Порівняльна характеристика експериментального вивчення легкої атлетики

Нова педагогіка » Методична підготовка з легкої атлетики майбутніх учителів фізичної культури » Порівняльна характеристика експериментального вивчення легкої атлетики

Сторінка 2

Так, студенти експериментальної групи другого курсу ІФК досягли покращення з підготовки і якості конспекту уроку на 38,31%, проведення підготовчої частини уроку на 31,15% і методики навчання техніки метання малого м’яча з розбігу на 36,27%, p < 0,05). Менше зростання відбулося з методики навчання техніки бігу на короткі дистанції на 29,97%, стрибка в довжину „зігнувши ноги" на 25,67%, стрибка у висоту „переступанням" на 25,07%, естафетного бігу на 21,63% та навчально-методичної роботи в школі на 17,96%, p < 0,05. Лише з проведення підготовчої частини уроку відбулося незначне зростання у студентів контрольної групи на 0,92% при p > 0,05.

Якість знань у студентів експериментальної групи третього курсу ІФК, значно зросла з методики навчання техніки бігу на середні дистанції (33,43%) і кросового бігу (26,68%), штовхання ядра (23,63%), метання гранати з розбігу (23,61%), підготовки і якості конспекту уроку (27,29% і p < 0,05). Дещо менший ріст зафіксовано з проведення уроку в цілому для учнів середніх класів (18,42%) та навчально-методичної роботи в школі (13,06%, p < 0,05). У студентів контрольної групи приріст результатів відбувся лише з підготовки і якості конспекту уроку (1,85% і p > 0,05).

На 16,35% відбувся ріст результатів у студентів експериментальної групи четвертого курсу ІФК з підготовки і якості конспекту уроку (p < 0,05). Якість знань із методики навчання техніки потрійного стрибка й проведення уроку в цілому для учнів старших класів зросли у студентів відповідно на 14,94% і 10,10% при p < 0,01. На 7,94% зросла якість навчально-методичної роботи в школі (p < 0,05).

У студентів контрольної групи зростання якості знань відбулося із проведення уроку в цілому для учнів старших класів (1,74%), підготовки і якості конспекту уроку (0,54%), навчально-методичної роботи в школі (1,16% і p > 0,05).

Таким чином, результати дослідження показують, що студенти експериментальної групи всіх курсів мають вірогідно вищий рівень методичної готовності, ніж контрольної. Це свідчить про ефективність розробленої експериментальних методик й можливість їх впровадження у підготовку майбутніх учителів фізичної культури.

1. Аналіз науково-методичної літератури засвідчив, що порівняння навчальних програм з дисципліни „Теорія і методика викладання легкої атлетики", котрі використовуються у вищих педагогічних навчальних закладах III–IV рівнів акредитації, показало, що на вивчення шкільних легкоатлетичних видів недостатньо відводиться часу (від загальної кількості годин): на лекції – 13,9%, семінарські заняття – 7,8% і методичні заняття – 3,1%. На практичні заняття передбачено 70,2%, на вивчення окремого виду – 5%. Для формування професійних знань, умінь і практичних навичок майбутніх вчителів фізичної культури необхідно передбачати той факт, що даний обсяг знань є актуальним для програми загальноосвітніх навчальних закладів „Основи здоров’я і фізична культура", також дозволяє надати теоретико-методичні знання, сформувати практичні вміння виконувати і оцінювати засвоєння техніки легкоатлетичних вправ, діагностувати рівень розвитку фізичної підготовленості та ефективно використовувати засоби фізичного виховання.

2. У процесі дослідження встановлено, що загальний рівень методичної підготовленості студентів другого курсу СумДПУ становить у середньому

3,33 ± 0,07 бали, третього курсу ­ 3,36 ± 0,06 бали і четвертого курсу ­

3,74 ± 0,07 бали, як видно результати не відповідають cучасним вимогам до високого рівня підготовки вчителя фізичної культури.

3. Експериментальна програма оптимізації засвоєння шкільних легкоатлетичних видів характеризується системою зміни методів викладання, що включає сучасні форми, методи й засоби навчання (проблемні ситуації, проблемні завдання, ділові й рольові ігри, моделювання, проект уроку, урок в уроці, аналіз уроку, рейтингова система), які спрямовані на особистісно-орієнтований розвиток студентів, формування їхньої професійної самосвідомості і педагогічного мислення.

4. Аналіз експериментальних груп після експерименту показав, що запропонована методика засвоєння шкільних легкоатлетичних видів вплинула на формування:

– знань з методики навчання техніки бігу на короткі дистанції, бігу на середні дистанції, кросового бігу, стрибка у довжину способом „зігнувши ноги" відповідно (від 1,01 до 1,08 балів), (p < 0,05);

Страницы: 1 2 3

Рекомендуємо почитати:

Стан проблеми формування пізнавального інтересу в учнів засобами практичної спрямованості в школі
Практичну спрямованість курсу зведено в програмі до традиційних «Значення у природі та житті людини». Можливості для посилення практичного спрямування знань мають багато тем курсу, але брак ...

Закон збереження електричного заряду
Не всі явища в природі можна зрозуміти і пояснити на основі використання понять і законів механіки, молекулярно-кінетичної теорії будови речовини та термодинаміки. Досить звернути увагу на ...

Закріплення уміння учнів четвертого класу писати каліграфічно
Формування графічних навичок письма завершується в цілому в 4 класі. Тут учні намагаються самі писати якомога швидше, безвідривно сполучати елементи у буквах і поєднувати букви у складах і ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net