Методика засвоєння шкільних видів легкої атлетики

Нова педагогіка » Методична підготовка з легкої атлетики майбутніх учителів фізичної культури » Методика засвоєння шкільних видів легкої атлетики

Сторінка 2

Для методичної картки пропонувалася тема і техніка виконання легкоатлетичної вправи (малюнки ООТ), також спеціальна література. Студенти самостійно заповнювали інші розділи картки, підбирали загальнорозвиваючі та спеціальні вправи, виявляли можливі помилки і способи їх виправлення. Реалізація такого методичного підходу показала, якщо на першому курсі студенти відчували труднощі у підборі необхідної літератури, то на старших – в інтерпретації педагогічних явищ і формалізації методичних узагальнень.

Ділові ігри, правила яких побудовані у відповідності з комплексною програмою фізичного виховання, і визначені умови уроку, дали можливість залучати до ігор студентів із різним рівнем знань. Під час проведення гри ми ставили два завдання: опанування методики навчання легкоатлетичного виду на уроці й формування поведінки учителя в педагогічній ситуації. Гра починалася з повідомлення її мети і завдань, знайомства з ходом гри, інструктажу студентів, розподілу на групи в 4—5 осіб, старших груп обирали самі студенти. Кожна група отримувала комплект зразка плану-графіка розподілу програмового матеріалу з фізичної культури VII–Х класів. План-графік заздалегідь розроблявся самими студентами. Друге завдання вирішувалось таким чином: кожна група отримувала картку, в якій була описана педагогічна ситуація і поданий набір можливих рішень. Після обговорення між собою, кожна команда відповідала. Спочатку один студент, а потім його відповідь доповнювали інші. Учасники інших груп могли задавати питання доповідачу. Після цього інша група починала свою відповідь і т.д.

Викладач стежив за правильністю відповідей, за дисципліною, давав правильну відповідь на питання, коли студенти помилялися. Допомагав студентам дійти до правильних висновків. Підсумовуючи гру, він також аналізував уміння студентів використовувати план-графік для вирішення завдань уроку, оцінював діяльність студентів на занятті.

Перед проведенням захисту „проекту уроку" нами подавалися вихідні параметри для проектування: зазначався посібник, за яким має проводитися заняття, вказувався тип уроку (навчальний, тренувальний, контрольний), визначався контингент учнів (сільської школи, гімназійний клас та ін.), подавалися індивідуальні особливості учнів, їх мотивація. Крім того, мікрогрупам студентів, які розробляли проекти уроків, надавали алгоритм підготовки занять: ознайомитися з програмами фізичної культури; вивчити зміст посібника; виділити основні поняття, з якими необхідно ознайомити учнів, і основні теоретичні відомості; сформувати основні завдання уроку; спроектувати діяльність учнів, яка дозволить їм вивчити головні поняття, набути уміння й навички, які необхідно засвоїти. Оцінювання проектів проводилася за такими критеріями: раціональна послідовність дій, що вивчалася у технологічній ланці, доцільність дії, якій навчають; діагностична мета уроку; забезпеченість учнів навчальними матеріалами і технічними засобами, наочними посібниками; оптимальність навантаження і різнобічна діяльності на уроці.

У процесі вивчення змісту методичного матеріалу на заняттях „урок в уроці", показувався фрагмент навчального заняття. Частина студентів виконували роль учнів. Один студент веде урок, а підготовку його здійснювали чотири-п’ять студентів. При цьому один студент готує наочне приладдя, другий підбирає навчальні завдання, третій – популярний матеріал, четвертий розробляє сценарій.

З метою методичної активізації діяльності студентів нами розроблена система організації й проведення аналізу якості практичного уроку. Для цього визначалися шість розділів, які включали в себе 5—7 питань. Запитання кожного розділу розміщені на окремих картках. Така картка студентові вручається перед початком уроку. Він знайомиться із змістом питань і повертає картку викладачеві. Потім після закінчення уроку він знову отримує свою картку й аналізує якість проведеного уроку. Перший розділ характеризує форму й зміст конспекту уроку. Другий – підготовку й організацію проведення уроку. Третій – методику проведення підготовчої частини уроку. Четвертий – методику проведення основної частини уроку. П’ятий – вимоги, які пред’являються викладачу. Шостий – підсумкова оцінка якості проведення уроку. Дана система підготовки, аналізу й оцінки проведення практичного уроку студентами в навчальному процесі дозволила не тільки значно підвищити активність студентів, але й рівень їх знань викладацької діяльності.

Страницы: 1 2 3 4 5

Рекомендуємо почитати:

Компетенція дизайнера
Споживча цінність будь-якого виробу значною мірою створюється дизайнером. Крім естетичних функцій, що привертають увагу покупців, дизайнерська обробка здатна вирішувати задачі зі збільшення ...

Інноваційні методи і форми проведення семінарських занять
У сучасній педагогіці існує багато різноманітних форм та методів інноваційного навчання, спрямованих на якісне засвоєння знань студентами, розвиток їх розумової діяльності, виявлення умінь ...

Величини, їх вимірювання і властивості
Поняття величини вперше виникло в філософії і пов’язувалось з дійсним числом. Арістотель писав, що та чи інша кількість є множиною, якщо її можна перелічити, і є величиною, якщо її можна ви ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net