів у науковій і навчально-методичній літературі; показано шляхи використання методів навчання українсь ...

Вербальні засоби комунікації
Універсальним знаряддям міжособистісної взаємодії (у педагогічній практиці – вчителя з колегами, керівниками, учнями, їх батьками) є вербальна комунікація. Вербальна (лат. verbalis, від ver ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.edudirect.net