Методика діагностики розвитку мовлення дітей раннього віку

Нова педагогіка » Методика діагностики та корекції порушень комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей раннього віку » Методика діагностики розвитку мовлення дітей раннього віку

Сторінка 3

Високий рівень розвитку мовлення (вікова норма) виявлено у 3-х дітей (27% від 11) віком 1 р. 1 м. – 1 р 3 м., у 4-х (40% від 10) – віком 1 р. 4 м. – 1 р. 6 м., у 15-ти малюків (48% від 31) віком 1 р. 7 м. – 2 р., у 6-ти (33% від 18) віком 2 р. 1 м. – 2 р. 3 м., у 7-ми (33% від 21) віком 2 р. 4 м. – 2 р. 6 м. та у 14-ти дітей (50% від 28) віком 2 р. 7 м. – 3 р.

Середній рівень розвитку мовлення (уповільнений темп розвитку мовлення) наявно в 4-х дітей (36% від 11) віком 1 р. 1 м. – 1 р 3 м., у 3-х (30% від 10) – віком 1 р. 4 м. – 1 р. 6 м., у 10-ти малюків (32% від 31) віком 1 р. 7 м. – 2 р., у 7-ми дітей (39% від 18) віком 2 р. 1 м. – 2 р. 3 м., у 11-ти (52% від 21) віком 2 р. 4 м. – 2 р. 6 м. та у 13-ти дітей (46% від 28) віком 2 р. 7 м. – 3 р.

Низький рівень розвитку мовлення (затримка мовленнєвого розвитку) виявлено нами у 4-х дітей (36% від 11) віком 1 р. 1 м. – 1 р. 3 м., у 3-х (30% від 10) – віком 1 р. 4 м. – 1 р. 6 м., у 6-ти малюків (19% від 31) віком 1 р. 7 м. – 2 р., у 5-ти дітей (28% від 18) віком 2 р. 1 м. – 2 р. 3 м., у 3-х (14% від 21) віком 2 р. 4 м. – 2 р. 6 м. та у 1-го малюка (4% від 28) віком 2 р. 7 м. – 3 р.

Таким чином, ми отримали такі результати: мовленнєвий розвиток 49 (41% від 119) малюків раннього віку відповідав високому рівню, у 48 дітей (40% від 119) – середньому і в 22 малюків (19% від 119) рівень сформованості мовленнєвої функції відповідав низькому рівню. Результати дослідження анамнестичних даних дали можливість виділити серед дітей з порушеним темпом формування мовленнєвої функції такі групи: діти з відхиленнями мовленнєвого розвитку резидуально-органічного генезу – 44 (63% від 70 малюків); діти з відхиленнями мовленнєвого розвитку психогенного генезу – 5 (7% від 70); діти з відхиленнями мовленнєвого розвитку внаслідок соматичної ослабленості – 9 (13% від 70); діти з відхиленнями мовленнєвого розвитку не з’ясованого генезу – 12 (17% від 70).

Якісний аналіз стану сформованості мовлення в обстежених дітей виявив у більшості з них значне відставання розвитку імпресивного та експресивного мовлення.

Одержані результати дали підставити не тільки констатувати незадовільний стан сформованості мовленнєвої функції в дітей раннього віку, а й стали підставою для розробки змісту та методики корекційно-розвивального навчання, спрямованого на подолання затримки мовленнєвого розвитку зазначеної категорії дітей.

У процесі теоретичного аналізу спеціальної науково-методичної літератури та результатів констатувального етапу експериментального дослідження нами було зроблено припущення, що за умови спеціально розробленої методики стимуляції й корекції мовлення дітей раннього віку можна якісно підвищити їх загальний рівень мовленнєвого розвитку.

Під час розробки методики роботи з дітьми раннього віку ку ми керувалися положеннями про закономірності мовленнєвого розвитку дітей раннього віку (А.М.В.І. Бельтюков, Л.С. Виготський, О.М. Гвоздєв, Д.Б. Ельконін, О.О. Леонтьєв, О.Р. Лурія, Ф.О. Сохін, Т.Н. Ушакова), згідно з якими мовлення дитини розвивається в результаті генералізації мовних явищ, сприйняття мовлення дорослих та власної мовленнєвої активності; орієнтування дитини в мовних явищах створює умови для самостійного розвитку мовлення; провідним завданням під час розвитку мовлення є формування мовних узагальнень й елементарного усвідомлення явищ мови та мовлення. В основу розробленої методики було покладено одне з провідних положень про те, що мовленнєві порушення в ранньому віці є зворотними, це зумовлено значною пластичністю дитячого мозку, і своєчасно надана допомога у більшості випадків дозволяє попередити тяжкі форми мовленнєвого недорозвинення (Л.О. Бадалян, Л.С. Виготський, Л.Т. Журба, В.В. Лебединський, О.М. Мастюкова, І.А. Скворцов, О.В. Тимоніна).

Розробляючи методику навчального експерименту ми керувалися як загальнодидактичними принципами, відповідно з якими проводиться виховання і навчання дітей в загальноосвітніх дошкільних закладах (В.В. Гербова, К.П. Короткова, Г.М. Ляміна, О.С. Ушакова), так і принципами розвивальної роботи з формування мовленнєвої діяльності, а саме: максимальної особистісної спрямованості корекційного впливу; пріоритетної орієнтації на психічні функції, що нормально розвиваються у дітей; комунікативної спрямованості корекційно-розвивального впливу; комплексного підходу до корекції й розвитку мовлення; сенсорно-лінгвістичного розвитку (Є.І. Тихеєва); взаємозв’язку процесу формування повноцінного мовленнєвого спілкування і поведінки дитини; поетапного розвитку мовлення; створення максимальної мовленнєвої активності дітей на заняттях (А.М. Богуш, Ю.Ф. Гаркуша).

З метою перевірки ефективності розробленої методики корекційно-розвивального навчання нами було сформована експериментальна та контрольна групи. В загальній кількості в експерименті брало участь 32 дітей третього року життя, з яких 16 навчалися за традиційною методикою (Програмою виховання і навчання дітей дошкільного віку «Малятко»), 16 малюків навчалися за створеною методикою корекційно-розвивального навчання. Експеримент проводився впродовж одного навчального року (2009–2010 рр.) на базі дошкільного навчального закладу №30 м. Луцька.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Рекомендуємо почитати:

Зміст уроків волейболу у 5-7 класах загальноосвітньої школи
Сучасний волейбол - надзвичайно цікава і видовищна гра. Це силові подачі, потужні нападаючі удари, удари біля сітки та із задньої лінії, карколомні дії в захисті і під час блокування та на ...

Структурні компоненти творчих здібностей учнів старших класів та особливості їх прояву в дизайнерській діяльності
При визначенні структури здібтностей до дизайнерської діяльності, на нашу думку, слід керуватися, як особливостями протікання психічних процесівщо обумовлюють її, так і її змістом і спрямов ...

Контроль його суть, функції та види
Контроль, оцінка й облік знань учнів – важлива проблема теорії і практики навчання. Без перевірки або самоперевірки засвоєних знань, набутих умінь і навичок неможливе якісне вирішення цієї ...

Викладання іноземної мови

Викладання іноземної мови

У ДНЗ навчання дітей англійської мови доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.edudirect.net