Порівняльна характеристика експериментального вивчення легкої атлетики

– на реалізацію усіх компонентів навчально-методичної роботи в школі;

– навичок проведення уроків для школярів різного віку.

Загалом оцінки за методичну підготовленість студентів експериментальних групах вищі, ніж у контрольних. Так методична підготовленість студентів усіх курсів ІФК контрольних груп оцінена на

3,44 ± 0,09 бала, а експериментальних груп – 4,24 ± 0,09 бала (p  0,05).

5. Перевірка рівня засвоєння методичних знань та умінь засвідчує, що запропонована експериментальна методика у звичайних умовах педагогічної практики в школі показала її ефективність. Узагальнюючі оцінки за проведення різних форм навчальної діяльності в школі у студентів експериментальних груп (за всіма контрольними вимірами одиниць аналізу підрахунку) значно вищі й достовірніші (p < 0,05), ніж у контрольних (p > 0,05).

Доцільною активно-пізнавальною діяльністю студентів з методики засвоєння шкільних легкоатлетичних видів є: проведення частини практичних занять безпосередньо у загальноосвітніх або спортивних школах для виконання конкретних завдань; виконання практичних завдань пов’язаних із виникненням і реалізацією конкретних ситуаційних завдань; самостійне вивчення літературних джерел за темою занять, в якому передбачено виконання творчої письмової роботи; самостійне написання основних документів планування; взаємоперевірка планів-конспектів, в яких необхідно було не тільки вказати помилку, але і дати свій варіант відповіді; обґрунтування запитань в окремих темах знаннями із суміжних дисциплін – соціальних, медико-біологічних, психолого-педагогічних; перегляд і аналіз відеозаписів уроків провідних викладачів, учителів і тренерів, та проведення методичних конференцій (проект уроку, урок в уроці, аналіз якості уроку).

Рекомендований зміст самостійної роботи складає: підбір та систематизація засобів навчання техніки легкоатлетичних вправ; робота над оволодінням технікою видів легкої атлетики та рухових здібностей; підбір комплексів загальнопідготовчих та спеціальних вправ для підготовчої частини занять; виконання завдань, які спрямовані на виправлення помилок під час бігу, стрибків і метань; підготовку до практичних занять; вивчення основної й додаткової літератури, методичних розробок та інших методичних матеріалів; участь в організації та суддівстві змагань.

Розвитку самостійної освітньої діяльності студентів сприяє також розробка методичних карток, де пропонується тема і техніка виконання легкоатлетичної вправи (малюнки ООТ), а також спеціальна література. Студенти самостійно доповнюють інші розділи картки, підбирають загальнорозвиваючі та спеціальні вправи, виявляють можливі помилки і способи їх виправлення.

Для проведення захисту проекту уроку, студентам задаються вихідні параметри для проектування: зазначається посібник, вказується тип уроку, визначається контингент учнів, подаються індивідуальні особливості учнів, їх мотивація. Крім того, мікрогрупам студентів, які розробляють проекти уроків, надається алгоритм підготовки занять: ознайомитися з програмами фізичної культури; вивчити зміст посібника; виділити основні поняття, з якими необхідно ознайомити учнів, і основні теоретичні відомості; сформувати основні завдання уроку; спроектувати діяльність учнів, яка дозволить їм вивчити головні поняття, набути уміння й навички, які необхідно засвоїти.

На практичних заняттях, під час проходження програмного матеріалу з шкільних легкоатлетичних видів, планується навчання одному або двом видам легкої атлетики і моделюється урок тривалістю 45 хвилин. Наступна частина ­ для вивчення теоретичного матеріалу, самопідготовці, контролю, розвитку рухових здібностей. Проводять заняття два викладачі, один із них керує роботою студентів по засвоєнню практичної частини програми, а інший – теоретичною підготовкою, виконує усне, письмове, тестове опитування з техніки та методики навчання легкоатлетичним вправам. При вивченні кожної нової теми студенти отримують завдання самостійно опрацювати її за літературними джерелами із складанням розгорнутого плану-конспекту. На початку наступного заняття проводиться аналіз цього матеріалу з практичним навчанням студентів.

Контроль навчально-методичного процесу також здійснювався в різних формах: опитування студентів (усне, письмове); виконання практичних завдань, оцінювання знань та реалізації їх у педагогічних діях (складання комплексних вправ, підбір рухливих ігор, підготовка бесіди, написання положення про змагання); групове опитування для повторення й закріплення матеріалу після засвоєння розділу програми; тестова форма, що передбачає оцінку за швидкість та точністю відповіді на питання типу „так" чи „ні" для визначення рівня розвитку знань за різними темами; експрес-опитування для оперативного контролю за короткий час (5­7 хв). На практичних заняттях оцінювалась техніка виконання вправи, пояснення, уміння організувати учнів, виявляти помилки і виправляти їх, використовувати різні методи навчання легкоатлетичних вправ, врахування вікових, статевих та індивідуальних особливостей учнів.

Рекомендуємо почитати:

Використання моделювання в хімії
На думку більшості видатних хіміків, у тому числі лауреата нобелівської премії Р. Сиборга, теоретичне моделювання є основним методом пізнання в хімії. Сутність хімічних явищ прихована від б ...

Методика і організація проведення педагогічного експерименту
Основна мета експериментального дослідження - експериментальна перевірка ефективності застосування комп’ютерних технологій навчання учнів старших класів у позашкільній роботі, що забезпечує ...

Етапи та вправи для навчання граматики у школі
Етапи формування активного граматичного мінімуму 1. Ознайомлення учнів з новою граматичною структурою (ГС) 1. Демонстрація вчителем нової ГС в ситуації – пояснення функції нової ГС 2. Перев ...