Класифікація методів навчання та критерії їх оптимального вибору

Так як деякі методи повязані між собою, то виникає потреба в їх класифікації. У сучасних умовах накопичено достатній дослідницький матеріал, і тому зявились реальні можливості для узагальнення та систематизації уявлень про методи навчання. Дослідженнями встановлено, що усвідомлення вчителем цілісного підходу до класифікації методів навчання має особливе значення у здійсненні практичних завдань оптимізації їх вибору. В дидактиці існує декілька класифікацій методів навчання. Але майже всі з них будуються на основі однієї з істотних ознак методу навчання і кожна з них може бути оптимальною лише стосовно окремих сторін навчально-виховного процесу. Тому в історії педагогіки були спроби створити такі класифікації, які б в основі мали не одну, а дві чи й більше істотних ознак і через те повніше відображали б практичні потреби школи.

Незалежно від ролі, яку приписують тим чи іншим методам навчання, ні один з них, використаний сам по собі, не забезпечує потрібних результатів. Успіхів в дидактичній роботі можна досягнути лише при використанні багатьох методів, оскільки ні один з них не є універсальним.

Складним і таким, що викликає постійні дискусії серед педагогів є питання про класифікацію методів навчання.

Класифікація методів навчання — це упорядкована за певною ознакою система, яка в силу надзвичайної рухливості такої динамічної системи, як сучасна освіта, сама повинна віддзеркалювати цю рухливість, враховуючи зміни, що відбуваються у практиці використання методів.

Методи навчання можуть бути представлені у різних видах класифікацій з урахуванням їх практичних функцій, можливостей та організації навчальної взаємодії педагогів та студентів (рис. 1.1). Однак цілісний процес навчання забезпечується єдиною класифікацією методів навчання, яка в узагальненому вигляді включає в себе усі інші класифікаційні характеристики методів.

Рис. 1.1 Методи навчання та їх обґрунтування

В сучасній педагогіці існує декілька класифікацій методів навчання.

Заслуговує на увагу класифікація, яку висунули І.Я.Лернер та М.М.Скаткін, розробляючи методи навчання, виходячи із характеру навчально-пізнавальної діяльності учнів та студентів щодо оволодіння навчальним матеріалом. З цієї точки зору вони виділили такі методи:

пояснювально-ілюстративний: лекція, розповідь, пояснення, робота з літературою, демонстрація відеофільмів, кінофрагментів, діафільмів тощо;

репродуктивний: відтворення дій щодо застосування знань на практиці, діяльність за алгоритмом, програмування;

проблемний виклад матеріалу, що вивчається;

частково-пошуковий (евристичний) метод;

дослідницький, коли студенти виконують пізнавальне завдання, яке вони вирішують самостійно, підбираючи для цього необхідні методи та користуючись допомогою викладача.

За класифікацією М.О.Данилова та Б.П.Єсипова методи навчання можна розподілити на такі групи:

методи одержання нових знань;

методи формування вмінь та навичок;

методи перевірки та оцінки знань, умінь, навичок.

На думку І.Ф.Харламова, можна виділити такі групи методів навчання:

усного викладання знань викладачем та активізація пізнавальної діяльності студентів;

закріплення матеріалу, що вивчається;

самостійної роботи студентів щодо осмислення та засвоєння нового матеріалу;

навчальної роботи щодо застосування знань на практиці і вироблення вмінь та навичок;

перевірки та оцінки знань, вмінь та навичок студентів.

В.А.Онищук пропонує виділити п’ять методів навчання:

комунікативний;

пізнавальний;

перетворюючий;

систематизуючий;

контрольний.

Вченими-дидактами зроблені численні спроби створення бінарних та полінарних класифікацій методів навчання, у яких останні ґрунтуються на основі двох або більше загальних ознак.

Бінарна класифікація методів навчання М.І.Махмутова побудована на сполучені (табл.1.1):

методів викладання;

Рекомендуємо почитати:

Педагогічні умови розвитку конструктивного мислення у школярів
Результати науково-психологічних досліджень, проведених за методикою викладання малюнка готовими формами, показали, що конструктивне мислення у дітей молодшого шкільного віку не виникає як ...

Прийоми формування лексичної компетенції учнів у процесі класної самостійної роботи
Знання іноземної мови асоціюється із значенням слів, в той час як володіння мовою – з лексичними навичками, які саме й забезпечують функціонування лексики у спілкуванні. Отже, лексичні нави ...

Історико-педагогічні витоки проблеми організації самостійної роботи учнів
Перші наукові педагогічні дані щодо самостійного учіння були здебільшого частиною філософії, яка на той час об’єднувала всі знання про природу, людину і суспільство. Так, філософи античност ...