Психолого-педагогічна характеристика категорії обдарованих дітей

Нова педагогіка » Спільна робота школи та сім’ї у вихованні обдарованих дітей » Психолого-педагогічна характеристика категорії обдарованих дітей

Заработок на криптовалютах по сигналам. Больше 100% годовых!

Заработок на криптовалютах по сигналам

Трейдинг криптовалют на полном автомате по криптосигналам. Сигналы из первых рук от мощного торгового робота и команды из реальных профессиональных трейдеров с опытом трейдинга более 7 лет. Удобная система мгновенных уведомлений о новых сигналах в Телеграмм. Сопровождение сделок и индивидуальная помощь каждому. Сигналы просты для понимания как для начинающих, так и для опытных трейдеров. Акция. Посетителям нашего сайта первый месяц абсолютно бесплатно.

Обращайтесть в телеграм LegionCryptoSupport

Сторінка 2

Психологам відомі парадокси, коли не збігаються основні складники в структурі обдарованості: успішність (в оволодінні діяльністю, у навчанні), кмітливість (розум) і творчість. Тому диференціація нових концепцій обдарованості привела до того, що деякі автори виділяють такі типи обдарованості: загальну інтелектуальну, академічну, розумову (інтелектуальну), творчу (креативну), художню тощо. Діти із загальною обдарованістю швидко оволодівають інформацією, легко її запам'ятовують і оперують нею як робочим інструментом у багатьох галузях знань – їх вважають ерудитами.

Академічна обдарованість виявляється в успішному вивченні окремих предметів і є більш вибірковою. Яскраво виражена вибірковість прагнень учня дає високі результати у відносно вузькій галузі. Прикладом академічної обдарованості є математична спрямованість розуму, математичний мозок (mathematicbrain). Інтелектуальну обдарованість М. Холодна визначає як рівень розвитку і тип організації індивідуального ментального досвіду, що забезпечують можливість творчої інтелектуальної діяльності. Тобто йдеться вже про креативність, що пов'язана із створенням суб'єктивно і об'єктивно нових ідей, нешаблонністю підходів до розв'язання проблеми, легким сприйняттям нового, руйнуванням стереотипів тощо. Нині особливої актуальності набуває творчий або креативний тип обдарованості. Критерієм творчості є здатність до продукування ідей, а також ставлення до процесу їх створення у межах проблемних ситуацій. Деякі науковці, щоправда, вважали непотрібним виділяти творчу обдарованість у самостійний вид. Зокрема, О.Матюшкін наполягав, що обдарованість завжди творча, якщо немає творчості, то не варто говорити про обдарованість. Іншими словами креативність є невід'ємним елементом усіх видів обдарованості, останні не можна уявити окремо від творчого компонента. Проте більшість вчених обстоюють правомірність існування творчої обдарованості як самостійного виду. Вони доводять, що обдарованість характеризується здатністю продукувати нові ідеї, винаходи. До того ж творча обдарованість навіть породжує інші види обдарованості.

Діти з творчим інтелектом пропускають інформацію через призму власного бачення світу, їм важче навчатись, засвоюючи чужий досвід, а легше створювати своє. Креативність – рівень творчої обдарованості, здатність до творчості, яка становить відносно стійку характеристику особистості. Спочатку креативність розглядалась як функція інтелекту і рівень його розвитку, зафіксований різними тестами. Інтелект ототожнювався з рівнем креативності. Пізніші дослідження (М.Волах, Н.Коган, А.Воронін) підтвердили незалежність факторів інтелекту та креативності, точніше їх кореляцію. Так, Е.Торренс вважає, якщо IQ нижче 115-120 («інтелектуальний поріг»), то інтелект і креативність становлять єдиний фактор, а якщо IQ вище 120, то творчі здібності стають незалежною величиною.

Важливим етапом у вивченні креативної обдарованості стали ідеї Д.Гiлфорда про існування самостійних і відмінних форм інтелектуальної активності – конвергентне (логічне, лінійне, векторне) і дивергентне (що розходиться в різних напрямках одночасно, алогічне) мислення. Креативність як особливий вид творчого мислення він узяв за принцип визначення обдарованості. За основу ж креативності – процеси дивергенції, перетворення та імплікації . Більшість тестів креативності, укладених пізніше Е.Торренсом, були зорієнтовані на виявлення саме дивергентного мислення. Дивергентне мислення – інваріантне, найчастіше інтуїтивне відрізняється від конвергентного – логічного і послідовного (розв'язування конкретної проблеми).

Дивергентне мислення має свої особливості: воно спрямоване на пошук нез'ясованого, виходить за межі стандарту, шукає невідомих шляхів, чутливе до схожості і різниці між об'єктами, знаходить декілька варіантів вирішення певної проблеми, намагається з нових позицій, в новому ракурсі поглянути на відоме й застаріле.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Рекомендуємо почитати:

Нерівність трикутника
Якщо точки й різні, то відстанню між ними називається довжина відрізку . Якщо точки й збігаються, то відстань між ними приймається рівною нулю. Теорема 8.1 (нерівність трикутника). Які б не ...

Поняття комунікативної компетентності та комунікативного підходу у навчанні іноземних мов
Основною метою навчання іноземних мов в загальноосвітній школі є розвиток здібностей учнів використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу. Як за ...

Підготовка вчителя до уроку економіки
Підготовка до уроку потребує глибокого продумування кожного його структурного елемента і може відбуватися в такій послідовності: Формулювання мети і завдань уроку. Мета уроку має бути: осві ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.edudirect.net