Вокально-артикуляційна техніка в галузі естрадного співу

Нова педагогіка » Вокально-артикуляційна техніка в галузі естрадного співу

Заработок на криптовалютах по сигналам. Больше 100% годовых!

Заработок на криптовалютах по сигналам

Трейдинг криптовалют на полном автомате по криптосигналам. Сигналы из первых рук от мощного торгового робота и команды из реальных профессиональных трейдеров с опытом трейдинга более 7 лет. Удобная система мгновенных уведомлений о новых сигналах в Телеграмм. Сопровождение сделок и индивидуальная помощь каждому. Сигналы просты для понимания как для начинающих, так и для опытных трейдеров. Акция. Посетителям нашего сайта первый месяц абсолютно бесплатно.

Обращайтесть в телеграм LegionCryptoSupport

Сторінка 3

Насамперед відзначимо, що взагалі мова італійців дійсно складає природні умови для якісного вокального оформлення звукового матеріалу, тому її недарма називають співучою. Цьому сприяє, по-перше, те, що для італійської манери вимови характерним є озвучення голосних з «вертикальною» та у досить «вузькою» артикуляцією, що створює сприятливі умови як формування високої вокальної позиції, так і для повного, «округлого» звучання та точної інтонації. По-друге – це усталене, незмінне звучання голосних, яке не залежить від особливостей подальших приголосних.

Названі вище мовленнєві особливості італійські методисти активно використовують, відпрацьовуючи з перших кроків навчання, поряд з диханням, навички вокальної артикуляції. Це дозволяє досягти ефективних результатів, які проявляються у лункому, ясному звучанні співацьких голосів, їх «повному», в округлому й одночасно близькому оформленню голосних, які завдяки цьому утримують повну форму, не деформуючись редукцією [1, 24].

Крім того, важлива особливість італійської мови присутність у її фонетичному складі значної кількості дзвінких та подвоєних сонорних приголосних, вимова яких потребує від голосних, що передують їм, високо піднятого піднебіння, активної артикуляції. Ще один важливий аспект – це техніка утворення приголосної «л»: в італійській вимові язик знаходиться у положенні «на піднебінні», дещо глибше, ніж у слов’янській, і це придає звуку більшої м’якості (G-lo-ria, jubi-la-te). Тому виконання італійською мовою відрізняється, з одного боку, особливою дзвінкістю, а з іншого – «м’якістю», співучістю.

Для виконавця має суттєве значення також те, що такі голосні, як «е» та «о» в італійській, можуть звучати «відкрито» та «закрито», тобто – озвучуються в різних варіантах. Природно, що ці особливості різних варіантів вимови безпосередньо впливають на спосіб їхнього озвучення. Так, буква «e» може виконуватись як звук «відкритий і світлий», подібний латинському «e», наприклад, у словах ferro (залізо), terra (земля), або як звук «закритий», «затемнений» «звужений», менш світлий, що трохи наближається до і, в словах vero (щирий), ferm (твердий). Різною є і технологія їхньої вимови, яка досягається варіюванням форми губ, розчину рота, положення язику та сили видиху.

Буква o теж має два звукових варіанти: один – «відкритий і світлий», як латинське o у словах porta (двері), soglia (поріг), інший «вузький» і схожий на звук а, в словах parole (слова), monte (гора). Аналогічним чином розрізняють вимову голосного і, як у слові scrivi (пишеш) та інший звук, що втратив частину звучання (тобто нескладовий, [j] – в bianco (білий) тощо.

Цікаво, що з цього приводу в Італії вже на початку XVІ століття досить активно підіймалося питання про необхідність увести додаткові букви, щоб забезпечити розрізнення звуків (фонем) та їхню правильну вимову. Це, наприклад, трактат Клаудіо Толомеі (Claudio Tolomei), виданий у 1544 р.: «Зауваження про флорентійську вимову» («Osservazioni per la pronunzia fiorentina»).

Врахування всіх цих деталей необхідне, якщо співак готує текст на італійській мові, тому і у процесі роботи над вокальною вимовою тексту важливо уточнювати особливості звукобудування та артикуляції цих голосних.

Важливість артикуляції, якісне формування кожної голосної добре усвідомлюються італійськими методистами, тому існує ціла низка спеціальних вправ, спрямованих на формування навичок артикуляції та звукоутворення, на ясну вимову тексту. Надання такого значення співвідношенню слова й мелодії втілюється і в формі завдань на досягнення органічності сполуки тексту та його вокального інтонування, тому важливим для італійських співаків є вміння не «штовхати» текст, а подавати його у «простій» мовній манері. В процесі роботи над усуненням недоліків італійські методисти рекомендують відпрацьовувати вимову, читаючи тексти з виразною артикуляцією, але без афектації, з декілька перебільшено активною подачею приголосних.

Продовжуючи традиції класичного вокалу, італійські педагоги, що працюють в естрадній галузі, приділяють суттєву увагу вільному володінню базовим компонентам співацької техніки: кантилені, витонченому філіруванню звуків наприкінці фраз, володінню широкою динамічною палітрою.

Зберігають свою значущість в підготовці італійських естрадних співаків і такі вимоги, як пружність досить активний рух губ, певна та усвідомлена позиція артикуляційного апарату, що відповідає тому або іншому голосному, причому це стосується і інтонування в пограничній зоні голосу та співу фальцетом.

Досвід роботи над формуванням вокально-естрадних навичок співака на початковому етапі навчання дає підстави стверджувати, що врахування методичних порад італійських методистів, застосування співацького досвіду кращих естрадних співаків Італії (Тотто Кутуньйо, Рікардо Фоллі та інших), сприяє формуванню у молодих виконавців якісних співацьких навичок. Так, у процесі впровадження експериментального дослідження в групі співаків, що навчалась на основі спеціально розробленої методики, у якій враховувались названі вище вимоги, якісні навички артикуляції та вокальної мови вдалось сформувати на протязі першого року занять у 91% досліджуваних. У той же час, в контрольній групі студентів, що навчались без використання спеціальних прийомів та методів, аналогічні результати були встановлені лише у 56%.

Страницы: 1 2 3 4

Рекомендуємо почитати:

Аналіз фактичного стану організації активного відпочинку у дошкільному навчальному закладі
Роботу по експериментальній частині дипломного дослідження ми проводили на базі дошкільного навчального закладу №46 „Подоляночка” міста Хмельницького. Колектив дошкільного навчального закла ...

Засоби музичної виразності як елементи музичної мови
В 4 класі в другому семестрі узагальнюється музично-слуховий досвід та знання учнів і на цій основі підводить їх до осмислення виразності музичної мови та своєрідності змісту музичних творі ...

Етапи формування монологічних умінь
В методиці навчання іноземних мов виділяють три етапи формування монологічних умінь. В основу кожного з них покладена якість висловлювання учнів, причому ця якість обов'язково веде до збіль ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.edudirect.net