Методика діагностики розвитку мовлення дітей раннього віку

Нова педагогіка » Методика діагностики та корекції порушень комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей раннього віку » Методика діагностики розвитку мовлення дітей раннього віку

Сторінка 5

Результати виконання завдань, спрямованих на дослідження рівня сформованості експресивного мовлення, підтвердив, що більшість дітей експериментальної групи виявили досить високий рівень сформованості умінь самостійної мовленнєвої діяльності: значно збільшився активний словниковий запас малюків, діти оволоділи засобами граматизації, стало більш досконалим фонетичне оформлення та складова структура слів, покращився кількісний та якісний склад фразового мовлення дітей.

На основі отриманих показників сформованості імпресивного та експресивного мовлення дітей раннього віку нами було окреслено загальні рівні мовленнєвого розвитку зазначеної категорії дітей в експериментальній та контрольній групах, для визначення яких ми використовували такі ж розрахунки, що і під час констатувального етапу дослідження. Нами було отримано наступні результати.

Високий рівень мовленнєвого розвитку (вікова норма) було виявлено у 13 (79%) дітей експериментальної і тільки у 3 (18%) малюків контрольної груп.

Середній рівень мовленнєвого розвитку (уповільнення темпу оволодіння мовленням) показали 2 (13%) дітей експериментальної групи та 9 (55%) дітей контрольної групи.

Низький рівень мовленнєвого розвитку (затримка формування мовленнєвої функції) виявлено у 1 (8%) малюків експериментальної групи, в контрольній ці показники значно більші – 4 (27%) дітей. Порівняльний аналіз даних подано на рисунку 1, де ЕК – діти експериментальної групи, КК – діти контрольної групи.

Рис. 1. Рівні сформованості мовлення дітей раннього віку (у%)

мовленнєвий уміння ранній вік

Аналіз одержаних результатів оволодіння дітьми експериментальної групи мовленнєвою функцією порівняно з дітьми контрольної групи підтвердив, що малюки експериментальної групи, де навчання проводилося за розробленою нами методикою, припускались значно меншої кількості помилок під час виконання діагностичних завдань.

Проведене експериментальне дослідження засвідчує, що завдяки послідовній та систематичній розвивальній роботі діти раннього віку із затримкою мовленнєвого розвитку експериментальної групи значно підвищили свій рівень мовленнєвого розвитку на відміну від дітей контрольної групи, які показали низькі результати сформованості мовленнєвої функції.

З метою перевірки ефективності формувального експерименту було проведено статистичний аналіз отриманих даних, котрі засвідчили вірогідність результатів дослідження та підтвердили ефективність запропонованої методики формування мовленнєвої функції у дітей раннього віку із затримкою мовленнєвого розвитку.

На основі проведеного дослідження нами були зроблені наступні висновки.

Науково-теоретичний аналіз психолого-педагогічної, лінгводидактичної та спеціальної літератури, сучасних підходів до виховання і навчання дітей раннього віку засвідчує посилений інтерес науковців і практиків до проблеми виявлення і подолання порушень мовленнєвого розвитку зазначеної категорії дітей. Дослідження зазначеної проблеми здійснюється у декількох напрямах: клінічному – розроблено методи діагностики мовленнєвого розвитку дітей з перинатальним пошкодженням центральної нервової системи; психологічному – адаптовано методики дослідження пам’яті, уваги, мислення, зорово-просторового гнозису і праксису, конструктивного праксису в дітей раннього віку з порушеннями мовленнєвого розвитку; психолінгвістичному – окреслено методи дослідження особливостей формування мовленнєвої діяльності у дітей перших років життя; дефектологічному – укладено методики дослідження особливостей мовленнєвого розвитку дітей з церебральним паралічем, дітей з вадами слуху, дітей з порушенням інтелектуального розвитку. У результаті такого аналізу було з’ясовано причини виникнення відхилень у розвитку мовленнєвої функції, особливості вияву мовленнєвих порушень на ранніх етапах життя дитини, враховано пошуки методів діагностики цих станів та шляхів їх корекції, а також відзначено недостатню розробленість методичних підходів у вітчизняній корекційній педагогіці та лінгводидактиці.

Аналіз педагогічної практики свідчить про те, що в системі дошкільної спеціальної освіти з дітьми раннього віку майже не проводиться цілеспрямована послідовна робота з діагностики і подальшої корекції відхилень мовленнєвого розвитку, в дошкільних закладах відсутні логопедичні групи для дітей раннього віку, не розроблено методичний аспект корекційно-розвивального навчання зазначеної категорії дітей.

У процесі дослідження виявлено досить низький рівень сформованості мовленнєвих умінь та навичок у більшості обстежених дітей перших років життя. Одержані дані свідчать про необхідність створення спеціальної методики, спрямованої на раннє виявлення порушень формування мовленнєвої функції та організацію відповідного корекційно-розвивального навчання з урахуванням індивідуальних, вікових особливостей, стану мовленнєвої діяльності та потенційних можливостей дітей раннього віку.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Екологічне виховання школярів в умовах табірного життя
В літньому таборі повинна бути форма екологічного виховання учнів, мета якого розвинути у дітей і підлітків здатність чуйно ставитися до природи, передбачувати наслідки своїх дій, розуміти ...

Сімейне виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування в прийомних сім’ях
Усиновлення, опіка та піклування над дітьми – перевірені часом форми сімейного виховання дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, тоді як альтернативні форми, що набули р ...

Механізми реалізації прав дитини в Україні
Сьогодні вже недостатньо просто змінювати світ в інтересах дітей, сьогодні вже йде мова про те, щоб змінювати світ разом з дітьми. Для цього треба слухати, що кажуть молоді люди, треба нада ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net